Справа № 128/3094/24
02 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.
та учасників справи:
прокурора Онищук О.А.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Огородника В.В.,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 19.08.2024 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
10.09.2024 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Огородник В.В. подав до суду відзив на позовну заяву.
17.09.2024 представник Національної академії аграрних наук України подав до суду письмові пояснення.
23.09.2024 прокурор Вінницької обласної прокуратури подав до суду відповідь на відзив.
01.11.2024 представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області подав до суду письмові пояснення у справі.
21.11.2024 прокурор Вінницької обласної прокуратури подав до суду заперечення на письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 20.12.2024 частково задовольнив заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову; забезпечив позов першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку, а саме: заборонив органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним кадастровим реєстраторам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі вносити зміни в Державний земельний кадастр, спрямовані на відчуження, об'єднання, поділ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; в іншій частині заяву про забезпечення позову залишив без задоволення.
17.01.2025 прокурор Вінницької обласної прокуратури подав до суду додаткові письмові пояснення щодо доводів відповідача та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 13.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
15.04.2025 в.о. директора ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» подав письмові пояснення.
22.09.2025 представник Вінницької обласної прокуратури Паук В.В. подав до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмету позову, яке мотивоване тим, що «ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.08.2024 у даній справі відкрито провадження. 13.03.2025 підготовче провадження судом закрито. 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025. Вказаним законом статтю 391 «Захист права власності власника майна» ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу». Таким чином, даний закон обмежив способи захисту інтересів держави у справах, де предметом позову є усунення перешкод у здійсненні державою чи територіальною громадою права користування та розпоряджання належним їм майном, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії, спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб'єкт права приватної власності. З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши існуючі позовні вимоги на інші. Враховуючи те, що підготовче провадження у справі було закрито 13.03.2025, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-1X від 12.03.2025, прокурор з об'єктивних причин не міг змінити предмет позову (позовні вимоги) у даній справі до завершення підготовчого провадження, а тому змушений звернутися з відповідною заявою на стадії розгляду справи по суті позовних вимог. Тому просить поновити строк на подання заяви про зміну предмету позову».
22.09.2025 заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав заяву про зміну предмету позову, яка мотивована тим, що «відповідно до матеріалів справи, спірна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.12.2019 №2-24262/15-19-СГ. З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IХ від 12.03.2025 виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши позовні вимоги: «Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області», на позовну вимогу: «Витребувати у ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області». Подальший розгляд справи просить здійснювати з урахуванням зміненого предмету позову».
У судовому засіданні 02.10.2025 представник Вінницької обласної прокуратури Онищук О.А. підтримала попередньо подане клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмету спору та просила прийняти заяву про зміну предмету спору до розгляду. Необхідність у зміні предмету позову зумовлена набранням чинності 09.04.2025 Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», у зв'язку із чим внесено зміни до Цивільного кодексу України.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Огородник В.В. у судовому засіданні 02.10.2025 зазначив, що він вважає за неможливе прийняття зави про зміну предмета позову, оскільки в даному випадку відбувається одночасна зміна і предмету, і підстав позову.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні погодилася з думкою представника відповідача.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - Римський М.В. попередньо подав до суду заяву, у якій просить судове засідання, призначене на 02.10.2025, проводити без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
У матеріалах справи наявне клопотання в.о. директора ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» Погорілої Л., у якому вона просить розглянути справу за відсутності представника третьої особи, позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримують у повному обсязі.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники справи у судове засідання 02.10.2025 не з'явились без повідомлення причин, хоч в установленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце проведення судового розгялду.
Заслухавши учасників справи, оглянувши клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмету позову заяву, заяву про зміну предмету позову та матеріали цивільної справи № 128/3094/24, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині першій статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Позивач має право змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 13.03.2025 закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до розгляду по суті.
Установлено, що заяву про зміну предмету позову подано після закриття підготовчого провадження.
Представник Вінницької обласної прокуратури, обгрунтовуючи причини подання заяви про зміну предмету позову з пропуском встановленого законом строку, зазначає, що «з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши існуючі позовні вимоги на інші. Оскільки підготовче провадження у справі було закрито 13.03.2025, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-1X від 12.03.2025, прокурор з об'єктивних причин не міг змінити предмет позову (позовні вимоги) у даній справі до завершення підготовчого провадження, а тому змушений звернутися з відповідною заявою на стадії розгляду справи по суті позовних вимог».
Так, установлено, що 09 квітня 2025 року, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, яким, серед іншого, у статті 391 ЦК України назву викладено в такій редакції: «Стаття 391. Захист права власності власника майна», доповнено статтю 391 ЦК України частиною другою такого змісту: «2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
У прохальній частині позовної заяви у даній справі перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області просить «усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Звертаючись із заявою про зміну предмету позову, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури викладає прохальну частину позовної заяви у такій редакції: «Витребувати у ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0733 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 (справа № 922/404/19) зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У статті 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак виключно в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд враховує, що 09.04.2025, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, у зв'язку із чим у першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури виникла необхідність погодити свою позовну заяву із вказаним Законом та, відповідно, змінити предмет позову шляхом заміни одних позовних вимог іншими.
Згідно зі ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи у разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа № 500/1912/22), застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 222 ЦПК України, під час судового розгляду головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Враховуючи обставини даної справи та те, що Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 набрав чинності 09.04.2025, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі, беручи до уваги, що заступник керівника був позбавлений можливості змінити предмет позову до закриття підготовчого провадження, оскільки підстави для подання заяви про зміну предмету позову на час проведення підготовчого засідання ще не існували, суд доходить висновку про наявність поважних причин пропуску встановленого законом строку для подання заяви про зміну предмету позову, у зв'язку із чим такий строк слід поновити.
Оскільки суд дійшов висновку про можливість поновлення строку для подання заяви про зміну предмету позову, тому заяву про зміну предмета позову слідприйняти до розгляду.
Водночас, зважаючи на вищевикладені обставини, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Також Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви», а статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 поширюється не тільки на конкретно визначенні статті, а загалом на положення цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Тобто йдеться не про те, що норми Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 мають зворотну дію в часі і застосовуються до правовідносин, які виникли раніше, а насправді норми цього Закону щодо умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна мають застосовуватися і до тих справ, по яких позовні вимоги подано раніше, але рішення ще не ухвалене.
Крім того, тлумачення статті 390 ЦК України свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
Вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов'язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX» від 12.03.2025 також відображена у постановах Верховного Суду від 30.04.2025 (справа №686/14711/21), 07.05.2025 (справа №128/680/21), від 21.05.2025 (справа №678/1280/21).
Водночас, враховуючи наявність у матеріалах даної цивільної справи письмових пояснень представника Вінницької обласної прокуратури щодо статусу відповідача, як набувача спірної земельної ділянки, у якій прокурор вказує про те, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому відсутні підстави для застосування положень частини п'ятої статті 390 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 (справа № 908/976/19) вказала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 (справа № 910/20528/21).
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача та є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Враховуючи викладене, обставини добросовісності/недобросовісності набувача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. Водночас факт недобросовісність набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданій заяві.
Оскільки, відповідно до вказаної вище презумпції, добросовісність/недобросовісність відповідача ОСОБА_1 буде досліджуватися та встановлюватися лише під час розгляду даної справи по суті, тому суд доходить висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» на даний спір.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви у даній справі без руху.
Тому позивачу необхідно погодити із Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 позовну заяву, а саме: першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури слід, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 44,49, 127, 129, 177, 187, 222, 260, 265 ЦПК України, суд -
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмету позову- задовольнити.
Поновити заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури строк на подання заяви про зміну предмету позовупершого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Заяву про зміну предмету позову першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки - прийняти до розгляду.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову. Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Запропонувати третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подати суду в строк протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії даної ухвали письмові пояснення щодо позовних вимог зі зміненим предметом позову.
Позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки - залишити без руху.
Надати позивачу (першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку позов буде залишено без розгляду.
Судовий розгляд у справі №128/3094/24 за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки - відкласти на 15 год 40 хв 17 листопада 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата складення повної ухвали - 03.10.2025.