Справа № 333/6227/25
Провадження № 1-кс/333/2793/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії, в якій скаржник оскаржує невиконання ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ст. 55 КПК України і просить слідчого суддю зобов'язати слідчого надати йому статус потерпілого у кримінальному провадженні № 62025080100003950 від 21.05.2025 року.
24.09.2025 року на адресу суду від старшого слідчого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 надійшли копії матеріалів щодо звернення ОСОБА_3 від 28.05.2025 року, а також результатів розгляду вказаного звернення. Одночасно повідомлено, що 14.06.2025 року в ході розгляду звернення ОСОБА_3 від 28.05.2025 року до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про визнання його потерпілим та допиту в якості потерпілого, винесено постанову про відмову у визнанні його потерпілим та допиту, як потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні. Після чого, вказану постанову слідчого було скасовано на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2025 року по справі № 333/5735/25. В зв'язку з чим слідчим було повторно винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим від 11.07.2025 року. Підстави прийняття вказаного рішення були змістовно викладені у письмовій відповіді заявнику.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги через адміністрацію ДУ «Дніпровська УВП № 4», клопотання про забезпечення його участі в судовому засіданні не заявив. Від працівників Дніпровської УВП № 4 надійшла інформація про те, що ОСОБА_3 від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.
У зв'язку з тим, що клопотань про безпосередню участь в судовому засіданні від ОСОБА_3 на адресу суду не надходило, а від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції він відмовився, слідчий суддя вважає за можливе проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_3 .
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі та відмовити у задоволенні вказаної скарги, оскільки заява ОСОБА_3 була розглянута у встановленому порядку та обґрунтовано відмовлено у її задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, надані представником ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження щодо звернення ОСОБА_3 від 28.05.2025 року, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі було розглянуто клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерплим по зазначеному у скарзі кримінальному провадженні та постановлено відповідну постанову.
Так, постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 14.06.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 62025080100003950 від 21.05.2025 року.
Вказану постанову слідчого було скасовано на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2025 року по справі № 333/5735/25.
Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 11.07.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 62025080100003950 від 21.05.2025 року.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню №62025080100003950 від 21.05.2025 року, в постанові від 11.07.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, внаслідок можливих неправомірних дій, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого. ОСОБА_3 допитано в якості свідка, під час якого останній надав покази, що стосуються вказаного кримінального провадження, при цьому, мав можливість долучити речові докази.
Постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 17.03.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в частині визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024082050002457 від 06.12.2024 року.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині надання йому статусу потерпілого у кримінальному провадженні № 12024082050002457 від 06.12.2024 року, в постанові від 17.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, внаслідок можливих неправомірних дій працівників правоохоронного органу та можливого притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого.
Положення ст. 55 КПК України визначають поняття потерпілого в кримінальному провадженні, визначають його ознаки, причинно-наслідковий зв'язок виникнення прав та обов'язків в особи на присвоєння такого статусу та обставини за яких в особи виникає таке право.
Отже, поняття потерпілого визначено в КПК України чітко - потерпілий це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини. У зв'язку з цим важливого значення набуває точне й однакове застосування судами норм кримінально-процесуального законодавства, якими визначено права потерпілих від злочинів.
КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим в разі неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально правової характеристики кримінального правопорушення, у разі відсутності шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора / слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, що слідчим було дотримано.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення його в якості потерпілого, в зазначеній вище постанові визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий у вказаному кримінальному провадженні.
Доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ст. 55 КПК України.
Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Відповідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов'язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1