Справа № 442/7549/25
Провадження № 2-а/442/84/2025
"03" жовтня 2025 р. м. Дрогобич
02.10.2025 позивачем подано позовну заяву до ГУ НП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2025 серія ЕНА №5656461. Також просить поновити йому строк для звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин - через здійснення догляду за хворими дітьми.
Під час вирішення питання про відкриття провадження встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову від 06.09.2025 та просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом та поновити такий. В позовній заяві зазначає, що оскаржувану постанову не отримав 06.09.2025, сплатив штраф за такою. При цьому вказує, що порушення, викладене у постанові, не допускав. Також просить поновити йому строк для звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин - через здійснення в період з 11 по 22 вересня 2025 догляду за хворими дітьми.
Беручи до уваги наведене, вважаю, що зазначені в позові причини пропуску звернення до суду з даним позовом, є неповажними, оскільки як зазначає позивач постанову він отримав 06.09.2025, догляд за дітьми здійснював з 11 по 22.09.2025, до суду звернувся лише 002.10.2025, а відтак, вказані причин визнаються судом неповажними.
При цьому, враховую, що матеріали позову не містять даних, які б підтверджували наявність об'єктивних непереборних та незалежних від волевиявлення позивача обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного пред'явлення позову в межах строку звернення до суду, який розпочався з 06.09.2025
Отже позивач не позбавлений був можливості звернутись до суду в межах строку звернення до суду, в період коли не здійснював догляду за дітьми.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
В той же час, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у поданій заяві не зазначено інформації щодо наявності або відсутності у відповідача, який є органом державної влади, та підпадає під дію ч. 6 ст. 18 КАС України, зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
18 жовтня 2023 року введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29 червня 2023 року, яким внесені зміни до КАС України.
Зокрема, набрали чинності норми процесуальних кодексів, які окрім раніше визначеного порядку подачі (приймання) документів у паперовій формі, передбачають також можливість їх подачі (приймання) в електронній формі.
Згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з тим, відповідно до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Натомість, всупереч вказаним нормам, копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, надані без належного їх засвідчення, а тому позивачу необхідно засвідчити копії письмових доказів, які додані для суду та відповідача, на відповідність оригіналу, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України.
Верховний Суд у п. 20 своєї Постанови від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18 зазначив, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки в оформленні позовної заяви, у тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Наголошую, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Разом з тим, враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 256, 293 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса - пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, в тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Курус Р.І.