Справа №463/5253/25
Провадження №1-кс/463/8875/25
03 жовтня 2025 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Виженка, Вижницький р-н, Чернівецька обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,
Старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_7 перебуваючи на посаді старшого офіцера розрахункового відділення фінансово - економічного відділу (бухгалтерської служби) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, використовуючи своє службове становище створив та очолив спільно із знайомим ОСОБА_8 організовану групу з числа військовослужбовців четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якої у точно невстановлений досудовим розслідуванням різний час увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , які виконували роль пособників та були об'єднані єдиним умислом
Всі учасники організованої ОСОБА_7 злочинної групи, у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, також були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір, розуміли, що дана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки з урахуванням дії на території України правового режиму воєнного стану.
Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , діючи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, увійшли до створеної ОСОБА_7 , організованої злочинної групи, де останній виступав організатором для вчинення особливо тяжких злочинів, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 , як організатору групи та ОСОБА_8 , як співорганізатору.
Таким чином, у період своєї діяльності зазначена організована група заволоділа чужим майном (бюджетними коштами) на загальну суму
5 368 250,00 грн., що з огляду на примітку до ст. 185 КК України, є вчиненим в особливо великому розмірі, оскільки в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, частину з яких у загальному розмірі 3 125 000,00 грн., передано ОСОБА_7 , шляхом надсилання на визначені ним банківські рахунки, а саме: ОСОБА_8 переказав ОСОБА_7 кошти у сумі 690 000, 00 грн., при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 669 300 грн.; ОСОБА_9 переказав ОСОБА_7 кошти у сумі 470 000, 00 грн., при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 455 900 грн.; ОСОБА_10 переказав ОСОБА_7 кошти у суму 500 000, 00 грн., при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 228 900 грн.; ОСОБА_11 переказав ОСОБА_7 кошти у суму 570 000, 00 грн., при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 158 900 грн.; ОСОБА_12 переказав ОСОБА_7 кошти у суму 420 000, 00 грн. при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 406 900 грн.; та ОСОБА_4 переказав ОСОБА_7 кошти у суму 475 000, 00 грн., при цьому заволодівши для власних потреб коштами на загальну суму 323 350 грн. - що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі на зазначену суму за наступних обставин.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність продовження строку тримання під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки злочин у скоєнні якого він підозрюється відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Вік та стан підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжний захід, пов'язаний з обмеженням волі та свободи пересування, вважає, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати незаконно на свідків у цьому кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Захисник в судовому засіданні просив його підзахисному зменшити розмір застави, оскільки такий розмір застави,який просить застосувати прокурор є непомірним для нього та його сім'ї.
Підозрюваний погодився з думкою свого захисника в повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище кримінальним правопорушенням з правовою кваліфікацією за ч.5 ст. 191 КК України та розпочато кримінальне провадження №62025140110001805 від 08.05.2025.
07.08.2025 повідомлено про ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
-повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, відповідно до якого повідомлено час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, а також відомості про осіб причетних до його вчинення;
-матеріалами службового розслідування, відповідно до яких встановлено порушення у діях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , пов'язані із заволодінням бюджетними коштами;
-матеріалами проведеного аудиторського звіту №3 від 30.06.2025, відповідно до якого встановлено розмір завданої шкоди 5 368 250,00 грн., а також безпідставне нарахування та виплату коштів на зазначену суму;
-матеріалами проведеного огляду внутрішньої електронної пошти ДПСУ закріпленої за ОСОБА_13 , відповідно до якого встановлено надходження від ОСОБА_7 документів необхідних до зарахування на карткові рахунки військовослужбовців, в яких безпідставно зазначені суми до зарахування;
-протоколами допитів у якості свідків військовослужбовців розрахункового відділення фінансово-економічної відділу (бухгалтерської служби), а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які підтвердили протиправні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 про безпідставне нарахування військовослужбовцям додаткових коштів та заволодіння ними;
-іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також враховуючи міру покарання яка загрожує підозрюваному, він може чинити тиск на свідків з метою уникнення відповідальності за інкримінований йому злочин та вчинити новий злочин.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
При вирішенні даного клопотання слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При розгляді даного клопотання про продовження строку запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.
Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, в тому числі незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що підозрюваному слід продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою на два місяці в межах строку досудового розслідування .
Враховуючи, що не визначення розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, є правом, не обов'язком слідчого судді, з огляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного, та його сім'ї, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить складає 605 600 гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області на два місяці, а саме до 02 грудня 2025 року включно .
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 605 600 гривень ( шістсот п'ять тисяч шістсот )гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме
м. Рівне, Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному,захиснику,прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1