29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" вересня 2025 р. Справа №924/517/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Мізик М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Деражнянської міської ради, м. Деражня
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'', м. Хмельницький
2) комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради, м. Деражня
про визнання недійсними додаткових угод, укладених до договору від 27.12.2022р. та стягнення коштів в сумі 80867,13 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'': Ільчишин О.Г. - згідно довіреності від 09.04.2025р.
від відповідача - комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'': не з'явився
від прокуратури: Приступа В.І. - згідно службового посвідчення від 01.03.2023р.
У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення оголошено 29.09.2025р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Процесуальні дії по справі:
Ухвалою суду від 28.05.2025р. відкрито провадження у справі №924/517/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01.07.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 14.08.2025р. відмовлено у клопотанні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' про зупинення провадження у даній справі №924/517/25.
20.08.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача просить суд визнати недійсними додаткові угоди №9 від 01.09.2023р. та №11 від 30.11.2023р. до договору №20700057 від 27.12.2022р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємством ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради та стягнути грошові кошти в сумі 80867,13 грн., перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при укладанні спірних додаткових угод порушено вимоги п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'', а саме: погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Вказує, що сторони підняли ціну за одиницю товару за договором з порушенням п. 14.6.2. договору не пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару перевищив відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку). Проте, сторони укладали додаткові угоди тільки в бік збільшення ціни за одиницю товару.
На переконання прокуратури, додаткові угоди №9 від 01.09.2023 та №11 від 30.11.2023 до договору є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними, у зв'язку з недотриманням сторонами підстав їх укладання, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", загальним засадам цивільного законодавства, справедливості, добросовісності та розумності, принципам здійснення публічних закупівель.
Відмічає, що товариством не надано належного обґрунтування для замовника пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та не доведено обставин, що підвищення ціни є непрогнозованими (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' у відзиві проти позову заперечує, вказуючи на те, що додаткові угоди про збільшення/зменшення ціни за одиницю товару сторонами договору не підписувалася, оскільки сторони керувались підпунктом 5.9. пункту 5 договору - зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.6-5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії згідно п. 5.14 договору.
Зауважує, що Законом України "Про публічні закупівлі" немає жодних обмежень щодо строків зміни ціни за одиницю товару у випадку зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Укладаючи акти приймання - передачі електричної енергії сторони не виходили за рамки 10 відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договорів не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткових угод Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено.
Акти приймання-передачі електричної енергії укладені не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача, як постачальника, до споживача, з відповідним обгрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.
Фактично в силу приписів статті 173 ГПК України вимога про стягнення 80867,13 грн. є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткові угоди. Тому, вважаючи, що відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними, тому й вимога про стягнення 80867,13 грн. задоволенню не підлягає.
На думку відповідача, відсутні обставини, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов'язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт не звернення позивачів з позовом протягом розумного терміну без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
Вказує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У відповідь на відзив від 27.06.2025р. Летичівська окружна прокуратура відмічає, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Тобто, ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необгрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Безпідставне збільшення суб'єктом господарювання ціни договору за відсутності підстав для цього, а лише з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими/нижчими за ринкові.
Представник прокуратури у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник позивача Деражнянської міської ради в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' в судовому засіданні проти позову заперечував.
Представник відповідача - комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради в судове засідання не з'явився.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Комунальним некомерційним підприємстом ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведенняпроцедури закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі ІІА-2022-12-07-010751-а).
Джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету (94% від розміру бюджетного призначення на вказану закупівлю) та власний бюджет (вказана інформація міститься у формі річного плану даної закупівлі.
За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією (остаточна цінова пропозиція 2078571,41грн.).
27.12.2022р. між товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємстом ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради укладено договір №20700057, за яким (п. 2.1) постачальник зобовязався постачати споживачу у 2023 році електричну енергію, а споживач зобовязався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Згідно п. 4.1 договору, для забезпечення безперервного постачання електричної енергії споживачу постачальник зобовязується здійснювати своечасну закупівлю електричної енергії на найнижчих цінових сегментах ринку електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.
Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 352300 кВт/год та визначенні в додатку №3 до договору (п. 2.2. договору).
Ціна договору становить 2078571,41 грн., в тому числі ПДВ та визначається у додатку №1 до договору - ''Комерційна пропозиція'' (п. п. 5.1., 5.2. договору).
Пунктами 5.1. та 5.2 договору визначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається у додатку №1 до договору ''Комерційна пропозиція постачальника''.
Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії визначається у додатку №2 до договору. До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 2 Додатку №2 до Договору зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до пункту 1 цього Додатку. Зміна ціни на ринку ''на добу наперед'' підтверджується інформацією з сайту ''Оператор ринку''. Зміна тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затвердженні у встановленому законодавством порядку.
Так, згідно з комерційною пропозицією, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл складає 4,916670 за 1 кВт*год.
У пункті 14.6. договору сторони погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.19 Особливостей.
Відповідно до п. 14.6.2. договору погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю такого товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція" сторони погодили, зокрема, ціну товару, яка на момент укладення договору складала за 1 кВт/год - 4,916670 грн. (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії.
Протягом 2023 року до договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю вартості товару.
Згідно додаткової угоди №7 від 03.08.2023р, встановлено ціну за 1 кВт/год в розмірі 5,87308 грн/кВт/год без ПДВ.
Так, серед інших, додатковою угодою №9 від 01.09.2023р., укладеною товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємстом ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'', сторони збільшили ціну на одиницю електроенергії (без врахування тарифів та ПДВ) з 3,625040 до 4,11152 грн /1 кВт/год та підняли ціну на 8%.
Підставою збільшення ціни зазначено про збільшення середньозваженої ціни на ринку ''на добу наперед'' у серпні 2023 року, у порівнянні із липнем 2023 року, що підтверджується довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 та даними ДП ''Оператора ринку''.
Однак, за даними офіційного сайту ДП ''Оператор ринку'', у період з дати укладання останньої додаткової угоди (03.08.2023) по дату укладання спірної додаткової угоди №9 (01.09.2023) ціна на електричну енергію спадала (станом на 03.08.2023) ціна становила 4139,72 грн/мВт/год; станом на 01.09.2023 ціна становила 3753,44 мВт/год).
Спадання ціни на електроенергію (на 9,33%) у зазначений період, також підтверджується отриманою на запит Летичівської окружної прокуратури довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/458 від 08.05.2025р.
Повідомлення про зміну ціни електроенергії в додатковій угоді №9 від 01.09.2023р. не оприлюднено в системі електронних закупівель згідно вимог п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України ''Про публічні закупівлі''.
Повідомлення про зміну умов договору про внесення змін до договору з 01.09.2023 внесено КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' листом від 01.09.2023, тобто в день укладення додаткової угоди №9.
Додатковою угодою №11 від 30.11.2023р., укладеною товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємстом ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'', сторони збільшили ціну на одиницю електроенергії (без врахування тарифів та ПДВ) з 4,11152 до 4,77347 грн/1 кВт/год та тим самим підняли ціну на 10%, у порівнянні з додатковою угодою №9 від 01.09.2023.
Підставою збільшення ціни у додатковій угоді вказано, що підняття зумовлене збільшенням середньозваженої ціни на ринку ''на добу наперед'', що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару 01.09.2023 та ціною на момент звернення постачальника, збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни на ринку, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023 року №22-05/1278, та даними з ДП ''Оператор ринку''.
За даними офіційного сайту ДП ''Оператор ринку'', у період з дати укладання останньої додаткової угоди №9 (01.09.2023) по дату укладання спірної додаткової угоди №11 (30.11.2023) ціна на електричну енергію зростала лише на 5,54%, а не на 10% (станом на 01.09.2023 ціна становила 3753,44 грн/мВТ/год; станом на 30.11.2023 ціна становила 3961,56 грн/мВт/год).
Згідно даних ДП ''Оператор ринку'' вбачається, що протягом строку дії договору середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН неодноразово знижувалась, а саме в лютому 2023 року на 7,31%, у квітні 2023 року на 13,14%, у вересні 2023 року на 6,13% та у грудні 2023 року на 5,87%.
Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції за січень 2023 року - грудень 2023 року комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' отримало від товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' електричну енергію
Згідно платіжних доручень за лютий 2023 року - грудень 2023 року комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' сплатило товариству з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' за електричну енергію.
Летичівська окружна прокуратура надіслала Деражнянській міській раді та комунальному некомерційному підприємству ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' листи від 22.04.2025р., згідно яких повідомила про результати вивчення укладеного тендерного договору від 27.12.2022р. та додаткових угод про підняття ціни за одиницю товару і встановила, що під час виконання договору допущено надмірну сплату грошових коштів. Просила надати відповідь про вжиття заходів шляхом звернення з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення надміру сплачених коштів.
Деражнянська міська рада та комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' надали Летичівській окружній прокуратурі відповіді від 23.04.2025р. та від 24.04.2025р., згідно яких повідомили про те, що на даний час не вживались та не заплановані заходи реагування, зокрема, щодо звернення до суду з позовом.
Летичівська окружна прокуратура листом від 09.05.2025р. повідомила Деражнянську міську раду та комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів.
При розрахунку суми повернення коштів взято різницю між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами №9, 11) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої у додатковій угоді №7 від 03.08.2023р.
Згідно інформації КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' №4662 від 04.10.2024 встановлено, що cпоживач після 01.09.2023, за умовами додаткових угод №9 від 01.09.2023 та №11 від 30.11.2023, по кінець дії договору, спожив 96057 кВт/год електроенергії згідно рахунків-фактур, актів приймання-передавання товарної продукції, за що сплатив 757847,67 грн. з ПДВ згідно платіжних інструкцій.
Згідно додаткової угоди №7 від 03.08.2023 ціна за одиницю товару за 1 кВт/год становить 5,87308 грн/кВт/год без ПДВ.
За отримані 96057 кВт/год КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' (за цінами додаткової угоди №7 від 03.08.2023) вартість електроенергії складає 676980,535 з ПДВ, натомість вартість електроенергії за цінами додаткових угод №9 та №11 становить 757847,67. Переплата становить 80867,13 грн. = (757847,67 - 676980,535).
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду України викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Судом відмічається, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Однак, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Верховний Суд України у постанові від 23.09.2021р. у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", є суб'єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, які має забезпечувати держава та які витрачаються для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.
Сільські, селищні, міські ради відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, зокрема, коштів місцевого бюджету.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до Статуту комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'', власником майна є Деражнянська міська територіальна громада, Органом управління Деражнянська міська рада. Підприємство є підпорядковане, пізвітне та підконтрольне органу управління майном (п. 1.2); майно підприємства перебуває у Деражнянській міській територіальній громаді (п. 7.1).
З огляду на викладене, Деражнянська міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' і забезпечує фінансування вказаного підприємства. Відносини між Деражнянською міською радою та комунальним некомерційним підприємством ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' будуються на підконтрольності і підпорядкованості.
Тобто, наслідком порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в спірних правовідносинах є нераціональне використання коштів підприємством, підпорядкованим і підзвітним саме Деражнянській міській раді.
Летичівська окружна прокуратура надіслала Деражнянській міській раді та комунальному некомерційному підприємству ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' листи від 22.04.2025р., згідно яких повідомила про результати вивчення укладеного тендерного договору від 27.12.2022р. та додаткових угод про підняття ціни за одиницю товару і встановила, що під час виконання договору допущено надмірну сплату грошових коштів. Просила надати відповідь про вжиття заходів шляхом звернення з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення надміру сплачених коштів.
Деражнянська міська рада та комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' надали Летичівській окружній прокуратурі відповіді від 23.04.2025р. та від 24.04.2025р., згідно яких повідомили про те, що на даний час не вживались та не заплановані заходи реагування, зокрема, щодо звернення до суду з позовом.
Летичівська окружна прокуратура листом від 09.05.2025р. повідомила Деражнянську міську раду та комунальне некомерційне підприємство ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі №912/2385/18 від 26.05.2020р.
Оскільки Деражнянська міська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради.
Звернення керівника Летичівської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави.
Тому, доводи відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' про те, що прокурор не має права звертатися до суду в інтересах держави в особі позивача, оскільки відносини між відповідачами, які уклали договір, мають виключно зобов'язальний характер, судом до уваги не приймаються.
Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Насамперед, згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не повинен суперечити вимогам як Цивільного кодексу, так і вимогам інших актів цивільного законодавства.
Таке саме положення відображено в ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, коли господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону, воно повністю або у частині може бути визнано судом недійсним на вимогу однієї із сторін або відповідного державного органу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємством ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради укладено договір №20700057 від 27.12.2022р., за яким (п. 2.1) постачальник зобовязався постачати споживачу у 2023 році електричну енергію, а споживач зобовязався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Ціна договору становить 2 078 571,41 грн, в тому числі ПДВ та визначається у додатку №1 до Договору - ''Комерційна пропозиція'' (п.п. 5.1., 5.2. договору).
Пунктами 5.1. та 5.2 договору визначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається у додатку №1 до договору ''Комерційна пропозиція Постачальника''. Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії визначається у додатку №2 до договору. До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.
В подальшому, між сторонами укладені, зокрема, додаткові угоди до договору №9 від 01.09.2023р., та №11 від 30.11.2023р., які, як вважає прокурор, не відповідають вимогам законодавства, тому останній просить визнати їх недійсними.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).
Як вбачається із змісту додаткової угоди №9 від 01.09.2023р., сторони збільшили ціну на одиницю електроенергії (без врахування тарифів та ПДВ) з 3,625040 до 4,11152 грн /1 кВт/год та підняли ціну на 8%.
Підставою збільшення ціни зазначено про збільшення середньозваженої ціни на ринку ''на добу наперед'' у серпні 2023 року, у порівнянні із липнем 2023 року, що підтверджується довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 та даними ДП ''Оператора ринку''.
Згідно зі статтею 29 Закону України ''Про публічні закупівлі'', основним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформацій про учасника.
Як вбачається в ч. 11 ст. 29 Закону Законом України ''Про публічні закупівлі'' лише у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи від найкращої, у порядку та строки визначені цією статтею.
Під час аукціону учасники та замовник не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.
Таким чином, передбачені Законом України ''Про публічні закупівлі'' процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт.
Отже, ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необгрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону.
Безпідставне збільшення суб'єктом господарювання ціни договору за відсутності підстав для цього, а лише з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими / нижчими за ринкові.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України із врахуванням особливостей, визначених цим Законом ( ч.1 ст.41 Закону України ''Про публічні закупівлі'').
Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури, крім випадків встановлених цією ж статтею.
Для участі в торгах, ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' подало свою цінову пропозицію, визначивши її в розмірі 2078571,41 грн. При цьому, така ціна тендерної пропозиції була як першочерговою так і остаточною.
Вказане об'єктивно свідчить про абсолютну переконаність учасника у своїй потенційній можливості виконати майбутні зобов'язання за договором саме по запропонованій ціні.
Підписавши 27.12.2022 Договір №20700057, сторони погодили всі істотні його умови та порядок внесення змін до них (п. 14.6.)
Зокрема, умовою підписання договору є норми, закріплені у пунктах 14.5-14.6, а саме: істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії договору. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.19 Особливостей.
Згідно п. 2 додатку №2 до договору зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до пункту 1 цього додатку. Зміна ціни на ринку ''на добу наперед'' підтверджується інформацією з сайту ''Оператор ринку''.
Зміна тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затвердженні у встановленому законодавством порядку.
Вказане спростовує твердження відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' про те, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару сторонами договору не підписувалися, оскільки сторони керувалися підпунктом 5.9. пункту 5 договору і зміна ціни шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії згідно п. 5.14 договору.
Судом також зазначається, що у п.п. 5.9. п. 5 договору не визначено можливість зміни ціни за одиницю товару шляхом укладення актів прииняття-передавання, а зазначено про те, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті про прийняття-передавання.
За додатковою угодою №9 від 01.09.2023 сторони збільшили ціну на одиницю електроенергії (без врахування тарифів та ПДВ) з 3,625040 до 4,11152 грн / 1 кВт/год та тим самим підняли ціну.
При цьому, в угоді зазначено, що вказане підняття зумовлене збільшенням середньозваженої ціни на ринку ''на добу наперед'' у серпні 2023 року, у порівнянні із липнем 2023 року, що підтверджується довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 та даними ДП ''Оператора ринку''.
Однак, за даними офіційного сайту ДП ''Оператор ринку'', у період з дати укладання останньої додаткової угоди (03.08.2023) по дату укладання спірної додаткової угоди №9 (01.09.2023) ціна на електричну енергію спадала (станом на 03.08.2023) ціна становила 4139,72 грн/мВт/год; станом на 01.09.2023 ціна становила 3753,44 мВт/год).
З врахуванням наведеного, відсутність росту та навпаки, спадання ціни на електроенергію (на 9,33%) у зазначений період, також підтверджується довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/458 від 08.05.2025.
Отже, сторони підняли ціну за одиницю товару за додатковою угодою №9 від 01.09.2023 із порушенням п. 14.6.2. договору: при відсутності росту середньозваженої ціни на електроенергію у період між датою укладання та останньої її зміни; ринкову ціну, запропоновану постачальником на товар для укладання додаткової угоди №9, споживачем прийнято у термін більше 5 днів відносно дати її укладання (сторонами для підняття ціни прийнято дані щодо її коливання у період липня-серпня).
Крім того, зміна ціни електроенергії в додатковій угоді №9 від 01.09.2023 в розумінні ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'', ст. 180 ГК України та п. 14.5 договору є зміною істотних умов, а тому таке повідомлення мало бути оприлюднено в системі електронних закупівель, хоча не було оприлюднено.
Також, відмічається, що електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір (п. 4 ч. З ст. 57 Закону України ''Про ринок електричної енергії'').
Водночас, ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' повідомив КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' про внесення змін до договору з 01.09.2023 листом від 01.09.2023, в день укладення додаткової угоди №9
Тобто, ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' не дотримався встановленого законодавством двадцятиденого строку для повідомлення про внесення змін до договору.
Згідно додаткової угоди №11 від 30.11.2023 сторони збільшити ціну на одиницю електроенергії (без врахування тарифів та ПДВ) з 4,11152 до 4,77347 грн /1 кВт/год.
При цьому, в угоді зазначено, що вказане підняття зумовлене збільшенням середньозваженої ціни на ринку ''на добу наперед'', що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару 01.09.2023 та ціною на момент звернення постачальника, збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни на ринку, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023 року №22-05/1278, та даними з ДП ''Оператор ринку''.
Згідно даних офіційного сайту ДП ''Оператор ринку'', у період з дати укладання останньої додаткової угоди №9 (01.09.2023) по дату укладання спірної додаткової угоди №11 ціна на електричну енергію зростала лише на 5,54%, а не на 10% (станом на 01.09.2023 ціна становила 3753,44 грн/мВТ/год; станом на 30.11.2023 ціна становила 3961,56 грн/мВт/год.
Вказане свідчить, що коливання ціни, закладене додатковою угодою №11 від 30.11.2023 є непропорційним коливанню ціни електроенергії на ринку.
Таким чином, сторони підняли ціну за одиницю товару за додатковою угодою №11 від 30.11.2023 з порушенням п.п. 14.6.2. договору не пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару перевищив відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку).
Згідно даних ДП ''Оператор ринку'' вбачається, що протягом строку дії договору середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН неодноразово знижувалась, а саме в лютому 2023 року на 7,31%, у квітні 2023 року на 13,14%, у вересні 2023 року на 6,13% та у грудні 2023 року на 5,87 % що містить ознаки суперечливої поведінки на роздрібному ринку енергії.
Пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' та п. 14.6.5. договору передбачено погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Проте сторони укладали додаткові угоди тільки в бік збільшення ціни за одиницю товару.
Товариством не надано належного обґрунтування для замовника пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та не доведено обставин, що підвищення ціни є непрогнозованими (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
У силу вимог ч.5 ст.41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.2).
Аналогічне положення міститься і в п. 14.6. Договору.
Критеріями (умовами), виключено за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною є:
- відбувається за згодою сторін; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися; підстава зміни тарифів - введені в дію нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення нових регульованих цін (тарифів) (п. 14.6.7. договору);
- підстава збільшення ціни - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване та документально підтверджене постачальником) (постанови Верховного Суду України від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).
- постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та запропонованої на тендері. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанови ВС від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 07.02.2023 у справі №927/188/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі №903/742/22).
Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанови ВС від 23.11.2023 у справі №917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).
- ціна за одиницю товару не може бути збільшена ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміним ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України №922-УШ, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (постанови від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі №903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).
Отже, беручи участь у процедурі публічних закупівель, постачальник, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язанні упродовж дії договору, усвідомлював свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику.
Велика палата Верховного Суду України у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22 зробила також висновок про те, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну. Інше тлумачення відповідної норми Закону України ''Про публічні закупівлі'' нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинною бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи з наведеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з яким існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України ''Про ринок електричної енергії'' електопостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Доказів того, що у період застосування спірних правочинів відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' дійсно змушений був придбавати електричну енергію для її подальшої передачі споживачу на виконання обов'язків за договором за цінами, визначеними на підставі показників вказаних у відповідних інформаційних довідках, не надано.
З урахуванням наведеного, товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію упродовж 2023 року в тому вигляді, який відображений в додаткових угодах №9 від 01.09.2023р. та №11 від 30.11.2023р., змінено вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для відповідача.
Беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання ціни на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику.
В силу особливостей функціонування ринку ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно у залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не могло знати та не врахувати товариство з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'', здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчику РДН та формуючи тендерну пропозицію.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 13.04.2023 у справі №916/2536/22).
Замовник мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необгрунтованих пропозицій товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' про збільшення ціни.
Умови додаткових угод №9 від 01.09.2023 та №11 від 30.11.2023 суперечать вимогам ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, внаслідок чого були надлишково сплачені кошти місцевого бюджету та підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать Закону, інтересам держави і суспільства.
У постанові Верховного Суду України від 22.06.2022 у справі №917/1062/21 викладено правову позицію про те, що визнання додаткових угод недійсними в разі порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' є належним способом захисту.
У постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 з приводу подібних правовідносин Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, Верховний Суд погодився з прокурором що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України ''Про публічні закупівлі'' та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).
Верховним Судом України у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України ''Про публічні закупівлі''.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України ''Про публічні закупівлі'' підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Визначення ціни за одиницю товару з врахуванням відсотку зміни біржових котирувань (індексів), в порівнянні на день пропозиції зміни ціни до дня оголошення закупівлі/подання тендерної пропозиції/повідомлення про намір укласти договір/надання пропозиції укладення договору суперечить вищевказаним нормам та принципам публічної закупівлі.
Розрахунок показників для зміни ціни повинен здійснюватися у додатковій угоді виключно з врахуванням відсотку зміни біржових котирувань в порівнянні із такими показниками на день укладення договору (останньої зміни ціни).
Ціна договору не збільшилася виключно за рахунок зменшення кількості закупівлі товару, що є негативним результатом з огляду на досягнення мети ефективного використання бюджетних коштів. Адже, внаслідок укладення спірних додаткових угод положення предмету договору щодо кількості товару, що закуповується, відрізняється від змісту тендерної документації, якою передбачалася закупівля більшої кількості електроенергії та за нижчою ціною, ніж це визначено додатковими угодами, що не відповідає вимогам тендерної документації, є порушенням положень ст. 41 Закону України ''Про публічні закупівлі'' та суперечить інтересам держави, оскільки не відповідає основним принципам закупівлі, передбаченим статтею 5 Закону, а саме: добросовісній конкуренції, ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобігання проявам зловживання.
Додатково суд зазначає, що за приписами ст. 13 ЦК України кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам.
Суд враховує, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Поряд з цим, перемога у тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення без належного обґрунтування є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку постачальника, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, встановлюючи наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання додаткових угод недійсними на момент їх укладення, суд констатує, що оспорювані додаткові угоди №9 від 01.09.2023р., №11 від 30.11.2023р. суперечать ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 632 ЦК України, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та доходить до висновку про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
З огляду на викладене вище, доводи відповідачів судом до уваги не приймаються.
Також, судом приймається до уваги, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про визнання додаткових угод №9 від 01.09.2023р., №11 від 30.11.2023р., до договору №20700057 від 27.12.2022р. недійсними підлягають задоволенню.
З приводу вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 80867,13 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Додаткові угоди №9 від 01.09.2023р. та №11 від 30.11.2023р., до договору №20700057 від 27.12.2022р., є недійсними та не породжують правових наслідків.
Поверненню до місцевого бюджету підлягають кошти, які надлишково сплачено за умовами оспорюваних Додаткових угод протягом строку їх дії.
Згідно інформації КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' №4662 від 04.10.2024 встановлено, що cпоживач після 01.09.2023, за умовами додаткових угод №9 від 01.09.2023 та №11 від 30.11.2023, по кінець дії договору, спожив 96057 кВт/год електроенергії згідно рахунків-фактур, актів приймання-передавання товарної продукції, за що сплатив 757847,67 грн з ПДВ згідно платіжних інструкцій.
Оскільки додаткові угоди №9 від 01.09.2023 та №11 від 30.11.2023 визнано недійсними, зобов'язання сторін щодо ціни за одиницю товару регулюватимуться умовами попередньої додаткової угоди №7 від 03.08.2023, якою було встановлено ціну за 1 кВт/год в розмірі 5,87308 грн/кВт/год без ПДВ.
Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої додатковою угодою №7 від 03.08.2023, являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' зобов'язаний її повернути, що відповідає приписам статтей 216, 1212 ЦК України.
За отримані 96057 кВт/год КНП ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' за цінами додаткової угоди №7 вартість електроенергії становить 676980,53 грн. з ПДВ, натомість за цінами додаткових угод №9 та №11 вартість електроенергії складає 757847,67 грн. Відповідно, різниця становить 80867,13 грн. = (757847,67 - 676980,535).
Отже, вимога про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' коштів в сумі 80867,13 грн. на користь Деражнянської міської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Аналогічний підхід щодо правозастосування ст. ст. 216, 1212 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду України від 05.03.2024 у справі №927/68/23, від 26.03.2024 у справі №927/373/22, від 03.07.2024 у справі №910/13579/23, від 12.03.2025 у справі №924/524/24.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди №9 від 01.09.2023р., №11 від 30.11.2023р., до договору №20700057 від 27.12.2022р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' та комунальним некомерційним підприємством ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради, м. Деражня.
Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, 1/1; код ЄДРПОУ42035266) на користь Деражнянської міської ради (Хмельницька область, Хмельницьктий район, м. Деражня, вул Миру, 11/1; код ЄДРПОУ 04403025) кошти в сумі 80867,13 грн. (вісмімдесят тисяч вісімсот шістдесят сім гривень тринадцять копійок).
Видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, 1/1; код ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3; код 02911102) 4542,00 грн. (чотири тисячі пятсот срок дві гривні 00 копійок) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з комунального некомерційного підприємства ''Деражнянська міська багатопрофільна лікарня'' Деражнянської міської ради (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул Подільська, 1; код ЄДРПОУ 02004226) 4542,00 грн. (чотири тисячі пятсот срок дві гривні 00 копійок) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 жовтня 2025 року.
Суддя В.В. Димбовський