308/13227/25
02.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №767633 від 02.09.2025 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 02.09.2025 близько 19 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , що виразилось в словесних образах.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП за кваліфікуючими ознаками вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного (погрози) характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки на адресу місця проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши надані суду матеріали справи, суддя доходить таких висновків.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положенням ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суддя наголошує, що відповідно до правових висновків, зроблених Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не передбачає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З вищевикладеного виходить, що суд зобов'язаний розглянути справу про адміністративне правопорушення в межах пред'явленого особі обвинувачення, і не в праві самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, та доводити винуватість особи у скоєнні правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №767633 від 02.09.2025 вказано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 .
Разом з тим, саме по собі вживання словесних образ по відношенню до осіб із числа передбачених ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Виходячи із зазначеного, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, не доведена, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на його користь.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251-252, 283-284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ГОЛЯНА