308/10968/25
02.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з ГУ ДПС у Закарпатській області за протоколом про адміністративне правопорушення №1903/07-16-07-05 від 21.07.2025 відносно ОСОБА_1 , ФОП, РНОКПП: НОМЕР_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 155-1 КУпАП,-
З протоколу про вчинення адміністративного правопорушення №1903/07-16-07-05 від 21.07.2025 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 , кафе «Верховинська рада» вчинила правопорушення, порушено порядок проведення розрахунків, а саме під час проведення фактичної перевірки на місці проведення розрахунків встановлено наявність готівкових коштів у розмірі 20 000,00 грн., які не проведені через ПРРО. Отже факт вчинення не проведення розрахункової операції через ПРРО та не видача відповідних розрах. документів, чим порушено п.1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, та послуг» зі змінами та доповненнями. Чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилася повторно, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, повідомлення (оголошення) на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:https://court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно п.п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у вину ФОП ОСОБА_1 , ставиться те, що під час проведення фактичної перевірки на місці проведення розрахунків встановлено наявність готівкових коштів у розмірі 20 000,00 грн., які не проведені через ПРРО. Отже факт вчинення не проведення розрахункової операції через ПРРО та не видача відповідних розрах. документів , чим порушено п.1.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, та послуг» зі змінами та доповненнями. Чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно наявного в матеріалах справи Акту фактичної перевірки від 21.07.2025,
п. 2.2.19. сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції 20 000,00 грн.; сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу з розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) - 0,00, грн.; невідповідність сум готівкових коштів - 20000.
п. 2.2.20. Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки: під час проведення фактичної перевірки на місці проведення розрахунків встановлено наявність готівкових коштів у розмірі 20 000,00 грн., які не проведені через ПРРО. Отже, встановлено, факт вчинення не проведення розрахункової операції через ПРРО та невидачі відповідних розрахункових документі:
В ході перевірки 14.07.2025 вручено «Вимогу про надання документів» (копія додається). До кінця перевірки не представлено документи у повному обсязі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Таким чином, ОСОБА_1 , вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом (довідкою)фактичної перевірки від 21.07.2025.
Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 КУпАП.
Враховуючи характер та обставини адміністративне правопорушення, приходжу до переконання про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі та керуючись ст. 9, 36, 40-1, 155-1, 245, 283, 284, 287-291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 , ФОП, РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму у 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ФОП, РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош