Ухвала від 23.09.2025 по справі 921/274/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 вересня 2025 року м.ТернопільСправа № 921/274/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву без номера від 26.06.2025 (вх.№4683 від 27.06.2025) Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ

про визнання грошових вимог

до боржника ОСОБА_1 , місто Скалат Тернопільського району Тернопільської області

у справі

про неплатоспроможність

за участю представників:

кредитора: Плющова Н.О., адвокат, довіреність №15315-К-Н-О від 17.10.2024;

боржника: Півторак В.М., адвокат, ордер серії ВО №1104145 від 01.05.2025;

керуючого реструктуризацією боргів: арбітражного керуючого Шимечко А.Я., Свідоцтво №738 від 08.04.2013.

Обставини справи.

ОСОБА_1 , м. Скалат Тернопільського району Тернопільської області звернувся 02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 27.05.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника; введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича; попереднє судове засідання у справі призначено на 28.08.2025 (з урахуванням ухвали суду від 28.08.2025), в якому оголошувалася перерва до 17.09.2025, а згодом до 23.09.2025.

У відповідності до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, 28.05.2025 на офіційному вебпорталі Судової влади України оприлюднено оголошення №76193 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

26.06.2025 до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернувся кредитор - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" з заявою без номера від 26.06.2025 (вх.№4683 від 27.06.2025) про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника на загальну суму 27 800 995,05грн, з яких: 16 013 032,57 грн - забезпечені заставою майна боржника; 8 454 768,09грн - 2 черга задоволення вимог кредитора; 3 328 349,59грн - 3 черга задоволення вимог кредитора, котрі ґрунтуються на невиконанні боржником основних зобов'язань за шістьома кредитними угодами та договорами поруки/застави. Окрім того, кредитор зазначає, що судовими рішеннями частково присуджено до стягнення заборгованість за укладеними договорами, а саме стягнуто:

- 4 385 252,97 грн боргу за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007 та договором застави товарів в обороті №05/07/915М від 15.05.2007, з яких 2 408 571,27 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 307 420,07 - заборгованість по прострочених відсотках, 1 643 009,20грн - пені, 24 522,43 грн - простроченої комісії та 1 730,00 грн - судових витрат в рамках позовних проваджень;

- 4 606 634,94 грн боргу за кредитним договором №05/07/916М від 16.05.2007 та договором застави товарів в обороті №05/07/916М від 16.05.2007 з яких: 2 665 452,38 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 184 544,73 - заборгованість по прострочених відсотках, 1 739 656,80 грн - пені, 16 981,04 грн - простроченої комісії по договору;

- 10 228 752,01 грн боргу за договором застави товарів в обороті №01/08/1196М від 11.01.2008, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №01/08/1196М від 11.01.2008 з яких: 5 677 329,90 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 1 169 879,38 грн - заборгованість по прострочених відсотках, 3 374 622,00 грн - пені, 6 920,73 грн - додаткові витрати Банку, пов'язані з виконанням кредитного договору;

- 4 979 580,56 грн за договором застави товару в обороті №02/08/118М від 05.02.2008, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №02/08/118М від 05.02.2008 з яких: 2 146 887,02 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 541 283,54 грн - заборгованість по прострочених відсотках, 2 291 410,00 грн - пені;

- 2 848 111,39 грн боргу за договором поруки №05/08/10МЦ від 08.05.2008 та договором застави майна №05/08/10МЦ від 08.05.2008, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008 з яких: 1 353 454,23 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 1 102 564,42 грн - заборгованість по прострочених відсотках, 392 092,75 грн - пені;

- 713 348,82 грн, з яких 57 949,07 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 308 619,38 грн - заборгованість по прострочених відсотках, 346 780,37 грн - пені за договором поруки №TEIG58M від 10.06.2008, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання Овердрафту мікрокредиту №TEIG58M від 10.06.2008.

У наведеному розрахунку заявлених кредиторських (грошових) вимог зазначено, що зокрема частина грошових вимог, які виникли з кредитних договорів №05/07/915М від 15.05.2007 (укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ “ПриватБанк»), №05/07/916М від 16.05.2007 (укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ “ПриватБанк»), з кредитних угод №01/08/1096М від 11.01.2008 (укладена між ОСОБА_2 та АТ КБ “ПриватБанк»), №02/08/1118М від 05.02.2008 (укладена між ОСОБА_2 та АТ КБ “ПриватБанк») №05/08/10МЦ від 08.05.2008 (укладена між ОСОБА_3 та АТ КБ “ПриватБанк») забезпечено заставою товарів, а саме:

- бруківка лита та пресована в асортименті (товари в обороті), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору застави товарів в обороті №05/07/915М від 15.05.2007 (заставна вартість 261 300,00 грн); договору застави товарів в обороті №05/07/916М від 16.05.2007 (заставна вартість 117 000,00 грн). Інша частина бруківки (лита та пресована в асортименті) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Це майно є забезпеченням за договором застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008 (заставна вартість 335 920,00 грн) та договором застави товарів в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008 (заставна вартість 93 600,00 грн). Дані вимоги як забезпечені, заявлені до ОСОБА_1 як до майнового поручителя, який поручився за належне виконання зобов'язань Позичальником - ОСОБА_2 .

- причіп Massey Ferguson 9240, 2007 р.в., реєстраційний № НОМЕР_1 , заставною вартістю 78 000,00 грн; тягач: Holmer Classic, 1993 р.в., реєстраційний № НОМЕР_2 , заставною вартістю 130 000,00 грн;

- на підставі договору застави автотранспорту від 15.05.2007, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007, укладеним між ОСОБА_1 та АТ КБ “ПриватБанк».

- вібро прес СТ-94а-3 шт, прес-форма “Старе місто»-4 шт., прес-форма “Бордюр», прес-форма “Цегла фасадна», бетонозмішувач-5 шт., заставною вартістю 218 400,00 грн; договору застави майна №05/08/10МЦ від 08.05.2008, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008, укладеною між ОСОБА_3 та АТ КБ “ПриватБанк»

Щодо обставин реалізації предметів забезпечення за низкою кредитних договорів АТ КБ “ПриватБанк» повідомлено, що більшість предметів застави, включаючи бруківку литу та пресовану, автотранспорт Massey Ferguson 9240 (причіп) та Holmer Classic (тягач), а також обладнання та форми для виготовлення тротуарної плитки, не були реалізовані. Реалізованим є майно: нежитлова будівля (гараж з добудовою), розташована у м. Скалат, в межах виконавчого провадження за ціною 3 417,19 Євро, кошти від реалізації спрямовані на погашення заборгованості (надходження коштів 08.05.2015); автомобіль Mazda 3, 2006 р.в. реалізований за ціною 15 747,83 дол. США, а кошти спрямовані на погашення заборгованості (надходження коштів 13.09.2010).

За доводами АТ КБ “ПриватБанк» боржник за кредитними угодами, укладеними з ОСОБА_2 (№01/08/1096М від 11.01.2008 та №02/08/1118М від 05.02.2008), є майновим поручителем на підставі договорів застави товарів в обороті, тому несе відповідальність в межах предмету застави. Наявність зобов'язань ОСОБА_1 як майнового поручителя підтверджено судовими рішеннями Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08.09.2009 у справі №2-229/09 та 01.09.2010 у справі №2-440/10. Оскільки заборгованість не погашена в повному обсязі, а термін дії договорів застави визначено до повного виконання зобов'язань за відповідними кредитними договорами; зобов'язання ОСОБА_1 існують по цей час і є невиконаними.

Вимоги щодо нарахування процентів за користування кредитом та пені в період після ухвалення судових рішень, то Банком зазначено про те, що наявність судового рішення про стягнення боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). За більшістю договорів, зокрема №05/07/915М, №05/07/916М, №01/08/1096М, №02/08/1118М, №05/08/10МЦ, проценти нараховувалися до дати отримання судових рішень (частина перша статті 1048 ЦК України). Проте після звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 , Банком здійснено нарахування відсотків як виду відповідальності за порушення виконання зобов'язань (частина друга статті 625 ЦК України), що відповідає умовам договорів та нормам законодавства. Пеня нарахована теж як вид відповідальності за порушення зобов'язань.

Спростовуючи заперечення керуючого реструктуризації щодо стягнення боргу за судовими рішеннями у гривні, Банк зауважив, що у всіх наданих судових рішеннях про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в іноземній валюті, сума боргу була визначена у валюті кредиту, і трансформація грошового зобов'язання у гривню не відбулася.

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року заяву АК КБ "ПРИВАТБАНК" без номера від 26.06.2025 (вх.№4683 від 27.06.2025) про визнання грошових вимог відносно боржника прийнято до розгляду у попередньому засіданні.

Керуючим реструктуризацією боргів у Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів без номера від 30.06.2025 (вхідний номер 4741 від 30 червня 2025 року) частково визнано вимоги кредитора на суму 2 283 334,18 грн (в тому числі 1 165 123,30 грн - заборгованість за кредитним договором №05/07/915M від 15.05.2007, підтверджено рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.2011 року у справі №2-2778/2011 (в рамках виконавчого провадження №69201811 зазначена сума боргу становить 1 163 594,49 грн); 1 118 009,69 грн - заборгованість за кредитним договором №05/07/916М від 16.05.2007 стягнуто рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.2011 року у справі №2-2778/2011; 1 730,00 грн - судовий збір стягнуто рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17.09.2009 у справі №2-289/09), мотивуючи тим, що Банком позовні вимоги заявлялися про стягнення заборгованості за кредитним договором у гривневому еквіваленті (у судовому порядку) та погодившись із судовим рішенням про її стягнення, Банк втратив право надалі визначати суму боргу з урахуванням курсової різниці у справі про неплатоспроможність. Керуючим реструктуризацією встановлено, що, незважаючи на те, що зобов'язання виникли в іноземній валюті, заборгованість стягнута судом з боржника у національній валюті - гривні.

Крім того, вказав, що в інших судових справах із наданих Банком рішень судів, неможливо встановити, чи АТ КБ «Приватбанк» заявляв позовні вимоги у національній чи іноземній валюті, та чи звертався кредитор зі скаргами на рішення в частині стягнення сум у гривневому еквіваленті. Тому, керуючий реструктуризацією визнав вимоги Банку лише в частині, що була підтверджена судовими рішеннями щодо стягнення заборгованості у гривні.

Кредитор у попередньому засіданні підтримав заявлені грошові вимоги в повній мірі та просив суд їх визнати у заявленому розмірі та у визначеній у заяві черговості задоволення вимог кредиторів.

Представник боржника підтримав заперечення керуючого реструктуризацією з мотивів, викладених у Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів від 30.06.2025.

Керуючий реструктуризацією підтримав заперечення, наведені Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів від 30.06.2025, зазначивши, що такими, які визнаються і боржником і керуючим реструктуризацією є вимоги кредитора на суму 2 283 334,18 грн.

У попередньому судовому засіданні судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника та документи, додані на їх обґрунтування, суд встановив наступне.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснено 28.05.2025.

Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до норм визначених КУзПБ, за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

АТ АБ "Приватбанк" заяву з грошовими вимогами до боржника подано 26.06.2025, тобто в межах строків, встановлених статтею 45 КУзПБ.

У заяві про визнання грошових вимог заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 8 454 768,09 грн - 2 черга задоволення, в сумі 3 328 349,59 грн - 3 черга задоволення, в сумі 16 013 032,57 грн - вимоги, забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн - судовий збір; всього на суму 27 796 150,23 грн.

Згідно з положеннями статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У питанні порядку розгляду грошових вимог кредитора до боржника суд враховує, що:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів;

- розглядаючи кредиторські вимоги суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, досліджує сукупність поданих заявником доказів, перевіряє їх, надає оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувує чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання;

- для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог;

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

З матеріалів заяви АТ КБ “ПриватБанк» та пояснень кредитора суд встановив наступне.

15 травня 2007 року між ОСОБА_1 як Позичальником та ЗАТ КБ “ПриватБанк» як Банком укладено кредитну угоду №05/07/915М, на підставі якої Банк зобов'язався видати окремими частинами - траншами ОСОБА_1 кредит у розмірі 68 000,00 Євро, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами і винагороду в строки та порядку, встановлені умовами договору. Термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту встановлені умовами договорів та графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 15.05.2012. Банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитного договору.

За користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту боржник повинен був сплачувати відсотки за користування кредитом в сумі 10% річних (п. 4.1 кредитної угоди). Відповідно до п. 2.3.3 кредитної угоди у випадку погіршення, на думку Банку, фінансового стану Позичальника, а також виникнення інших обставин, що ставлять під загрозу своєчасність повернення кредиту, Банк, на свій розсуд має право - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даною угодою і договорами про видачу траншів у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно вказаної в повідомленні дати. В цю дату позичальник зобов'язується по всіх договорах про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за даною угодою і договорами про видачу траншів.

15 травня 2007 року між сторонами укладено договір про видачу траншу № 05/07/915М-01, відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого пунктом 1.2 кредитної угоди №05/07/915М від 15 травня 2007 року. Пунктом 1.2 договору про видачу траншу визначено, що сума траншу кредиту складає 68,000 €. Термін повернення траншу, кредиту і відсотків визначається відповідно до Графіка погашення кредиту відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), відповідно до якого загальна сума відсотків до сплати складає 18962,21 Євро, а винагорода за ведення кредитної справи - 10540 Євро. Графіком передбачено погашення кредиту, відсотків та винагороди з 13 червня 2007 року по 14 травня 2012 року.

2 жовтня 2007 року між сторонами укладено договір про видачу траншу №05/07/915М-02, відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого пункту пунктом 1.2 кредитної угоди номер №05/07/915М від 15 травня 2007 року. Згідно з пунктом 1.2 договору про видачу траншу сума траншу визначена в розмірі 3500 €. Термін повернення кредиту і відсотків визначаються відповідно до Графіка погашення кредиту відсотків і винагороди, що є додатком 1 до цього договору, згідно з яким сума відсотків до сплати складає 381,52 євро, а винагорода за ведення кредитної справи - 192,5 €. Графіком передбачено погашення кредиту, відсотків та винагороди за період з 1 листопада 2007 року по 2 жовтня 2009 року.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань за цією кредитною угодою 15 травня 2007 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 як Заставодавцями та ЗАТ КБ «ПриватБанк» як Заставодержателем укладено договори застави.

За умовами договору застави, укладеного 15 травня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 в заставу передано автотранспорт, а саме комбайн марки "GLASS MEGA" (модель: 238, рік випуску: 2000, тип Т3: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 ), вартість якого визначена в сумі 182000,00 грн 00 коп.

За умовами договору застави, укладеного 15 травня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у заставу передано комбайн марки "HOLMER" (модель: Classik, рік випуску: 1993, тип ТЗ: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_2 ), вартість якого становила 91000грн 00 коп та трактор марки "Messey ВО 02966, Ferguson" (рік випуску 2007, тип Т3: причіп, № кузова/шасі: НОМЕР_6 , реєстраційний № НОМЕР_1 , вартість якого становила 78000грн 00коп.

За умовами договору застави товару в обороті, укладеного 15 травня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в заставу передано бруківку литу та пресовану в асортименті та ринковою вартістю 403000,00 грн, наявність якої підтверджено Складською довідкою від 15 травня 2007 року; заставну вартість предмета застави визначено в сумі 261300,00 грн.

За цими договорами застава забезпечує виконання Заставодавцем зобов'язань ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору №05/07/915М від 15 травня 2007 року. Загальна сума зобов'язання складає 68 000Євро, відсотки за користування кредитом (10% річних), пеня за порушення строків повернення кредиту (частини кредиту) у розмірі 1,5 % від суми кредиту, штрафні санкції (1% за користування кредитом, 30 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, 10 % річних за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту, 25 % від суми отриманого кредиту за невиконання зобов'язань).

Таким чином, загальна сума застави за кредитною угодою №05/07/915М складає 469 300грн (261 300,00 грн - бруківка лита та пресована в асортименті, 78 000,00 грн - автотранспорт Massey Ferguson, 130 000,00 грн - автотранспорт (тягач): Holmer Classic).

Також, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитною угодою №05/07/915M, 15.05.2007 між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 05/07/915/01, відповідно до якого Поручитель прийняла на себе зобов'язання нести повну майнову відповідальність перед Банком у разі невиконання ОСОБА_1 (Позичальником за основним грошовим зобов'язанням), своїх зобов'язань за кредитною угодою, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В порушення умов кредитної угоди №05/07/915М від 15 травня 2007 року, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, боржник свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому угодою порядку та строки, у зв'язку з чим АТ КБ “ПриватБанк» звернулося до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17.09.2009 справі №2-289/09 позов ЗАТ КБ “ПриватБанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 05/07/915М від 15 травня 2007 року в розмірі 63195, 41 Євро (629426,28грн), укладеною між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , звернуто стягнення на предмети застави (комбайн марки "GLASS MEGA" (модель: 238, рік випуску: 2000, тип Т3: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 ), вартість якого була визначена в сумі 182000,00грн; комбайн марки "HOLMER" (модель: Classik, рік випуску: 1993, тип ТЗ: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_2 ), вартість якого становила 91000,00грн; трактор марки "Messey Ferguson" (рік випуску: 2007, тип ТЗ: причіп, № кузова/шасі: НОМЕР_6 , реєстраційний № НОМЕР_1 ), вартість якого становила 78000,00грн) шляхом безпосереднього продажу предметів застави Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк».

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 1730грн судових витрат (в тому числі 1700грн судового збору та 30грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.2011 у справі №2- 2778/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк» суму заборгованості за кредитною угодою №05/07/915M від 15.05.2007 станом на 26.04.2011 в розмірі 1 165 123,30 грн.

При цьому, судом у рішенні від 23.05.2011 встановлено, що станом на 26.04.2011 заборгованість ОСОБА_1 за кредитною угодою №05/07/915М від 15.05.2007 складала 102 572,70 Євро та визначено її гривневий еквівалент в розмірі 1 165 123,30 грн за курсом 11,3590 грн до 1 євро (станом на 23.05.2011), який наданий у довідці Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська згідно відомостей валютного відділу Дніпропетровського центрального відділення «Промінвестбанку».

З'ясовано, що у провадженні Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління МЮ знаходиться виконавче провадження №69201811 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриваБанк" боргу в розмірі 1 163 594,49 грн на підставі виконавчого листа від 30.06.2011 №2-2778/2011, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про примусове виконання судового рішення від 17.09.2009. Виконавче провадження №69201811 на підставі п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» 27.05.2025 зупинено до завершення розгляду судом справи про неплатоспроможність боржника (Інформація про виконавче провадження від 25.06.2025).

У зв'язку з подальшим невиконанням боржником своїх зобов'язань станом на 26.05.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ “ПриватБанк» за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007 складає 90 204,01 Євро, з яких: 49 842,34 Євро - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 6 361,67 Євро - заборгованість за простроченими відсотками; 34 000,00 Євро - пеня; 24 522,43 грн - прострочена комісія по договору, та 1 730,00 грн - сплачені судові витрати в рамках позовних проваджень.

Станом на 26.06.2025 (дата подання заяви з грошовими вимогами до боржника) офіційний курс гривні щодо Євро складав 48,3238 грн за 1 Євро, отже заборгованість ОСОБА_1 в гривневому еквіваленті станом на 26.06.2025 складає 4 385 252,97 грн, з яких: 2 408 571,27 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 307 420,07 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 643 009,20 грн - пеня; 24 522,43 грн - прострочена комісія по договору, 1 730,00 грн - сплачені судові витрати в рамках позовних проваджень.

Розмір заборгованості також підтверджується судовими рішеннями, Виписками по рахунку боржника та розрахунком заборгованості (а.с.144-148, 185-218 том 1).

16 травня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» як Банком та ОСОБА_1 як Позичальником укладено кредитну угоду №05/07/916M, згідно якого Банк видав Позичальнику кредит на суму 72000Євро шляхом видачі готівки через касу у вигляді Траншів кредиту, який, відповідно до п.1.3 даного договору, разом з відсотками і винагородою, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, Позичальник зобов'язався погасити не пізніше 16.05.2012. За користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту нараховуються відсотки в сумі 10 відсотків річних (п.4.1 кредитного договору). Відповідно до п.2.3.3 кредитного договору у випадку погіршення, на думку Банку, фінансового стану позичальника, а також виникнення інших обставин, що ставлять під загрозу своєчасність повернення кредиту, Банк, на свій розсуд має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даною угодою і договорами про видачу траншів у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно вказаної в повідомленні дати. В цю дату Позичальник зобов'язується по всіх договорах про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за даною угодою договорами про видачу траншів.

У п. 6.6 кредитного договору зазначено, що у випадку порушення позичальником будь якого з грошових зобов'язань, передбачена даною угодою, більше ніж на 120 днів, банк змушений буде звернутися до суду, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн + 5 відсотків від суми позову.

17.05.2007 між сторонами укладено договір про видачу траншу №05/07/916М-01, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме 72000 Євро. За користування кредитними коштами, Позичальник повинен був сплачувати відсотки у розмірі 10% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 17 травня 2007 року сторонами було укладено договір іпотеки без номера, згідно якого ОСОБА_1 надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, гаражі з добудовою, загальною площею 462 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказана нежитлова будівля, гаражі належать іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Підволочиською державною нотаріальною конторою 30 грудня 2005 року за реєстровим № 220 та зареєстровано Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації 31 грудня 2005 року.

16 травня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору №05/07/916M від 16.05.2007, між ОСОБА_1 як Заставодавцем Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" як Заставодержателем, укладено договір застави товару в обороті №05/07/916M, згідно з яким в забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором Заставодавець надав в заставу бруківку литу та пресовану в асортименті, ринковою вартістю 195000грн, а заставну вартість визначено у сумі 117000грн. Належність зазначеного майна Заставодавцю на праві власності підтверджено Складською довідкою від 16.05.2007.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 , між Банком та ТОВ "УФА "Верус" було укладено договір поруки № 467, відповідно до якого ТОВ "УФА "Верус" прийняло на себе зобов'язання нести майнову відповідальність перед Банком у розмірі 200 грн, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, зокрема за кредитним договором №05/07/916M.

Крім того, зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою, про що свідчить договір № 05/07/916М/01 від 16 травня 2007 року, укладений з поручителем - ОСОБА_5 , згідно п. 2 якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а тому просили стягнути з відповідачів заборговану їм суму в солідарному порядку.

ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №05/07/916M не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 03.06.2009 в розмірі 85020,01 Євро, з яких: 60569,28Євро - заборгованість за кредитом; 3177,24 Євро - заборгованість по процентам; 16265,72 Євро заборгованість по комісії за користування кредитом; 937,23 Євро - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4070,54 Євро - штрафні санкції.

Станом на 26.04.2011 заборгованість ОСОБА_1 за кредитною угодою №05/07/916М від 16.05.2007 збільшилась до 98425,01 Євро.

03 липня 2009 Підволочиським районним судом Тернопільської області прийнято рішення у справі № 2-240/2009, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/07/916 M від 16.05. 2007 в розмірі 66119,16 Євро (651273,52 грн) звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю, гаражі з добудовою, загальною площею 462кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 17.05.2007) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 1730гррн судових витрат (в тому числі 1700 грн судового збору та 30 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.2011 у справі №2- 2778/2011 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитною угодою № 05/07/916М від 16.05.2007 станом на 26.04.2011 в розмірі 1118009 грн 69 коп., що становить 98425,01 Євро за курсом 11,3590 за 1Євро.

Станом на дату подачі Банком заяви з грошовими вимогами до боржника виконавче провадження №69201639 з примусового виконання виконавчого листа №2-2778/2011, виданого 30.06.2011 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровськ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 118 009,69 грн приєднано до зведеного виконавчого провадження №51186202, яке перебуває у провадженні Підволочиського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ “ПриватБанк» станом на 26.05.2025 за кредитним договором №05/07/916М від 16.05.2007 склав 95 328,49 Євро, з яких: 55 158,17 Євро - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 3 818,92 Євро - заборгованість за простроченими відсотками; 351,40 Євро - заборгованість за простроченою комiсiєю; 36 000,00 Євро - пеня.

Розмір заборгованості також підтверджується долученими до заяви судовими рішеннями, Виписками та розрахунком заборгованості (а.с.180-182, 139-143 том 1).

За курсом гривні щодо Євро (48,3238 грн. за 1 Євро) на дату подання Банком заяви з грошовими вимогами до боржника (26.06.2025) заборгованість за кредитним договором становить 4 606 634,94 грн (в тому числі 2 665 452,38 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 184 544,73 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 16 981,04 грн - заборгованiсть за простроченою комiсiєю; 1 739 656,80 грн - пеня).

11 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанком» як Банком та ОСОБА_2 як Позичальником укладено кредитну угоду №01/08/1096M, згідно з якою Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом видачі готівки через касу у вигляді Траншів кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суми 162 000 доларів США, а Позичальник зобов'язався використовувати Транші кредиту на споживчі цілі, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складаються з кожним договором про видачу Траншу окремо і є невід'ємною частиною кожного договору про видачу Траншу.

Термін повернення кредиту й окремих частин - Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємною частиною даної Угоди. Кінцевий термін повернення кредиту та сплати відсотків і винагороди до догорів про видачу Траншів - не пізніше 11.01.2013. Угодою визначено стандартну відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 16 % річних, які підлягають сплаті щомісяця відповідно до Графіка погашення. При порушенні зобов'язань застосовується підвищена ставка у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту, а сплата винагороди і неустойки - в гривні (для валютних кредитів за курсом НБУ на день платежу).

11 січня 2008 року між сторонами укладено договір про видачу траншу №01/08/1096М, відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти, а Позичальник зобов'язався повернути отриманий Транш кредиту, сплатити відсотки за його використання і винагороду в порядку і терміни, встановлені даним договором і Кредитною Угодою №01/08/1096М від 11.01.2008 у повному обсязі.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, між ОСОБА_1 як Застоводавцем та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" укладено договір застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008, за яким Заставодавцем в заставу Банку передано товар в обороті (а саме бруківку литу та пресовану в асортименті, ринковою вартістю 538 200,00 грн, а заставною - 335 920,00 грн, яка належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується Складською довідкою від 11.01.2008).

Заставою забезпечено виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору № 01/08/1096М від 11.01.2008, а саме: повернення кредиту у сумі 162 000 доларів США; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних; сплати процентів у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; сплати винагороди у розмірі 0,5% від суми траншу; сплати пені та штрафу в розмірі 2% від суми отриманого кредиту за порушення зобов'язань; сплати штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою, складає 200 000 доларів США.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 1 вересня 2010 року у справі № 2-440/10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №01/08/1096М від 11.01.2008 вирішено передати в заклад ПАТ КБ “Приватбанк» шляхом вилучення майна, зазначеного в договорі застави №01/08/1096М від 11.01.2008, предметом якого є бруківка лита, пресована в асортименті, заставною вартістю 335 920,00 грн, що належить ОСОБА_1 на праві власності та звернути стягнення на заставне майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2012 року у справі №2/0417/2658/2012 встановлено, що заборгованість за кредитним договором №01/08/1096М від 11.01.2008 станом на 20.09.2011 становить 324 313,95 дол. США, у тому числі: 152 297,32 дол. США - заборгованість за кредитом, 104 740,26 дол. США - заборгованість по процентах, 51 802,99 дол. США - пеня, 31,35 дол. США - штраф (фіксована частина), 15 442,03 дол. США - штраф (процентна складова).

Так, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2012 року у справі №2/0417/2658/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2 575 982,16 грн, 10 000грн заборгованості, а також 3219 грн судових витрат (а.с.32-33, том 2).

Заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, судове рішення в повному обсязі позичальником ОСОБА_2 та майновим поручителем ОСОБА_1 не виконано.

Відтак, станом на 26.05.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, майновим поручителем якої на підставі договору застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008 є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» становить 245 517,55 дол. США, з яких: 136 271,18 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіл кредиту); 28 080,25 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 81 000,00 дол. США - пеня; 166,12 дол. США - додаткові витрати банку, пов'язані з виконанням кредитного договору, що за офіційним курсом гривні щодо дол. США (41 6620 грн. за 1 дол. США) станом на дату подання Банком заяви з грошовими вимогами до боржника (26.06.2025) становить 10 228 752,01 грн (в тому числі 5 677 329,90 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 1 169 879,38 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 3 374 622,00 грн - нарахована пеня; 6 920,73 грн - додаткові витрати банку, пов'язані з виконанням кредитного договору).

Розмір заборгованості також підтверджується Виписками з рахунків, судовим рішенням, розрахунком заборгованості (а.с.135-138, том 1).

Таким чином, розмір вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 на підставі договору застави товару в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008, укладеного для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, становить 10 228 752,01 грн, які забезпечені заставою майна боржника.

05 лютого 2008 між ОСОБА_2 як позичальником та ЗАТ КБ “ПриватБанк» укладено кредитну угоду №02/08/1118М від 05.02.2008, за умовами якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит на споживчі цілі в загальній сумі 110 000 доларів США окремими частинами (Траншами кредиту), а Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду в термін до 05.02.2013 згідно Графіків погашення кредиту, відсотків і винагороди. Угодою визначено стандартну відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 16 % річних, які підлягають сплаті щомісяця відповідно до Графіка погашення. При порушенні зобов'язань застосовується підвищена ставка у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитною угодою №02/08/1118М від 05.02.2008, між ОСОБА_1 як Заставодавцем та ЗАТ КБ “ПриватБанк» укладено договір застави товару в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008, за яким заставою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору №02/08/1118М від 05.02.2008 року, а саме: повернення кредиту у сумі 110 000 доларів США; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16% річних; сплати процентів у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 32 % річних; сплати винагороди , пені та штрафу, 2% від суми отриманого кредиту за порушення зобов'язань; сплати штрафу в розмірі 25 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою, складає 198 000доларів США. Заставою також забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення, утриманням, збереженням, страхуванням та реєстрацією Предмету застави , а також збитків, завданих порушенням умов договорів.

В заставу надано товар в обороті - бруківку литу та пресовану в асортименті, ринкова вартість якої визначена в розмірі 156 000,00 грн, а заставна - 93 600,00 грн.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2010 у справі №2-229/09 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №02/08/1118М від 05.02.2008 в розмірі 113 459,71 дол. США звернуто стягнення на предмети застави: бруківку литу та пресовану в асортименті, заставна вартість якої становила 93 600,00 грн, що належала ОСОБА_1 , шляхом безпосереднього продажу заставодержателем.

Також, рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2011 року у справі №2-326/11р. встановлено, що станом на 28. 03.2011 за кредитним договором № 02/ 08/ 1118 М від 05 лютого 2008 року існує заборгованість на суму 184298,31 долар США (в тому числі 102255,35 дол. США - заборгованість за кредитом; 31161,95 дол. США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 22074,95 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 31,45 дол. США - штраф ( фіксована частина ) 8774,61 дол. США - штраф (процентна складова) (а.с.129-134, том 1).

Відтак, рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2011 року у справі №2-326/11р. стягнуто з ОСОБА_6 в солідарному порядку заборгованість за кредитним угодою № 02/ 08/ 1118 М від 05 лютого 2008 року у сумі 184298, 31 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідає сумі 1465171 грн 56 коп. та 1720грн судових витрат (1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи).

Заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, судове рішення в повному обсязі позичальником ОСОБА_2 та майновим поручителем ОСОБА_1 не виконано.

Станом на 26.05.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитною угодою №02/08/1118М від 05.02.2008, майновим поручителем якої на підставі договору застави товару в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008 є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» склала 119 523,32 дол. США, з яких: 51 531,06 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 12 992,26 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 55 000,00 дол. США - нарахована пеня.

Це також підтверджується відповідними Виписками, судовим рішенням, розрахунком заборгованості.

Заборгованість за договором в гривневому еквіваленті за курсом 41,6620 грн. за 1 дол. США станом на 26.06.2025 (дата подання заяви про визнання грошових вимог) становить 4 979 580,56 грн (в тому числі 2 146 887,02 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 541 283,54 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 2 291 410,00 грн - нарахована пеня)

Таким чином, розмір вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 на підставі договору застави товару в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008, укладеного для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитною угодою №02/08/1118М від 05.02.2008, становить 4 979 580,56 грн, які забезпечені заставою майна боржника.

08 травня 2008 року між ОСОБА_3 як Позичальником та ЗАТ КБ “ПриватБанк» як Банком укладено кредитну угоду №05/08/10МЦ, за умовами якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит на споживчі цілі в загальній сумі 45 000 доларів США окремими частинами (Траншами кредиту), а Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду в термін до 08.05.2013 згідно Графіків погашення кредиту, відсотків і винагороди. Угодою визначено стандартну відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 18 % річних, які підлягають сплаті щомісяця відповідно до Графіка погашення. При порушенні зобов'язань застосовується підвищена ставка у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №05/08/10МЦ від 08.05.2008, між ОСОБА_1 як Поручителем та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» як Кредитором укладено договір поруки №05/08/10МЦ, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 (боржником) своїх зобов'язань за кредитним договором № 05/08/10МЦ від 08 травня 2008 року, а саме щодо: сплати суми кредиту за кредитним договором в розмірі 45 000 доларів США; сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних, а у випадку порушення строків повернення кредиту - 36% річних.

Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання Боржником обов'язків, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Також, для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №05/08/10МЦ від 08.05.2008 між ОСОБА_1 як Заставодавцем та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» як Заставодержателем укладено договір застави майна №05/08/10МЦ від 08.05.2008, на підставі якого Заставодавцем в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Заставодержателем, що випливають з кредитного договору від 08.05.2008 №05/08/10МЦ (розмір кредиту 45 000 доларів США, термін повернення кредиту - до 08.05.2013, сплата 18 % річних, пеня в розмірі 0,45 кредитного договору; штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту, за кожен випадок порушень; штраф у розмірі 0,6% від суми кредиту за несвоєчасне погашення; штраф у розмірі 25 % від суми кредиту; максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 135 000 доларів США). У заставу Банку передано обладнання та форми для виробництва плитки тротуарної (вібропрес СТ-24а - 3шт., прес-форма "Старе місто" - 4шт., прес-форма "Бордюр", прес-форма "Цегла фасадна", бетонозмішувач - 5шт.), ринкова вартість яких складала 312 000грн, а заставна вартість предмета застави - 218 400грн. Вказане майно належить на праві власності Заставодавцю, що підтверджено Гарантійним листом № 05/08/10МЦ від 08 травня 2008 року.

ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 04.09.2012 виникла заборгованість за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008 в розмірі 72 488,09 дол. США, в тому числі 33 179,80 дол. США - заборгованість по кредиту, 26 436,14 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 390,55 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,28 дол.США - штраф (фіксована частина), 3 450,32 дол.США - штраф (процентна складова).

Стягнення цієї заборгованості було предметом судового розгляду Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська у справі №2/0417/7064/2012, який рішенням від 08 жовтня 2012 року стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором №05/08/10МЦ від 08.05.2008 у сумі 569 397, 32 грн, заборгованість у сумі 10 000,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3 219,00 грн.

Як зазначає кредитор, станом на дату подачі заяви про визнання грошових вимог до боржника виконавче провадження №59012697, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2/0417/7064/2012 від 23.10.2012, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за договором №05/08/10МЦ від 08.05.2008 в розмірі 582 616,32 грн, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження №51186202, зупинено відповідною постановою від 27.05.2025.

Заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, судове рішення в повному обсязі позичальником ОСОБА_3 та поручителем ОСОБА_1 не виконано.

Станом на 26.06.2025 розмір заборгованості за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008, майновим та фінансовим поручителем за які є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» складає 68 362,33 дол. США, з яких: 32 486,54 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 26 464,51 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 9 411,28 дол. США - нарахована пеня, що станом на дату подання заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника ( 26.06.2025) еквівалентно 2 848 111,39 грн ( в тому числі 1 353 454,23 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тіл кредиту), 102 564,42 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 392 092,75 грн н пеня).

Розмір заборгованості також підтверджується Виписками, судовим рішенням та розрахунком заборгованості (а.с.113-116, том 1).

Таким чином, розмір вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 на підставі договору поруки №05/08/10МЦ від 08.05.2008 та договору застави майна №05/08/10МЦ від 08.05.2008, укладеного для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008, становить 2 848 111,39грн, з яких вимоги на суму 218 400,00 грн - забезпечені заставою майна боржника.

10 червня 2008 року між ПП “Скалат-Брук» як Клієнтом та ЗАТ КБ “ПриватБанк» як Банком укладено договір про надання Овердрафт мікрокредиту №TEIG58М, за яким Банк зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що полягає у проведенні його платежів до 10.06.2009 понад залишок коштів на поточному рахунку № НОМЕР_7 за рахунок кредитних коштів у межах встановленого Ліміту - 58 000 грн, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів, а Клієнт зобов'язався повернути кредит зі сплатою процентів (25% річних, а при порушенні строку користування кредитом - 50% річних), винагороди, штрафів, пені та інших платежів (зокрема, винагорода за встановлення ліміту - 2% від суми встановленого ліміту), передбачених умовами договору. Кредит за договором надано в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів та винагороди в обумовлені договором строки.

Для забезпечення виконання зобов'язань ПП “Скалат-Брук» за договором про надання Овердафт мікрокредиту №TEIG58М від 10.06.2008, між ОСОБА_1 як поручителем та ПАТ КБ “ПриватБанк» як кредитором укладено договір поруки №TEIG58М від 10.06.2008, згідно якого надано поруку Поручителем перед Кредитором за виконання ПП «Скалат Брук» (Позичальником) обов'язків за договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, відсотків, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а відповідальність поручителя та позичальника є солідарною. Банком свої зобов'язання виконані, а саме надано позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитного договору.

Проте, ПП “Скалат-Брук» в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України взятих на себе зобов'язання не виконало.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області 20 грудня 2011 року у справі № 2-607/11/п стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № TEIG58M від 10 червня 2008 року про надання Овердрафту - мікро кредиту в сумі 208276 грн 56 коп. та 1700 гривень судового збору, 120 гривень витрат на інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ.

Виконавче провадження №60368484 з примусового виконання виконавчого листа №2-607-2011 від 27.02.2012, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором №TEIG 58 М від 10.06.2018 про надання Овердафт мікрокредиту в сумі 208 276,56 грн, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження №51186202, зупинено відповідною постановою від 27.05.2025.

Заборгованість за в повному обсязі не погашена, судове рішення в повному обсязі позичальником та поручителем ОСОБА_1 не виконано.

Станом на 26.05.2025 розмір заборгованості за договором про надання Овердафт мікрокредиту №TEIG58М від 10.06.2008, фінансовим поручителем за яким є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» склала 713 348,82 грн, з яких: 57 949,07 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 308 619,38 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 346 780,37 грн - нарахована пеня.

Розмір заборгованості підтверджено Виписками, судовим рішенням, розрахунком заборгованості (а.с.101-102, том 1).

Таким чином, розмір вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 на підставі договору поруки №TEIG58М від 10.06.2008, укладеного для забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання Овердрафт мікрокредиту №TEIG58М від 10.06.2008, становить 713 348,82 грн.

Також кредитором заявлено до боржника вимоги щодо заборгованості за винагородою за ведення АТ КБ “ПриватБанк» кредитної справи (Мікро LES) у сумі 34 469,54 грн, з яких 22 959,07 грн - нарахована винагорода, 11 510,47 грн - нарахована пеня.

Як вже зазначалося, згідно з п.1.1 кредитного договору №05/07/916М від 16.05.2007, надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п. 1.2. даної угоди.

Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній угоді, а також у договорі про видачу Траншу.

Пунктом 4.6. договору про видачу Траншу №05/07/916М-01 від 17.05.2007 визначено, що Позичальник сплачує Банку винагороду за ведення кредитної справи у розмірі 0,2583% від суми Траншу. Пунктом 4.6 договору про видачу Траншу №05/07/916М-02 від 02.10.2007 визначено, що Позичальник згідно п.4.6 кредитної угоди сплачує Банку винагороду за ведення кредитної справи 0,2292% від суми Траншу.

Пунктом 6.1 кредитної угоди визначено, що при порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Згідно ч.1 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до наданих АТ КБ “ПриватБанк» виписок, які є первинними документами та містять відомості про рух коштів на рахунку Клієнта, по кредитній справі ОСОБА_1 щодо нарахування винагороди за ведення АТ КБ “ПриватБанк» кредитної справи нараховано 34 469,54 грн, з яких 22 959,07 грн - винагорода, 11 510,47 грн - нараховано пені (а.с.160-171, том 1, а.с.17-24 том 2).

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень статей 511-514 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Водночас кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статей 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З'ясовано, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ “ПриватБанк» станом на 26.05.2025 (дату відкриття провадження):

- за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007 складає 90 204,01 Євро (в тому числі 49 842,34 Євро - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 361,67 Євро - заборгованість за простроченими відсотками; 34 000,00 Євро - нарахована пеня; 24 522,43 грн - прострочена комісія по договору), що в гривневому еквіваленті (станом на 26.06.2025 - дату звернення з заявою про визнання грошових вимог до боржника) становить 4 385 252,97 грн, з яких: 2 408 571,27 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 307 420,07 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 643 009,20 грн - нарахована пеня; 24 522,43 грн - прострочена комісія по договору, а також 1 730,00 грн - сплачені судові витрати у справі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська №2-2778/2011;

- за кредитним договором №05/07/916М від 16.05.2007 склоада 95 328,49 Євро, з яких: 55 158,17 Євро - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 818,92 Євро - заборгованість за простроченими відсотками; 351,40 Євро - заборгованiсть за простроченою комiсiєю; - 36 000,00 Євро - нарахована пеня, що в гривневому еквіваленті становить 4 606 634,94 грн, з яких: 2 665 452,38 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); - 184 544,73 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 16 981,04 грн - заборгованiсть за простроченою комiсiєю; - 1 739 656,80 грн - нарахована пеня;

- за винагородою за ведення АТ КБ “ПриватБанк» кредитної справи (Мікро LES) - у сумі 34 469,54 грн, з яких: 22 959,07 грн - нарахована винагорода, 11 510,47 грн - нарахована пеня.

Згідно з положеннями статей 543, 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 виступав фінансовим та майновим поручителем за кредитними договорами, зокрема заборгованість боржника у даній справі перед АТ КБ «ПРИВАТБАН» виникла:

- за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, майновим поручителем якої на підставі договору застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008 є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» складає 245 517,55 дол. США, з яких: - 136 271,18 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 28 080,25 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 81 000,00 дол. США - нарахована пеня; 166,12 дол. США - додаткові витрати банку, пов'язані з виконанням кредитного договору, що еквівалентно 10 228 752,01 грн, з яких: 5 677 329,90 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 1 169 879,38 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 3 374 622,00 грн - нарахована пеня; 6 920,73 грн - додаткові витрати банку, пов'язані з виконанням кредитного договору;

- за кредитною угодою №02/08/1118М від 05.02.2008, майновим поручителем якої на підставі договору застави товару в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008 є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» складає 119 523,32 дол. США, з яких: 51 531,06 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 992,26 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 55 000,00 дол. США - нарахована пеня, що еквівалентно 4 979 580,56 грн, з яких: 2 146 887,02 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 541 283,54 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 2 291 410,00 грн - нарахована пеня;

- за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008, майновим та фінансовим поручителем виступив ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» склала 68 362,33 дол. США, з яких: 32 486,54 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 26 464,51 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 9 411,28 дол. США - нарахована пеня, що еквівалентно 2 848 111,39 грн, з яких: 1 353 454,23 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 1 102 564,42 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 392 092,75 грн - нарахована пеня;

- за договором про надання Овердафт мікрокредиту №TEIG58М від 10.06.2008, фінансовим поручителем за яким є ОСОБА_1 , перед АТ КБ “ПриватБанк» заборгованість складає 713 348,82 грн, з яких: 57 949,07 грн - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 308 619,38 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 346 780,37 грн - нарахована пеня.

Щодо забезпечених вимог кредитора, то внаслідок укладення правочинів в забезпечення кредитних договорів, вимоги кредитора становлять 16 013 032грн 57коп, котрі суд вважає обґрунтованими, виходячи з такого.

Статтею 572 та частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з правилами статті 585 ЦК України, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Згідно з нормами статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, якщо інше не передбачено договором застави, застава не передбачає автоматичної солідарності заставодавця за основними грошовими зобов'язаннями - це субсидіарна (додаткова) відповідальність, обмежена стягненням на предмет застави.

Статтею 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Також, згідно статті 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Положеннями статті 19 Закону України "Про заставу", які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Солідарна відповідальність у контексті заставних правовідносин регулюється нормами Цивільного кодексу України, зокрема статтями 543- 553, а також положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, у разі, якщо заставодавець перебуває у процедурі реструктуризації боргів.

Солідарна відповідальність виникає, коли кілька осіб зобов'язані виконати одне і те саме зобов'язання перед кредитором у повному обсязі, і кредитор має право вимагати виконання від будь-кого з них або від усіх одночасно (ст.543 ЦК України).

У контексті застави солідарна відповідальність заставодавця за основне зобов'язання можлива, зокрема якщо заставодавець уклав договір поруки чи гарантії, і у такому випадку він може нести солідарну відповідальність разом із основним боржником за основне зобов'язання.

Якщо договір застави передбачає солідарність, банк вправі вимагати виконання зобов'язання від заставодавця в повному обсязі.

Заставодержатель має переважне право на задоволення вимог за рахунок заставленого майна, але виключно в межах провадження про неплатоспроможність (ч. 4 ст. 121 КУзПБ).

Як зазначено в заяві про визнання грошових вимог до боржника і це встановлено судом на підставі долучених до справи доказів, ОСОБА_1 надав в заставу Банку майно, яке йому належить на праві власності в забезпечення виконання вимог кредитора, а саме:

- бруківку литу та пресовану в асортименті, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський р-н, м. Скалат, вул. Грушевського 8, заставною вартістю 261 300,00 грн на підставі договору застави товарів в обороті №05/07/915М від 15.05.2007 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007;

- автотранспорт Massey Ferguson 9240 (причіп), 2007 р.в., реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський №0264, заставною вартістю 78 000,00 грн на підставі договору застави автотранспорту від 15.05.2007 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк»;

- автотранспорт (тягач) Holmer Classic, 1993 р.в., реєстраційний № НОМЕР_2 , заводський № НОМЕР_5 , заставною вартістю 130 000,00 грн на підставі договору застави автотранспорту від 15.05.2007 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/07/915М від 15.05.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк»;

- бруківку литу та пресовану в асортименті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 117 000,00 грн на підставі договору застави товарів в обороті №05/07/916М від 16.05.2007 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/07/916М від 16.05.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк»;

- бруківку литу та пресовану в асортименті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 335 920,00 грн на підставі договору застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, укладеною між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ “ПриватБанк»;

- бруківку литу та пресовану в асортименті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 93 600,00 грн на підставі договору застави товарів в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №01/08/1096М від 11.01.2008, укладеною між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ “ПриватБанк»;

- обладнання та форми для виробництва плитки тротуарної (вібропрес СТ-94а-3 шт, прес-форма “Старе місто»-4 шт., прес-форма “Бордюр», прес-форма “Цегла фасадна», бетонозмішувач-5 шт.) заставною вартістю 218 400,00 грн на підставі договору застави майна №05/08/10МЦ від 08.05.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №05/08/10МЦ від 08.05.2008, укладеною між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ “ПриватБанк».

Отже, ОСОБА_1 надано АТ КБ “ПриватБанк» в заставу власне майно в забезпечення виконання зобов'язань позичальниками за кредитними угодами перед Банком, в силу чого АТ КБ “ПриватБанк» має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_1 .

Як зазначає АТ КБ “ПриватБанк», наведені вище предмети застави не реалізовані, відповідно, за їх рахунок кошти на погашення грошових зобов'язань за кредитними договорами не зараховувалися. Доказів протилежного боржником не надано.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 17.05.2007 надано в іпотеку Банку нежилу будівлю - гараж з добудовою загальною площею 462 кв. м., розташовану за адресою: Тернопільська область Підволочиський район, місто Скалат вул. Коновальця (ковпака) 37д, для забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №05/07/916M від 16.05.2007. Даний об'єкт нерухомості реалізовано в рамках виконавчого провадження в квітні 2015 року за ціною 3 417,19 Євро, а грошові кошти спрямовано на погашення заборгованості, що відображено у розрахунку заборгованості та виписках (надходження коштів 08.05.2015).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Частиною 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредитора, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства наслідки пропуску тридцяти денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заявлені грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 16 013 032,57 грн є вимогами, забезпеченими заставою майна боржника.

Щодо даних вимог заперечень керуючим реструктуризацією не наведено та жодним чином їх розмір не спростовано.

Суд відзначає, що законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави. Включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки (застави) вартість предмету іпотеки (застави) не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов'язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов.

З врахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає доведеними вимоги АТ КБ «Приватбанк» на суму 16 013 032,57 грн як забезпечені заставою майна боржника, відтак такі підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, та підлягають погашенню позачергово за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. При цьому до реєстру вимог кредиторів керуючим реструктуризацією повинні бути внесені відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Щодо трансформації грошового зобов'язання, яке виникло в іноземній валюті, то слід зазначити, що чинне законодавство не містить заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, тому у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 та частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання позичальником є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (подібний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах №373/2054/16-ц, №464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

При цьому кредитор, який сам визначив заборгованість в еквіваленті на національну валюту - гривню України, погодився із судовими рішеннями, якими таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання. Відтак, заявивши до стягнення в судовому порядку заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті та погодившись з судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, кредитор втратив право при зверненні в подальшому з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство (неплатоспроможність) визначити суму боргу з урахуванням курсової різниці (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 904/1693/22).

Натомість, якщо борг боржника виник на підставі кредитного договору, що визначений в іноземній валюті, в якій і був заявлений позивачем (кредитором) до стягнення у судовому порядку, але судовим рішенням за результатом розгляду такого спору сума боргу встановлена лише в національній валюті без зазначення його еквівалента в іноземній валюті, то це не свідчить, що відбулась трансформація грошового зобов'язання, визначеного у іноземній валюті, у зобов'язання у національній валюті, без урахування його фактичного розміру за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (такого змісту висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 918/847/22).

Суд з'ясував, що пред'являючи свої вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами банк пред'являв такі вимоги у валюті кредитного зобов'язання (іноземній валюті), а тому суд погоджується з позицією кредитора щодо заявлених у даному випадку вимог в іноземній валюті за офіційним курсом в гривні на день звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника як таких, що відповідає нормам статті 45 КУзПБ, згідно з якими склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Щодо підстав для нарахування банком відсотків.

Як слідує з матеріалів справи, Банк за укладеними договорами реалізував своє право на примусове стягнення заборгованості, яка існувала на момент пред"явлення позову до суду.

Умовами кредитних договорів було передбачено, що кредитні кошти надаються на умовах сплати відсотків за користування кредитом протягом усього часу.

Чинним законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (правова позиція Великої Палати ВС викладена у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17).

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 відзначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом. Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.

Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Заявлені грошові вимоги до боржника ґрунтуються на кредитних договорах, умовами яких передбачено право банку нараховувати відсотки за користування кредитними коштами (пункти 4.1 правочинів). Водночас пунктами 4.3 правочинів встановлено розмір процентної ставки від суми залишку непогашеної заборгованості при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту передбачених (дострокове погашення кредиту).

Тобто, у кредитних правочинах сторони погодили наслідки "неправомірного користування" кредитними коштами кредитора, що узгоджується з положеннями статті 625 ЦК України.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане.

Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання.

Таким чином, пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.

Отже, пені як вид відповідальності за порушення Позичальниками за кредитними угодами зобов'язань, нарахована АТ КБ “ПриватБанк» правомірно, оскільки узгоджена умовами договорів та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо строку позовної давності, то як зазначено у заяві кредитора з грошовими вимогами до боржника, АТ КБ “ПриватБанк» заявляє до ОСОБА_1 вимоги як до майнового поручителя за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань на підставі договору застави товарів в обороті №01/08/1096М від 11.01.2008 та договору застави товарів в обороті №02/08/1118М від 05.02.2008, умовами яких (пункт 27 договорів) термін дії договору встановлено до повного виконання Заставодавцем та Заставодержателем зобов'язань за відповідним Кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього.

Оскільки заборгованість за Кредитними договорами в повному обсязі не погашена і це не спростовано боржником, а навпаки - підтверджується відповідними документами (кредитною угодою, договором застави товару в обороті, виписками, судовим рішенням, розрахунком заборгованості), то ОСОБА_1 має зобов'язання перед АТ КБ “ПриватБанк» за погашення такої заборгованості як майновий поручитель згідно Договорів застави товарів в обороті.

Згідно з нормами статті 133 КУзПБ, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд визнає грошові вимоги забезпеченого кредитора Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в розмірі 16 013 032,57грн, а також конкурсні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на суму 8 454768,09грн з віднесенням їх до другої черги задоволення грошових вимог кредитора, а на суму 3 328 349,59грн - до третьої черги задоволення грошових вимог кредитора

Згідно з нормами частини 2 статті 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Заявником понесено витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмір 4 844,80 грн судового збору, які включаються до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.

Керуючись ст. 42, 46, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву без номера від 26.06.2025 (вх.№4683 від 27.06.2025) Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ про визнання грошових вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , - задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, ідентифікаційний код 14360570) щодо фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 14.03.1997 Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на суму 27 796 150,25грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів:

- на суму 8 454768,09грн до другої черги задоволення грошових вимог кредитора;

- на суму 3 328 349,59грн до третьої черги задоволення грошових вимог кредитора;

- на суму 16 013 032,57грн окремо внести до Реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою майна боржника.

3. Витрати на оплату судового бору в розмірі 4 844,80 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в строк та порядок, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено 02.10.2025.

Суддя Н.О. Андрусик