46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.: 0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
03 жовтня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/573/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши матеріали заяви без номера від 26.09.2025 (вх.№654 від 26.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ", місто Одеса
про видачу судового наказу
про стягнення 249 840,00грн
з боржника - Приватного підприємства ФІРМА "КОЛМАР", місто Тернопіль
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ", місто Одеса звернувся 26.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області в порядку наказного провадження із заявою без номера від 26.09.2025 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Приватного підприємства ФІРМА "КОЛМАР", місто Тернопіль, 249 840,00грн боргу за договором транспортного експедирування №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 (далі - Договір) за надані транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів залізничним сполученням у вагонах, які були надані боржнику в користування.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з таких підстав.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Заявником на підтвердження заборгованості до заяви про видачу судового наказу долучено договір транспортного експедирування №2110-22 ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022, рахунок-фактуру №LS-4479180 від 06.04.2023, звіт до рахунку-фактури, Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 28.03.2025, претензію про сплату заборгованості в сумі 1 034 070,00 грн за №398339 від 02.04.2025 та докази її надіслання боржнику.
Відповідно до п.3.1. Договору №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 Клієнт здійснює передоплату вартості транспортно-експедиційного обслуговування запланованих вантажів, що складається з вартості провізних платежів і винагороди за експедиційні послуги, у національній валюті України (гривнях) на зазначений у даному Договорі розрахунковий рахунок на підставі виставлених Експедитором (заявником) рахунків.
Також у пункті 3.2. передбачено, що Клієнт (боржник) забезпечує наявність передоплати в розмірі 100% провізних платежів за заявлений обсяг експертно-імпортних та внутрішніх перевезень по території України.
Оскільки, сторонами у Договорі передбачено внесення коштів (плати) за надання та організацію послуг транспортно-експедиторського обслуговування перевезень вантажів, а також за додаткові послуги, пов'язані з такими перевезеннями вантажів на території України, країн СНД та інших держав в якості 100 % оплати згідно виставлених рахунків, та, як зазначено в заяві, товариством виставлено рахунок-фактуру №LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840,00грн. за транспортно-експедиторське обслуговування на території України тобто понаднормове використання вагонів під вивантаженням, який не оплачений боржником, що свідчить, що за дані послуги не внесено передоплати, тому заявник в порядку ст.530 ЦК України звернувся до боржника із претензією №398339 від 02.04.2025 про сплату заборгованості в сумі 1 034 070,00 грн, зокрема за рахунком-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи з'ясовано, що претензія (вимога) в порядку ст.530 ЦК України про оплату боргу, зокрема за рахунком-фактури №LS-4479180 від 06.04.2023 надіслана боржнику - Приватному підприємству ФІРМА "КОЛМАР" на адресу вул. Вишнівецька, 2Б, м. Ланівці, Кременецький район Тернопільська область, 47401, що вбачається з копії долученої поштової накладної №65082000066281, описом вкладення до листа (форми 107) відділення поштового зв'язку м. Одеси №82 та трекінгом відстеження поштового відправлення №65082000066281. Утім, дана поштова кореспонденція повернута без вручення адресату по причині "закінчення встановленого терміну зберігання".
За відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Приватного підприємства ФІРМА "КОЛМАР", котрі є відкритими та достовірними (ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), вбачається, що юридичною адресою боржника є: вул.Андрея Шептицького, будинок 4А, м. Тернопіль, 46008, тобто місцезнаходженням боржника є інша адреса, ніж та, на котру направлено претензію (вул. Вишнівецька, 2Б, м. Ланівці, Кременецький район Тернопільська область, 47401).
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.
Оскільки претензію про оплату заборгованості надіслано на невідому адресу , тобто не адресу боржника та згідно долученого до заяви трекінгу відстеження поштового відправлення №6508200066281 повернуто заявнику у зв'язку із "закінченням встановленого терміну зберігання", слід дійти висновку, що строк виконання боржником грошового зобов'язання за договором №2110-22/ППФК/ТЄ від 21.10.2022 на момент звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу не настав, адже відсутні належні докази надіслання боржнику вимоги.
Враховуючи, що до заяви про видачу судового наказу заявником не додано документів, що підтверджують обставини настання строку оплати послуг транспортного експедирування, відтак не підтверджено виникнення або порушення права грошової вимоги за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, тому суд відмовляє у його видачі (п.8 ч.1 ст.152 ГПК України).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).
Керуючись ст.ст.4, 147, 148, п.1 ч.3 150, ст.151, п.8 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 232-235, 255 ГПК України, суддя-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ", м. Одеса у видачі судового наказу про стягнення з боржника - Приватного підприємства ФІРМА "КОЛМАР", м. Тернопіль, 249 840,00грн.
Ухвала складена та підписана 03.10.2025, набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені п.1 ч.1 ст.255, ч.1 ст.256, ст.257, пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Н.О. Андрусик