03.10.2025 р. Справа № 914/2946/25
За позовом: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», смт. Брюховичі, Львівська область
про стягнення 739 540,97 грн
Представники учасників справи не викликались
Встановив:
22.09.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області через службу діловодства надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» про стягнення 739 540,97 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Дослідивши надані позивачем документи суд зазначає, що останнім не усунуто усіх недоліків, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 29.09.2025 суд зобов'язував позивача подати інформацію щодо відомих номерів засобів зв'язку офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача або вказівку на те, що такі дані відсутні та інформацію про надсилання відповідачу копію ухвали Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 та копію ухвали Львівської міської ради від 20.02.2025 № 6038.
Проте, позивач не виконав вимог вказаної ухвали суду в повному обсязі, надавши лише докази направлення копії ухвали Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 та копію ухвали Львівської міської ради від 20.02.2025 № 6038.
Враховуючи наведене, позивачем не усунуто всіх виявлених судом недоліків позову.
Частиною 4 ст.13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання заяв та скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд,
Позовну заяву Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» про стягнення 739 540,97 грн та додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.