Справа №461/7680/25
03 жовтня 2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі секретаря судових засідань Гнаткович В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний номер юридичної особи: 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 24'771,04 грн. та судовий збір у розмірі 3'028 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що на підставі анкети-заяви Відповідач 09.09.2019 уклав договір про надання банківських послуг (далі - Договір), за умовами якого він отримав кредит в розмірі 17'800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. З огляду на те, що Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, Банк вимушений звернутись до суду та просить стягнути з Відповідача у примусовому порядку заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою від 16.09.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Відповідачка 16.09.2025 скерувала до суду відзив на позовну заяву, у якій зазначила, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки Банк не надав повного та детального розрахунку заборгованості, а наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості є неправильний. Вказує на складні життєві обставини, а також на те, що на теперішній час перебуває за кордоном, що ускладнює можливість своєчасного врегулювання питання з Банком. Окрім цього, просить суд витребувати у Позивача повний розрахунок боргу з документальним підтвердженням.
Разом з тим, суд звертає увагу, що зміст клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України. Так, у клопотанні не зазначені заходи, яких Відповідачка вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Також Відповідачка не зазначила обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати. А тому суд не вбачає підстав для витребування повного розрахунку боргу, оскільки вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розгляд справи по суті відбувся 03.10.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд встановив, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.
Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом зі встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
09.09.2019 Відповідач з метою отримання банківських послуг, звернувся до Позивача з анкетою-заявою, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а. с. 24).
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Відповідно до п.п.2.1. п.2 Розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг продуктів monobank (надалі - Умов, (а. с. 25-31)), банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та /або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків з операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та /або мобільного додатка, згідно умов договору.
Згідно з п.5.11. Розділу ІІ Умов, клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені в мобільному додатку, при несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно із Тарифами.
На підставі укладеного договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 17'800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Таким чином, між сторонами 09.09.2019 виникли договірні зобов'язання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Так, за розрахунком Позивача, який не спростований Відповідачем у процесі розгляду справи, заборгованість останнього за вказаним вище договором станом на 09.07.2025 за наданим і отриманим кредитом становить 24'771 грн 04 коп (а. с. 5-13), що також підтверджується випискою про рух коштів на рахунку Відповідача (а. с. 15-21).
Наведені у позовній заяві обставини справи підтверджуються також іншими дослідженими та перевіреними судом матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності, достовірності та допустимості, зокрема копіями документів на підтвердження умов кредитування та здійснення відповідних дій банком.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У частині першій статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору. Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог Позивача, а тому позов слід задовольнити.
При зверненні до суду Позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/1, ідентифікаційний номер: 21133352) заборгованість за кредитним договором у розмірі 24'771 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 04 коп.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/1, ідентифікаційний номер: 21133352) сплачений судовий збір в розмірі 3'028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК