8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1792/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідент. код 42399676)
до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області (63701, м. Куп'янськ, проспект Конституції, 5; ідент. код 22726737)
про стягнення 26076,89 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 23.05.2025 звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення з відповідача на свою користь боргу у загальній сумі 26076,89 грн, у тому числі: 14 070,32 грн основного боргу, 6 373,46 грн пені, 1 218,74 грн - 3% річних, 4414,37 грн інфляційні втрати. Також, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 19-1193/21-БО-Т постачання природного газу від 23.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2025 відкрито провадження у справі № 922/1792/25; постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Будь-яких заяв або клопотань з процесуальних питань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, зокрема не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Сторони про факт відкриття провадження у справі № 922/1792/25 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права були повідомлені в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 28.05.2025 в електронній формі до Електронного кабінету позивача та відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач та відповідач отримали ухвалу суду 28.04.2025.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 2 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
11.06.2025 року відповідачем в системі "Електронний суд" було сформовано відзив на позовну заяву (вх. № 13884), в якому відповідач наполягає, що Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області не отримувало актів приймання - передачі за спожитий природній газ за листопад- грудень 2022 року від позивача, хоча за вказаний період поштове відділення. А відтак, посилаючись на факт невручення відповідачу актів приймання-передачі природного газу та непоінформованість відповідача про наявність заборгованості перед позивачем, у силу принципів справедливості, добросовісності і розумності, керуючись ст. 42, 165 Господарського процесуального Кодексу України, позивач просить у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 26076,89 грн, з яких: основний борг 14070,32 грн., пеня - 6373,46 грн, три проценти річних 1218,74 грн., інфляційні втрати - 4414,37 грн, а також витрат зі сплати судового збору відмовити повністю.
Позивачем 12.06.2025 за вх. № 13998 подано до суду відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягає на тому, що первинні документи були отримані відповідачем та останній посилався на них при здійсненні часткової оплати за газ, зокрема в призначенні платежу відповідач вказував як номер Договору, так і реквізити рахунків на оплату та реквізити актів приймання-передачі газу за відповідні періоди. При цьому відповідач зі свого боку не повернув підписані акти приймання-передачі газу. Проте, неповернення/ відсутність актів не може бути умовою для не сплати за поставлений газ. Одночасно позивач посилається на положення п. 3.5.1 - 3.5.4 договору та наголошує, що враховуючи положення чинного законодавства та Договору, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, а також доступу відповідача до Інформаційної платформи, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що були ним спожиті у спірний період поставки. Ціна природного газу визначена пунктом 4.1 Договору. Отже, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в договорі, відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу. Разом з тим, позивач наголошує, що сама наявність агресії росії не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання за конкретним Договором, адже не має доказів причино-наслідкового зв'язку між не виконанням Договору та агресією, а також доказів повідомлення Позивача з боку Відповідача про такі непереборні обставини.
У наданих запереченнях на відповідь на відзив (вх. 14206), відповідач наголошує, що після деокупації та відновлення роботи Куп'янського УДКСУ в Харківській області за зареєстрованими в січні - квітні 2022 році фінансовими зобов'язаннями в березні 2023 року була погашена кредиторська заборгованість за спожитий природній газ відповідно до наданих актів приймання-передачі природного газу за березень - квітень 2022 року на загальну суму 12508,78 грн. Натомість за період листопад - грудень 2022 року акти приймання - передачі за природний газ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, БЛАГОУСТРОЮ ТА КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА КУП'ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не отримувало. За таких обставин та за умов відсутності у відповідача первинних документів належні та достатні підстави для проведення своєчасної оплати за спожитий природній газ за період листопад - грудень 2022 року відсутні. При цьому, відповідач наполягає що наявність форс-мажорних обставин, в т.ч. на території Куп'янської міської територіальної громади, унеможливлює виконання підприємствами, установами та організаціями в повному обсязі договірних зобов'язань по укладених договорах, в т.ч. по договорах про постачання природного газу. Також відповідач наголошує на існуванні в даному випадку цілком виключної обставини, пов'язаної із знаходженням відповідача в зоні активних бойових дій, його непроінформованість про наявність заборгованості перед позивачем, що виключає можливість застосування до позивача 3% річних.
Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Разом з цим, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
23 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач), як постачальником, та Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області (відповідач), як споживачем (ЕІС - код 56Х50000МК6КН001), укладено договір № 19-1193/21-БО-Т постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.12.2021 року, постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року в кількості 6,41576 тис. куб метрів.
За умовами пункту 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Пунктами 3.5.2-3.5.4 договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, унормована сторонами у розділі 4 Договору. Зокрема, ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як обсяг ІІІ (фіксований) за 1 000 куб.м. газу без ПДВ визначено у розмірі 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 554,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором
Згідно пункту 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір діє до 31 грудня 2021 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.
На виконання умов Договору у період листопад-грудень 2021 та січень-квітень, листопад-грудень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 76 135,62 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (код ЕІС Споживача - 56ХS0000МK6KH001), в тому числі по місяцях:
- Листопад 2021 - 215,76 куб.м (спожито у листопаді 2021 р. природного газу на загальну суму 3571,69 грн);
- Грудень 2021 - 904,44 куб.м. спожито у грудні 2021 р. природного газу на загальну суму 14972,08 грн);
- Січень 2022 - 979,78 куб.м. (спожито у січні 2022 р. природного газу на загальну суму 16 219,27 грн згідно з акту приймання-передачі газу від 31.01.2022);
- Лютий 2022 - 598,09 куб.м. (спожито у лютому 2022 р. природного газу на загальну суму 15 902,42 грн згідно з акту приймання-передачі газу від 28.02.2022);
- Березень 2022 - 949,76 куб.м. (спожито у березні 2022 р. природного газу на загальну суму 15 708,17 грн згідно з акту приймання-передачі газу від 31.03.2022, та згідно з коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022)
- Квітень 2022 - 64,90 куб.м. (спожито у квітні 2022 р. природного газу на загальну суму 1 073,39 грн згідно з акту приймання-передачі газу від 30.04.2022);
- Листопад 2022 - 755,64 куб.м. (спожито у листопаді 2022 р. природного газу на загальну суму 12 508,78 грн згідно з акту приймання-передачі газу від 30.11.2022);
- Грудень 2022 - 131,78 куб.м. (спожито у грудні 2022 р. природного газу на загальну суму 2 181,47 грн. згідно з акту приймання-передачі газу від 31.12.2022)
В той же час, як зазначає позивач у позові від оформлення актів приймання-передачі природного газу за періоди поставки за листопад-грудень 2021 та січень-квітень, листопад-грудень 2022 року споживач (відповідач) ухилився. У зв'язку з чим, в порядку приписів п.п. 3.5.4 договору, обсяги спожитого природного газу було встановлено відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого природного газу.
З наявної у справі відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС вбачається, що відповідачем (ЕІС - код: 56ХS0000МK6KH001) спожито природний газ з ресурсу позивача у період з 26.11.2021 по 30.04.2022 та з 01.11.2022 по 31.12.2022 в обсягах, які визначені в актах приймання-передачі природного газу наявних в матеріалах справи.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт споживання відповідачем за умовами Договору № №19-1193/21-БО-Тмпостачання природного газу від 23.11.2021 за вказаний період природного газу на загальну суму 76 135,62 грн з ресурсу позивача.
Натомість відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитого природного газу виконав лише частково, оплативши за переданий газ суму у розмірі 62 065,30 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором у розмірі 14070,32 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 14070,32 грн основного боргу, 6373,46 грн пені, 1218,74 грн 3% річних, 4414,37 грн інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач за Договором поставив відповідачу у період листопад-грудень 2021 та січень-квітень, листопад-грудень 2022 року природний газ на загальну суму 76 135,62 грн, який мав бути оплачений останнім в строк до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Однак відповідач свої зобов'язання виконав не у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 14 070,32 грн.
Суд констатує, що умовами договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.п. 3.5.1., п.п. 3.5.)
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 3.5.4., 3.5.).
Таким чином, сукупністю наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів позивачем належним чином підтверджено, що на виконання умов договору, позивач, як постачальник з EIC-кодом 56X930000010610X, передав відповідачу, як споживачу з EIC-кодом 56ХS0000МK6KH001 в спірний період природний газ в обсягах, що підтверджується ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на суму 76 135,62 грн. Наведене відповідно до вимог статті 13, 74, 76-77 ГПК України, відповідачем не спростовано.
При цьому посилання відповідача на неузгодження розміру спожитого об'єму газу відхиляються судом як безпідставні, оскільки умовами п. 2.4. договору саме на споживач (відповідача) покладено обов'язок самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. Разом з тим, в будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Таким чином, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціну природного газу, що визначена умовами пункту 4.1. договору, відповідач знав про вартість природного газу, яка мала бути ним сплачена за відповідний період та повинен був сплатити за фактично спожиті об'єми природного газу.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору. Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, сторони враховуючи принцип свободи договору, який сформульований у статтях 6, 627 ЦК України погодили, що договір в частині розрахунків діє до повного їх виконання.
З наявного в матеріалах справи детального розрахунку основної заборгованості слідує та не спростовано відповідачем, що останнім проведено часткові оплати вартості спожитого природного газу та несплаченою залишилась сума у розмірі 14 070,32 грн.
Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним.
Тобто, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували як наявність заборгованості відповідача перед позивачем, так і обсяги постачання та споживання природного газу, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного та повного розрахунку за спожитий природний газ у спірний період, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 14 070,32 грн є правомірною, обґрунтованою, арифметично вірною, а тому підлягає задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач:
- на суму заборгованості окремо по кожному факту (місяцю) прострочення за загальний період нарахування з 17.05.2022 по 15.08.2023 здійснив нарахування відповідачу 6 373,46 грн пені з дотримання 6-ти місячного строку та за період з 17.05.2022 по 31.03.2025 здійснив нарахування відповідачу 1218,74 грн 3% річних та 4414,37 грн інфляційних втрат. Нарахування здійснені окремо по кожному факту (місяцю) прострочення.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у повному обсязі як обґрунтованих та доведених належними доказами.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області (63701, м. Куп'янськ, проспект Конституції, 5; ідент. код 22726737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідент. код 42399676) 14070,32 грн суму основного боргу, 6 373,46 грн пені, 1218,74 грн 3 % річних, 4414,37 грн інфляційні втрати та 2 422,40 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "29" вересня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков