29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" вересня 2025 р. Справа № 924/517/24 (924/239/25)
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядника майна ТОВ "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича.
про стягнення 22 600 грн. пені
за участю представників сторін: не з'явились
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2025р. (суддя Гладюк Ю.В.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/239/25 в порядку загального позовного провадження за позовом Антимонопольного комітету України м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький про стягнення пені в розмірі 22 600 грн., призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
У підготовчому засіданні 22.04.25 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 924/239/25 до судового розгляду по суті на 11 год. 19.05.25.
При цьому судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 року відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави дійти до висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 18.02.2020р. у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19) з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Така ж правова позиція також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 15.01.2020р. у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), відступати від яких правових підстав немає.
Наразі суд дійшов висновку, що вирішення спору у справі № 924/239/25 (предметом якого є стягнення пені) безпосередньо впливає на майно (майнові права) та майновий стан у цілому боржника - ТОВ "Моріта" м.Хмельницький.
Частина 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства зазначає, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи № 924/239/25 для розгляду в межах справи № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький.
У відповідності до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025р. за підписом В.о.керівника апарату суду Чемеринської О.Ю. справу № 924/239/25 передано до розгляду судді Грамчуку І.В., в провадженні якого перебуває справа № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" м.Хмельницький.
Ухвалою суду від 20.05.2025р. справу № 924/239/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", м. Хмельницький про стягнення 22 600 грн. пені прийнято до свого провадження суддею Грамчуком І.В. за правилами спрощеного позовного провадження для розгляду у межах справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта".
04.06.2025 від розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. надійшло клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № 05-06/1009/25), у якому заявник просить залучити його до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судовому засіданні 17.06.2025р. присутні представники позивача та ініціюючого кредитора у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта", підтримали необхідність задоволення відповідного клопотання арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (вх. № 05-06/1009/25 від 04.06.2025р.) у якому останній просив суд залучити його до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
За наслідками розгляду справи у судовому засіданні та розгляду поданих арбітражним керуючим Кучерявим Д.В. клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розпорядника майна ТОВ "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Д.В., судом враховується наступне.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024р. відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1963 від 15.10.2020)
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Відповідно до норм ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
При цьому, розпорядник майна зобов'язаний серед іншого вживати заходів для захисту майна боржника.
Отже, з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи, з огляду на те, що рішення у цій справі стосується майна боржника, зважаючи на визначені законодавством про банкрутство обов'язки розпорядника майна боржника щодо вжиття заходів для захисту майна боржника, суд визнав за доцільне задовольнити клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розпорядника майна ТОВ "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича.
Викладена позиція суду також знаходить своє підтвердження у Постанові Верховного суду від 21.01.2021 у справі N 924/881/16 (924/811/20).
З огляду на вищенаведене, з метою повного та об'єктивного дослідження усіх обставин у справі, в забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом, суд розгляд вимог Антимонопольного комітету України м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький про стягнення пені в розмірі 22 600 грн. відклав, задовольнивши згідно ст.ст. 42, 46, 247 ГПК України клопотання позивача (вх. № 05-22/4012/25 від 23.05.2025р. про розгляд справи № 924/517/24 (924/239/25) за правилами загального позовного провадження.
Окрім повноважного представника позивача ніхто з учасників справи до суду не прибув, проте з огляду на відсутність у Господарському суді Хмельницької області справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта", яку надіслано до Північно-Західного апеляційного господарського суду на запит через отримання апеляційної скарги арбітражного керуючого Козирицького А.С., підготовче засідання у справі № 924/517/24 (924/239/25) було перенесено з продовженням строку підготовчого провадження на тридцять днів в порядку ст.177 ГПК України.
Представник позивача в підготовчому засіданні 02.09.2025р. позовні вимоги підтримала, повідомила про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Сторони будь - яких інших клопотань, в тому числі щодо обставин, які потребують дослідження в порядку ст. 182 ГПК України, до матеріалів справи не подали.
З огляду на зазначене, беручи до уваги вчинення необхідних процесуальних дій у справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 ст. 177 ГПК України, враховуючи позиції представників сторін, суд закрив підготовче провадження, призначивши справу № 924/239/25 до судового розгляду по суті позовних вимог.
Відповідно до позовної заяви (вх. № 05-08/773/25 від 14.03.2025р.) Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі -Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 128-26.13/38-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Моріта» (ідентифікаційний код 44114978) (далі - ТОВ «Моріта», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 09.07.2024 № 25-р/тк (далі - Рішення № 25-р/тк), яким визнано, що ТОВ «Моріта» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 20.10.2022 № 128-21.1/09-2572е у встановлений ним строк.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 22 600 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія Рішення № 25-р/тк була надіслана Комітетом Відповідачу разом із супровідним листом від 19.07.2024 № 128-26.13/05-7051е, який був повернутий із відділення Укрпошти як не вручений.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформація про прийняте Рішення № 25-р/тк була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 28.08.2024 № 174 (7834).
Таким чином, Рішення № 25-р/тк вважається врученим Відповідачу 09.09.2024 (оскільки 07.09.2024 та 08.09.2024 припадають на неробочі дні).
Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк, закінчився 11.11.2024 (оскільки 09.11.2024 та 10.11.2024 припадають на неробочі дні).
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» :
- у разі якщо протягом строку, встановленого абз. 1 ч. 3 цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Комітету не виконується, Голова Комітету видає наказ про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;
- наказ Голови Комітету про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Комітетом видано наказ про стягнення з Відповідача штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред'явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Відповідач Рішення № 25-р/тк у судовому порядку не оскаржував.
Отже, Рішення № 25-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк, а також Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк, обчислюється таким чином.
Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу :
з 12.11.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк) по 28.02.2025 включно (день до якого розраховано пеню).
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 109 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:
22 600 х 1,5 % = 339 гривень, де 22 600 грн. - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк;
1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
За 109 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 339 х 109 = 36 951 гривня.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 22 600 гривень.
Відповідно до ч. 7 та 14 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Відповідно до ст. 327 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.
Таким чином, згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем у зазначеній справі є Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767).
У відзиві на позов (вх. № 05-22/4520/25 від 11.06.2025р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Моріта» (далі - Відповідач), ознайомившись з позовною заявою Антимонопольного комітету України (далі - Позивач), вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне :
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Антимонопольного комітету вважається врученим через 10 днів після публікації у друкованому органі лише за умови неможливості вручення іншими способами.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, серед яких Позивач додав лист №128-26.13/05-7051е від 19.07.2024 р. про надсилання рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету у справі №25-р/тк. До данного листа також прикріплено сторонку із зображенням титульної сторони поштового конверту, яким нібито Позивач направляв Відповідачеві зазначене рішення.
Проте із зображення поштового конверта неможливо визначити одержувача даної кореспонденції та які документи надсилалися.
Враховуючи викладене, вважаємо, що долучений Позивачем поштовий конверт, як доказ неможливості вручення Відповідачеві вищевказаного рішення Тимчасової адміністративної колегії не є беззаперечним.
Отже Позивач не довів належним чином своє право на застосування норми ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.
Підсумовуючи викладене, Відповідач вважає, що Позивачем не була дотримана процедура вручення Рішення №25-тк/р для Відповідача.
Згідно з постановою Верховного Суду у справі № 826/10666/18 від 03.03.2020, порушення процедури вручення адміністративного рішення може бути підставою для визнання строку виконання не таким, що настав.
З огляду на те, що настання строку виконання рішення не є доконаним фактом, Відповідач вважає нарахування пені безпідставним.
Верховний Суд у постанові від 18.09.2020 у справі № 826/6025/17 підтвердив, що доказ недотримання процедури повідомлення є достатньою підставою для невизнання строків виконання рішень державного органу.
Слід також зазначити, що відсутність належного повідомлення Відповідача про прийняте Рішення № 25-р/тк порушує принцип правової визначеності та суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого суду.
Крім того, відповідно до статті 74 ГПК України, тягар доказування обставин, на які посилається сторона, несе ця сторона. Позивач не надав підтвердження факту належного повідомлення Відповідача про рішення, що є обов'язковою умовою для виникнення обов'язку щодо сплати штрафу та нарахування пені.
На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 74, 162, 165 ГПК України, статтями 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви Антимонопольного комітету України в повному обсязі, поклавши витрати по справі на Позивача.
В отриманих судом (вх. № 05-22/5092/25 від 01.07.2025р.) письмових поясненнях третьої особи щодо позовної заяви про стягнення пені у розмірі 22 600 грн. розпорядник майном ТОВ «Моріта» арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. відмітив, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2025 (суддя Гладюк Ю.В.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/239/25 в порядку загального позовного провадження за позовом Антимонопольного комітету України м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький про стягнення пені в розмірі 22' 600,00 грн.
При цьому судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 року відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2025 у справі № 924/517/24 (924/239/25) справу № 924/239/25 за позовом Антимонопольного комітету України (надалі - “Позивач») до товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (надалі - “Відповідач») про стягнення 22 600 грн. пені прийнято до свого провадження суддею Грамчуком І.В. за правилами спрощеного позовного провадження для розгляду у межах справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2025 у справі № 924/517/24 (924/239/25), серед іншого, розгляд цієї справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна ТОВ "Моріта" арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича.
На адресу розпорядника майна ТОВ “МОРІТА» арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. надійшла копія позовної заяви Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ “МОРІТА» пені у розмірі 22 600 грн, у зв'язку з цим, керуючись ст. 168 ГПК України, розпорядник майна ТОВ “МОРІТА» Кучерявий Д.В. подав пояснення на заперечення проти позову.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи No 128-26.13/38-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Моріта» (ідентифікаційний код 44114978) (далі - ТОВ «Моріта», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 09.07.2024 No 25-р/тк (далі - Рішення No 25-р/тк), яким визнано, що ТОВ «Моріта» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 20.10.2022 № 128-21.1/09-2572е у встановлений ним строк. За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 22 600 гривень, яке мало бути добровільно сплачено у строк до 11.11.2024 включно.
У зв'язку з відсутністю доказів сплати вказаного штрафу, Позивачем нараховується пеня, що передбачена ч. 5 ст. 56 ЗУ “Про захист економічної конкуренції», протягом періоду з 12.11.2024 по 28.02.2025 включно. За підрахунками сума пені за вказаний період становить 36 951 грн, однак, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 22 600,00 грн.
Проте, варто зазначити, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 у справі № 924/517/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ “МОРІТА» (код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: Україна, 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Прибузька, будинок 9), введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Тобто, Позивачем нараховується пеня протягом строку дії мораторію.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - “КУзПБ»), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (частина друга статті 41 КУзПБ).
Системний аналіз наведених положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Згідно приписів частини третьої статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій та не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 41 КУзПБ).
Отже, встановлена вищенаведеними нормами заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, що співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Іншого визначення поняття «пеня» ні Закон України «Про захист економічної конкуренції», ні КУзПБ не містять.
Таким чином, на пеню, нараховану на суму несплаченого штрафу, в порядку статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», поширюється заборона, встановлена частиною третьою статті 41 КУзПБ.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 904/11261/15, від 20.03.2025 у справі № 926/868/24.
Зважаючи на викладене, на переконання розпорядника майна ТОВ «Моріта» - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В., стягнення 22 600 грн. пені, нарахованої за несплату штрафу, через наявність передбаченої законом (частиною третьою статті 41 КУзПБ) прямої заборони щодо нарахування пені у період дії мораторію, є неможливим та викликає необхідність відмови у задоволенні позовних вимог АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ в повному обсязі.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Ухвалою суду від 10.07.2024р. відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) ; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров.Нестрівський будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) до ТОВ Моріта" в загальній сумі 232 222 733,42 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ "Моріта" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Моріта" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича ( АДРЕСА_1 ), відмовивши в задоволенні відповідної заяви (вх. № 05-06/765/24 від 17.06.2024р.) арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 ).
Цією ж ухвалою суд встановив розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок господарського суду Хмельницької області, а таокж вжив заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978). З метою виявлення кредиторів боржника судом оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) у встановленому ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку. Додатково зобов'язано розпорядника майна надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 05.09.2024р. ; призначено попереднє засідання суду у справі № 924/517/24 та зобов'язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.
Окрім того зобов'язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію ; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках ; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та надати майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна ; зобов'язано розпорядника майна провести в строк до 05.09.2024р. інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду.
Ухвалою від 23.01.2025р. суд задовольнив Заяву (вх. № 05-06/1621/24 від 19.12.2024р.) арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про продовження процедури розпорядження майном боржника у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ “МОРІТА», продовживши процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “МОРІТА» та повноваження арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. як розпорядника майном божника у справі № 924/517/24 до підсумкового засідання.
Цією ж ухвалою суду встановлено, що загальний розмір усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у справі № 924/517/44 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький станом на 23.01.2025р. складає 330 491 975,75 грн.
Загальний розмір усіх не визнаних судом вимог кредиторів у справі № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький станом на 23.01.2025р. складає 7 461 193,41 грн. за відповідним зверненням (вх. № 05-06/990/24 від 02.08.2024р.) від ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" Полтавська обл., місто Кременчук за ухвалою суду від 23 січня 2025р.
Датою проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів у справі № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький визначено - 5 лютого 2025р., проте на запит Північно-західного апеляційного господарського суду № 924/517/24/636/25 від 05.02.2025р. усі матеріали справи №924/517/24 за заявою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" м.Київ про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький було направлено до апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2025р. (суддя Гладюк Ю.В.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/239/25 в порядку загального позовного провадження за позовом Антимонопольного комітету України м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький про стягнення пені в розмірі 22 600 грн.
У відповідності до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025р. за підписом В.о.керівника апарату суду Чемеринської О.Ю. справу № 924/239/25 передано до розгляду судді Грамчуку І.В., в провадженні якого перебуває справа № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" м.Хмельницький.
Ухвалою суду від 20.05.2025р. справу № 924/239/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", м. Хмельницький про стягнення 22 600 грн. пені прийнято до свого провадження суддею Грамчуком І.В. за правилами спрощеного позовного провадження для розгляду у межах справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта".
Згідно позовної заяви (вх. № 05-08/773/25 від 14.03.2025р.) Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі -Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 128-26.13/38-24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Моріта» (ідентифікаційний код 44114978) (далі - ТОВ «Моріта», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 09.07.2024 № 25-р/тк (далі - Рішення № 25-р/тк), яким визнано, що ТОВ «Моріта» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 20.10.2022 № 128-21.1/09-2572е у встановлений ним строк. За це порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 22 600 гривень.
Доказів оскарження Відповідачем Рішення № 25-р/тк у судовому порядку матеріали справи не містять, як і доказів що підтверджують сплату товариством штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк.
З посиланням на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у відповідності до якої за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, позивачем за період з 12.11.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 25-р/тк) по 28.02.2025 включно (день до якого розраховано пеню) за 109 днів прострочення сплати штрафу нараховано пеню, що за його підрахунками становить: 339 х 109 = 36 951 гривня.
У відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, а тому розмір пені становить 22 600 гривень.
Аналізуючи фактичні обставини справи із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне :
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 7 КУзПБ встановлено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Зокрема частиною другою статті 7 КУзПБ унормовано, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Згідно абзацу четвертого частини другої статті 7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на зазначені приписи спеціальних норм КУзПБ, суд ухвалою від 20.05.2025 прийняв справу N 924/239/25 до розгляду в межах справи про банкрутство N 924/517/24 саме за правилами спрощеного позовного провадження.
Додатково судом враховується, що надаючи оцінку правового регулювання підстав та порядку нарахування штрафу та пені у сфері економічної конкуренції, Верховний Суд у постанові від 25.10.2022 у справі N 904/11261/15 проаналізував приписи статей 230, 241, 257 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також частин другої, третьої, п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та дійшов висновку, що хоча штраф та пеня, які передбачені зазначеним Законом, за своєю суттю є окремим (самостійним) видом штрафних (економічних) санкцій, однак, водночас, вони є різновидом відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, оскільки включені законодавцем до однієї сфери правового регулювання.
Щодо правового статусу АМКУ в процедурах банкрутства, Верховний Суд, проаналізувавши положення статей 3, 4 Закону України "Про Антимонопольний комітету України" та положень статей 7, 8 КУзПБ, дійшов висновку про те, що Комітет не наділений законодавцем повноваженнями щодо самостійного визначення кредиторських вимог та позачергового стягнення у процедурах банкрутства щодо боржника тощо.
Тож у випадку порушення провадження у справі про банкрутство на АМКУ поширюються положення КУзПБ щодо виявлення кредиторів та черговості задоволення кредиторських вимог у відповідних процедурах банкрутства.
За наявності підстав для стягнення з боржника грошових сум на підставі рішення АМКУ, Комітет в цьому випадку виступає кредитором (конкурсним або поточним), без надання законодавцем переваг щодо інших кредиторів, а відповідні стягнення здійснюються на підставі рішення господарського суду (рішення, ухвали, постанови) у справі про банкрутство за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог та у порядку черговості, визначеної КУзПБ.
Зазначені правові висновки є актуальними та були наведені також у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі N 922/5238/21 (922/1937/22), від 17.02.2025 у справі N 911/2548/20 (911/895/24), від 17.02.2025 у справі N 904/5865/20 (904/6495/23), підстав відступу від таких колегія суддів не вбачає.
Крім того, Верховний Суд у зазначеній вище постанові від 25.10.2022 у справі N 904/11261/15 зауважив на необґрунтованість доводів АМКУ щодо необхідності переважного застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" як спеціального нормативно-правового акта та такого, що має перевагу по відношенню до КУзПБ.
Так, преамбулою Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Водночас преамбулою КУзПБ визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти (з огляду на критерій регулювання суспільних відносин та кола питань, які вони вирішують), регулюють різні суспільні відносини, а відтак не можуть характеризуватись як спеціальні та загальні по відношенню один до одного.
Разом з тим після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 918/420/16 та постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі N 911/2043/20, ухваленій у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду).
При розгляді позовних вимог про стягнення пені враховується, що ухвалою від 10.07.2024 Господарський суд Хмельницької області відкрив провадження у справі N 924/517/24 про банкрутство Відповідача та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
З наявних у справі доказів суд встановив, що строк на сплату штрафу закінчився 11.11.2024, а пеню Позивачем нараховано за період з 12.11.2024 по 28.02.2025, тобто в період дії мораторію.
Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (частина друга статті 41 КУзПБ).
Системний аналіз наведених положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Згідно приписів частини третьої статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій та не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Отже, встановлена вищенаведеними нормами заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, що співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Іншого визначення поняття "пеня" ні Закон України "Про захист економічної конкуренції", ні КУзПБ не містять.
Таким чином, на пеню, нараховану на суму несплаченого штрафу, в порядку статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", поширюється заборона, встановлена частиною третьою статті 41 КУзПБ.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі N 904/11261/15, підстав для відступу від якого в результаті розгляду цієї справи суд не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в щодо стягнення 22 600 грн. пені, нарахованої за несплату штрафу, через наявність передбаченої законом (частиною третьою статті 41 КУзПБ) прямої заборони щодо нарахування пені у період дії мораторію.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 113, 119, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.09.2025.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. 1 примірники: 1 - до справи,
Позивачу та відповідачу надіслати ухвалу до кабінету ЕС.