Справа № 444/2363/25
Провадження № 3/444/1245/2025
06 серпня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 ),
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 05.06.2025 року о 02 год. 21 хв. в м. Дубляни, по вулиці Шевченка, 29, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 220», номерний знак НОМЕР_3 , не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб-автомобіль марки «Пежо 508», номерні знаки НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, було завдано матеріальної шкоди. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки та додатково шляхом оголошення на офіційному вебсайті судова влада України.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.
Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вина у цьому підтверджуєтьсязібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356522 від 09.06.2025 року (а.с.1);
-схемою місця ДТП від 05.06.2025 року (а.с.3);
-рапортом поліцейського від 05.06.2025 року (а.с.4);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.5);
а також іншими матеріалами адміністративної справи.
Так, ст. 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України є правильною.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставин, що обтяжують чи помякшують правопорушення ОСОБА_1 не встановлено.
Санкція ст.124 КпАП України, передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Ст. 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, не має права керувати транспортними засобами (посвідчення водія), а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн, а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. - в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: Мікула В. Є.