Справа № 336/6452/25
Пр.3/336/4140/2025
03 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце працевлаштування не підтверджено, місце народження невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП,-
Згідно з даними протокола про адміністративне правопорушення №1115/12-08-01-04-07-14 від 02.07.2025, складеного головним державним інспектором відділу поатків зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Лещенко О.О., за результатами перевірки ТОВ "КОЛОМАРКЕТ", адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул.Базова, буд.11, керівник та головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення, що полягає у несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум земельного податку з юридичних осіб терміном сплати 03.03.2025, 31.03.2025, фактично сплачено 24.04.2025, чим порушено ст.287 ПК України. Порушення встановлено актом від 06.06.2025 №7813/08-01-04-07/36140846. Дата та місце порушення - згідно акту камеральної перевірки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 згідно з заявою від 29.08.2025, скерованою засобами електронного листування, просить здійснювати розгляд за її відсутності.
Враховуючи наведене, вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на таке.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Крім того, відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-2 КУпАП може наставати за ч. 1 у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно, саме у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені певною особою, в чому полягає їх протиправність, тобто, обов'язковим є всебічне та повне відображення суті адміністративного правопорушення, а також обставин вчинення (дати, часу, місця, способу).
Проте, в даному випадку, при складанні протоколу не зазначено його об'єктивної та суб'єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Так, посадовою особою, яка складає протокол, має бути визначено форму вини, активну чи бездіяльну поведінку особи, яка свідчить про наявність саме в її діях (бездіяльності) складу певного адміністративного правопорушення.
В даному випадку, у протоколі міститься формальне посиланням на норми Податкового кодексу України (ст.287), а також на акт камеральної перевірки від 06.06.2025 №7813/08-01-04-07/36140846.
Суддя зауважує, що акт перевірки є лише доказом на підтвердження обставин вчинення правопорушення та його сутності, які в протоколі не конкретизовані. Більш того, доданий до протокола акт, у копії, не засвідчений належним чином, що ставить під сумнів його допустимість. Таблиця із даними про податкові декларації, як складова частина акта, не є належним доказом у справі, адже власне вказані декларації до протокола посадовою особою не долучені.
Стаття 287 ПК України, на яку міститься посилання у протоколі, дійсно врегульовує строк сплати плати за землю, містить 10 окремих частин, відповідно, у протоколі не конкретизовано норму, що порушена з боку ОСОБА_1 , на дуку особи, що склала протокол.
Відповідно до розділу ІІ п.2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566 у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.
Проте, в порушення зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.07.2025 зазначено про скоєння двох окремих порушень - 03.03.2025, 31.03.2025. Натомість, кожне правопорушення має бути проаналізовано в аспекті наявності складу правопорушення та застосування норм, які порушені з боку певної посадової особи.
Окремо суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів реєстрації юридичної особи, даних про її керівника та головного бухгалтера, яким, відповідно до тверджень головного державного інспектора Лещенко О.О. є ОСОБА_1 .
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 9, 163-2, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік