Справа № 456/5299/25
Провадження № 1-кс/456/1113/2025
слідчого судді
02 жовтня 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, -
встановив:
У провадженні слідчого слідчого відділення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_4 перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251411300000948 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_5
25.09.2025 близько 14:30 години на автомобільній дорозі «Стрий-Дашава» в с.Олексичі, Стрийського району відбулась ДТП (виїзд ТЗ за межі проїзної частини а/д), за участі автомобілем марки «Audi А6», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримали тілесні ушкодження.
25.09.2025 вищевикладені відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120251411300000948 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
25.09.2025 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено автомобіль марки «Audi А6», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , адреса: с.Щасливе, Стрийського р-ну, Львівської обл., та визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №120251411300000948.
Без надання експертам автомобіля марки «Audi А6», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , адреса: с.Щасливе, Стрийського р-ну, Львівської обл., останні будуть позбавлені можливості встановити його технічний стан, а також встановити механізм виникнення пригоди, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП.
Встановлено, що вказаний речовий доказ автомобіля марки « Audi А6», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , адреса: с.Щасливе, Стрийського р-ну, Львівської обл.
У зв'язку з тим, що на даний час відсутні достатні підстави для повідомлення підозри будь-якій особі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, враховуючи, те що вилучені речі є матеріальними об'єктами, які могли зберегти на собі сліди, або інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою їх збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно для запобігання можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задоволити.
Вивчивши аргументи викладені в клопотанні та дослідивши долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, 25.09.2025 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з вимогами частини 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що за результатами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.09.2025, було виявлено та вилучено: автомобіль марки «Аudi А6», р.н. НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом.
З системного аналізу статей 98 та 170 КПК України вбачається, що арешт може бути накладено виключно на майно, щодо якого особа наділена правом на відчуження, розпорядження та/або користування.
Суд враховує те, що прокурором належним чином обґрунтована правова підстава для арешту майна, дане майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, матеріали клопотання свідчать про наявну обґрунтовану підозру у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що арешт зазначеного в клопотанні майна є необхідним для досягнення його завдання та мети застосування, а саме: запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, а також збереження цього майна, яке, у визначеному законом порядку, визнано речовими доказами, тому суд доходить до переконання, що клопотання підлягає до задоволення.
Враховуючи доведеність прокурором наявності достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза знищення слідів кримінального правопорушення, дане клопотання розглядається у порядку ч. 2 ст. 163 КПК України, згідно якого, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі та документи.
Керуючись статтями 98, 170, 172, 173, 372 КПК України слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задоволити.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а саме на: автомобіль марки «Аudi А6», р.н. НОМЕР_1 який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , адреса: с.Щасливе, Стрийського р-ну, Львівської обл., із забороною вчинення будь-яких дій пов'язаних з їх відчуженням, розпорядженням та/або користуванням з метою збереження як речового доказу в кримінальному провадженні №120251411300000948 від 25.09.2025.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню визначеною в ст.175 КПК України стороною кримінального провадження.
Копію ухвали вручити слідчому та особі, щодо майна якої вирішено питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1