Справа № 308/4263/24
08 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Фетько І.І.,
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Німець О.М.,
представника ОСОБА_2 - адвоката Матіко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 жовтня 2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення способу участі у вихованні дитини та зустрічною позовною заявою адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -
В провадженні Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області перебувала позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення способу участі у вихованні дитини та зустрічною позовною заявою адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
У заяві про роз'яснення судового рішення заявник вказує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2024 у справі №308/4263/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення способу участі у вихованні дитини задоволено, шлюб, укладений між сторонами, що зареєстрований в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатські й області 25 травня 2018 року, про що зроблено відповідний актовий запис №345 розірвано, після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_3 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 у наступній формі: малолітній ОСОБА_5 проживає почергово з кожним із батьків, а саме один тиждень з батьком ОСОБА_1 , наступний тиждень з матір'ю ОСОБА_3 .
Зустрічну позовну заяву адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини задоволено. Дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її місця проживання.
Відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 08.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах його діє адвокат Петрик Віталій Васильович залишено без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2024 без змін.
Заявник вказує, що після набуття рішення законної сили, ОСОБА_6 почала висувати йому вимоги, які не регулюються ні рішенням, ані законом, мотивуючи це тим, що оскільки суд залишив проживати дитину разом з нею, то вона має більше прав ніж він.
Зауважує, що він не хотів знову конфронтації між ними, тому заради дитини виконував незрозумілі умови, які йому ставила відповідачка. Проте, протягом останніх кількох місяців ОСОБА_6 почала зловживати своїм становищем, трактувати рішення суду таким чином, як їй заманеться та брати на себе більше прав, ніж передбачено вказаним рішенням суду.
Зокрема, ОСОБА_6 постійно втручається в його спілкування з дитиною: в тиждень, коли син з ним, ОСОБА_6 постійно вказує, що він має з дитиною робити, куди ходити, пише СМС-повідомлення такого характеру, слідкує, де він перебуваю з сином, надзвонює пізно ввечері, коли вони з сином вже лягають спати. Вважає, що такі права ОСОБА_6 не передбачені рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2024 та є втручанням в його батьківські права щодо виховання сина.
Більше того, ОСОБА_6 самостійно без погодження з ним, записала сина в три різні школи, однак рішенням суду визначено рівноцінну участь батьків у вихованні дитини. Тобто вона мала узгодити вибір школи для сина з ним, оскільки інтелектуальний розвиток дитини є складовою її виховання, а забезпечення здобуття дитиною освіти є одним із обов'язків батьків щодо виховання дитини.
Вказаний обов'язок закріплений в Сімейному кодексі України та відповідно до положень статті 150, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Крім того, відповідно рішення суду від 07.10.2024 чітко встановлено графік спілкування з дитиною рівноцінно 50% на 50% кожного з батьків. Однак, ОСОБА_6 кожного разу встановлює інший час та місце, коли та де він може забрати сина. Кожного разу він змушений до неї звертатись, щоб дізнатись звідки та коли може забрати сина. Більше того, 10.06.2025 ОСОБА_6 самостійно запровадила складний порядок погодження з нею як він має забирати дитину, в той час відповідно до рішення суду від 07.10.2024 вона не має таких повноважень.
Зауважує, що ОСОБА_6 погрожувала, що не віддасть дитину через різні формальності, наприклад, якщо він її не повідомить за 24 год. про те, що бажає брати дитину, то втратить можливість отримати сина у свій тиждень.
Згідно поданої заяви просить роз'яснити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2024 у справі №308/4263/24 щодо об'єму прав та обов'язків батьків, зокрема, але не виключно:
- чи зобов'язаний ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_6 за 24 год. до дня, коли він отримає сина про свій намір його отримати? Якщо так, чи може це бути підставою для ненадання йому дитини згідно способу участі, визначеного рішенням суду у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 щодо проживання дитини тиждень на тиждень по черзі у батьків?
- чи має право ОСОБА_6 у тиждень, коли їх син проживає зі ОСОБА_1 давати йому вказівки щодо реалізації його батьківських прав (куди ходити з дитиною, писати СМС-повідомлення такого характеру, слідкувати де він перебуває з сином, надзвонювати пізно ввечері, приходити до нього у навчальні заклади)?
- чи має право ОСОБА_6 у тиждень, коли дитина проживає з ним, забирати дитину із навчальних закладів без його на те погодження?
Представник ОСОБА_1 - адвокат Німець О.М. у судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просила задоволити таку.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Матіко С.Р. заперечив проти задоволення заяви.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 07.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення способу участі у вихованні дитини задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 25 травня 2018 року, про що зроблено відповідний актовий запис №345 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 25.05.2018 розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_3 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступній формі: малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає почергово з кожним із батьків, а саме один тиждень з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступний тиждень з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаним рішенням суду зустрічну позовну заяву адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини задоволено. Дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її місця проживання.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.04.2025 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07.10.2024 року залишено без змін.
За приписами ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
В п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
Згідно поданої заяви про роз'яснення рішення заявник просить роз'яснити рішення ОСОБА_6 щодо об'єму прав та обов'язків батьків з огляду на те, що остання трактує рішення суду таким чином, як їй заманеться та перебирає на себе більше прав, ніж передбачено рішенням суду.
Суд вказує, що судом було розглянуто справу в межах висунутих позовних вимог та ухвалено рішення, яким зокрема визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд констатує, що у випадку не врегулювання сторонами у добровільному порядку порядок виконання рішення, заявник має право звернутись до правоохоронних органів із заявою про невиконання рішення суду чи звернутися до суду із позовною заявою про усунення перешкод в участі у вихованні сина.
Відтак, проаналізувавши наведені норми законодавства у їх сукупності, приймаючи до уваги той факт, що рішенням суду є чітким та зрозумілим, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 3-13, 258-260, 268, 271, 353-354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 жовтня 2024 по справі №308/4263/24 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 10.09.2025.
Суддя Т.Р. Деметрадзе