Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2599/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ"
доПриватного підприємства "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за вересень 2024 року у сумі 57.283,20 грн, 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 у сумі 2.743,51 грн, інфляційні втрати за періоди з травня 2024 по липень 2024 року та з вересня 2024 по березень 2025 у розмірі 11.750,65 грн, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 28.11.2019 №566/611569 в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої у вересні 2024 електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2599 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача № поштового відправлення 0610272225659), проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
На підставі заяви-приєднання від 28.11.2019 ПП "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції №1. Додатком до вказаної заяви надана інформація щодо об'єктів споживача.
Згідно з умовами укладеного між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та ПП "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС" договору ро постачання електричної постачальником універсальних послуг від 28.11.2019 №566/611569 (надалі - Договір) постачальник продає електричну енергію споживачу як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).
У відповідності до пункту 5.10. Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Відповідачем у вересні 2024 була спожита електрична енергія в кількості 13.260,00 кВт*год, про що свідчить наданий АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.
На підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії позивачем був сформований рахунок за електричну енергію нараховану у вересні 2024 на суму 57.283,20 грн. На зазначену в рахунку суму позивачем був складений Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2024. Вказані документи були надіслані засобами поштового зв'язку 10.10.2024.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за вересень 2024 на підставі Договору становить 57.283,20 грн. Окрім цього позивач зазначає, що за спожиту в грудні 2023 електричну енергію відповідач розрахувався з порушенням встановлених Договором строків.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача. Так, умовами Комерційної пропозиції №1 (Розділ 4) передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах учасника. В разі неотримання замовником рахунків учасник направляє рахунки замовнику поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими замовником з дня їх відправлення.
Факт споживання електричної енергії відповідачем у вересні 2024 на суму 57.283,20 грн підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком на оплату та актом приймання-передачі електричної енергії, які були складені на підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії ПП "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС".
Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за Договором становить 57.283,20 грн та залишається несплаченою, доказів протилежного матеріали справи не містять.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 57.283,20 грн до суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію за вересень 2024 у розмірі 57.283,20 грн.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 у сумі 2.743,51 грн, інфляційні втрати за періоди з травня 2024 по липень 2024 року та з вересня 2024 по березень 2025 у розмірі 11.750,65 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків 3% річних на загальну суму 2.743,51 грн та індексу інфляції в загальному розмірі 11.750,65 грн грн судом встановлено, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ІЗЮМЖИТЛОСЕРВІС" (Україна, 64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Приладобудівників, буд. 22, код ЄДРПОУ 34079217) заборгованість за спожиту електричну енергію за вересень 2024 року у сумі 57.283,20грн, 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 у сумі 2.743,51 грн, інфляційні втрати за періоди з травня 2024 по липень 2024 року та з вересня 2024 по березень 2025 у розмірі 11.750,65 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "03" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля