Справа № 450/4325/25 Провадження № 2-н/450/390/25
про відмову у видачі судового наказу
23 вересня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття,-
22.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі такого з огляду на наступне.
Наказне провадження є самостійний і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, котрій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі поданих до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення та видається лише за умови безспірності вимог.
Частиною 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зокрема зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно ч.3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються зокрема документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу шлюб між заявником ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 не зареєстрований, при цьому заявником долучено повторно видане свідоцтво про народження та копія актового запису про народження дитини ОСОБА_4 з додатку «Дія», з яких не вбачається можливим встановити на підставі чого був зроблений запис про батька дитини. Долучений до матеріалів заяви висновок молекулярно - генетичного експертного дослідження медичного центру «MAMA PAPA» не може слугувати підтвердженням безспірності батьківства боржника у наказаному провадження.
З викладеного вбачається що ці обставини є предметом спору між сторонами, який не може бути вирішений в межах наказного провадження.
Окрім цього відповідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак заявником при подачі заяви про видачу судового наказу, долучені копії документів належним чином не засвідчені, оскільки на таких відсутні дата засвідчення та підпис заявника.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 161ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо Львівського апеляційного суду.
СуддяН. Б. Добош