Справа №443/1251/25
Провадження №2/443/796/25
іменем України
03 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Которини в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Которини в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради, площею 0,85 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №0155151 від 05.06.2014, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №332 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) за №188.
В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшло право на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради, площею 0,85 умовних кадастрових гектари, належне померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0155151 від 05.06.2014. Оскільки ОСОБА_4 заповіту на випадок своєї смерті не залишав, то спадкування відбулося за законом. Окрім позивача, спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 був його син та відповідно брат позивача ОСОБА_2 , однак він спадщину не прийняв та на неї не претендує. Дружина покійного ОСОБА_6 померла швидше, а саме у 1986 році. Натомість, ОСОБА_1 займався похороном свого батька та вступив в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті. Про відмову від спадщини він не заявляв, а тому на підставі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається таким, що її прийняв, однак юридично не оформив. 24.07.2025 позивач звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у його видачі через відсутність правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради, що належала померлому і є спадковим майном.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимог та розуміння наслідків визнання позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Окрім цього, у заяві зазначив про відсутність на час розгляду справи у суді інформації, яка була б підставою щодо заперечення стосовно предмету даної заяви.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності її та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.34), заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримання заявлених вимог в повному обсязі (а.с.42).
Відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимог та розуміння наслідків визнання позову (а.с.27).
Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.33).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.18-19).
Ухвалою підготовчого засідання від 29.08.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.36-37).
Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 03.10.2025 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, врахувавши позицію відповідача та представника третьої особи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.07.1965 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про смерть від 05.07.1996 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Которино Жидачівського району Львівської області (а.с.8).
Згідно з довідкою Журавненської селищної ради №1516/01-3/02-26/вих-25 від 07.07.2025 ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований в с.Которино Жидачівського району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виконавчому комітеті Монастирецької сільської ради заповіту від ОСОБА_4 не посвідчувалося. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , вступивши в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті (а.с.9).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №81746206 від 03.07.2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилися та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.10).
26.03.2015 та 29.04.2015 ОСОБА_2 подано заяви, які зареєстровані у реєстрі за №545 та №685, про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 . Встановлений законом шестимісячний термін для прийняття спадщини ним пропущено, звертатись в суд за продовження терміну він не буде, на оформлення спадкових справ не претендує (а.с.11, 12).
Відповідно до довідки відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.07.2025 за ОСОБА_4 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 0,85 умовних кадастрових гектарів на території Монастирецької сільської ради. Сертифікат сері ЛВ №0155151, зареєстрований 05.06.2014 за №188 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 30.05.1997 №332 (а.с.14).
Постановою завідувача Жидачівської ДНК від 24.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради, що належала померлому і є спадковим майном (а.с.15).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за законом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, згідно з положеннями частини 1, 2 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно з приписами статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Також, судом враховано положення статей 525, 527 ЦК УРСР, які передбачають час відкриття спадщини та осіб, що можуть бути спадкоємцями.
За змістом частини 3 статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (день його смерті) належало право на земельну частку (пай) розміром 0,85 в умовних кадастрових гектарах на території Монастирецької сільської ради, відповідно до сертифіката серії ЛВ №0155151 від 05.06.2014.
За життя ОСОБА_1 особистого розпорядження на випадок своєї смерті не зробив. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 як діти спадкодавця.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
З огляду на час смерті ОСОБА_4 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК УРСР. Позивач входить до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 , прийняв спадщину, вчинивши дії, що свідчать про це, а саме: фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Фактичних даних про наявність інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину або претендували на неї в силу вимог закону, матеріали справи не містять.
Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом, однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим його представник і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 524, 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статті 5, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Которини в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, вул.С.Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 0,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Монастирецької сільської ради, згідно з сертифікатом серії ЛВ №1155151, зареєстрованого 05.06.2014 за №188, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 30.05.1997 №332.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 03 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів