Справа №463/7192/25
Провадження №2/463/2093/25
29 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Білоус Ю. Б.
при секретарі с/з - Козак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Просить суд: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6372,32 грн. (шість тисяч триста сімдесят дві гривні тридцять дві копійки) щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6372,32 грн. (шість тисяч триста сімдесят дві гривні тридцять дві копійки) щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що від шлюбу з відповідачем у них є спільні діти: неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 02.11.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Подружні відносини позивач припинила із відповідачем із січня 2022 року, після виїзду відповідача на заробітки закордон. Діти на сьогоднішній день проживають із позивачем та повністю перебувають на її утриманні. Позивач самостійно здійснює утримання дітей, зокрема забезпечує їх одягом та харчуванням, належними умовами для навчання та гармонійного розвитку, а також несе витрати щодо купівлі інших необхідних речей. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Позивач не в змозі самостійно здійснювати витрати по утриманню дітей, а тому звернулась до суду з відповідним позовом, який просить задовольнити.
Позивач до судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не з'явився повторно, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Сторони у судове засідання не з'явились, тому фіксування судового процесу 29.09.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, суд вважає за можливе ухвалити рішення відповідно до вимог ст.265,280-282 ЦПК України, яким позов задовольнити виходячи з наступних підстав.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини проголошує, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 183 СК України визначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Дана норма передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу).
Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також, доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27.11.1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання та, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3196 гривень.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 09 вересня 2009 року зареєстрували шлюб, про що Личаківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №259, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Згідно долучених до матеріалів справи копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (а.с.5-6), позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів позовної заяви судом встановлено і відповідні обставини стороною відповідача не спростовані в ході розгляду справи, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір'ю, позивачем по справі, та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, життям дітей не цікавиться.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, відсутність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, незаперечення відповідачем факту необхідності сплати аліментів на утримання дітей, оскільки про протилежне він суд не повідомляв, а також законодавчо закріплений рівний обов'язок батьків по утриманню дітей, який відповідач в добровільному порядку не виконує, та законодавчо передбачений мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6372,32 грн. на кожну дитину щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду - 04 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів, на думку суду, є достатнім та необхідним розміром аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дітей з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою, тобто з 04.08.2025 року, що стверджується відбитком печатки суду із датою на позовній заяві.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 1211,2 гривень судового збору.
Крім того, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 273, 280-282,354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-183,184 СК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6372,32 грн. (шість тисяч триста сімдесят дві гривні тридцять дві копійки) щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6372,32 грн. (шість тисяч триста сімдесят дві гривні тридцять дві копійки) щомісячно, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Повний текст судового рішення складено та підписано 29 вересня 2025 року.
Суддя: Білоус Ю. Б.