79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.09.2025 Справа № 914/2236/25
За позовом: Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область
до відповідача: Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд», м. Стрий, Львівська область
про стягнення 185 030,00 грн
Суддя Наталія Мороз
За участю секретаря с/з Олександри Псярук
Представники:
Від позивача: В. Дячук
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області до Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд» про стягнення 185 030,00 грн збитків.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.08.2025.
26.08.2025 розгляд справи по суті відкладено на 16.09.2025, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
15.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
16.09.2025 в судове засідання представники сторін не з'явились.
На офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про повідомлення відповідача щодо розгляду справи на 16.09.2025- 11.00 год.
В судове засідання 30.09.2025 представник позивача з'явився, позов просить задоволити.
Відповідач участь представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про судове засідання, що підтверджується трекінгом відстеження пересилання поштового відправлення з інтернет-порталу АТ «Укрпошта».
Заяв чи клопотань службою діловодства господарського суду не передавалось.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КНП «Миколаївська міська лікарня» укладено з МПП «Фірма Західбуд» низку договорів підряду на виконання капітальних ремонтів у 2023- 2024 роках.
В ході проведення ревізії позивачем встановлено, що відповідачем, як виконавцем, завищено вартість виконаних робіт та використаних матеріалів, внаслідок чого, позивачем понесено збитки у вигляді переплати за матеріали та роботи, які фактично не були надані у заявлених обсягах.
Враховуючи наведене, КНП «Миколаївська міська лікарня» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з МПП «Фірма Західбуд» 185 030,00 грн збитків.
Позиція відповідача.
Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.
Обставини справи.
Між Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (позивач, за договором - замовник) та Малим приватним підприємством "Фірма Західбуд» (відповідач, за договором - виконавець) впродовж 2023 та 2024 років укладено ряд аналогічних за замістом договорів підряду на проведення капітальних ремонтів декількох об'єктів, зокрема:
договір № 31 від 16.06.2023 на капітальний ремонт даху з метою енергозбереження над анестеологічним відділенням в КНП «Миколаївська МЛ» за адресою: вул. Федьковича, 1а, с. Дроговиж, Стрийського району Львівської області; та додаткову угоду № 1 від 30.08.2023 до договору № 31 від 16.06.2023;
договір № 38 від 31.08.2023 на капітальний ремонт частини приміщень 3-го поверху будівлі головного корпусу КНП «Миколаївська МЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 11, Стрийського району Львівської області; додаткову угоду № 1 від 25.09.2023 до договору № 38 від 31.08.2023; додаткову угоду № 2 від 29.12.2023 до договору № 38 від 31.08.2023;
договір № 40/219 від 20.10.2023 на капітальний ремонт частини приміщень 3-го поверху будівлі головного корпусу КНП «Миколаївська МЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 11, Стрийського району Львівської області;
договір № 7 від 26.01.2024 на капітальний ремонт приміщень 3-го поверху будівлі головного корпусу КНП «Миколаївська МЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 11, Стрийського району Львівської області; та додаткову угоду № 1 від 07.08.2024 до договору № 7 від 26.01.2024;
договір № 23 від 22.04.2024 на капітальний ремонт частини приміщень 3-го поверху будівлі головного корпусу КНП «Миколаївська МЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 11, Стрийського району Львівської області; та додаткову угоду № 1 від 07.08.2024 до договору № 23 від 22.04.2024.
За змістом вказаних договорів, підрядник організовує і здійснює своїми силами та засобами на умовах договору виконання комплексу робіт на об'єкті, здає в обумовлені строки та етапи об'єкти замовнику, а замовник приймає виконані роботи.
Загальна вартість всіх робіт, що доручені до виконання замовником підряднику по договорах визначається на підставі договірної ціни, яка погоджується сторонами та є невід'ємною частиною договору і становить: у договорі № 31 від 16.06.2023 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.08.2023 - 925 022,04 грн; у договорі № 38 від 31.08.2023 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2023 - 563 638,28 грн; у договорі № 40/219 від 20.10.2023 - 581 308,96 грн; у договорі № 7 від 26.01.2024 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.08.2024 - 870 567,34 грн; у договорі № 23 від 22.04.2024 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.08.2024 - 594 972,09 грн.
Розрахунки за договорами здійснюються протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконання робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3. Договірна ціна є твердою.
Внаслідок проведення обумовлених договорами робіт по капітальному ремонту, МПП «Фірма Західбуд» складено акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт: за договором № 31 від 16.06.2023 - на загальну суму 925 022, 04 грн; за договором № 38 від 31.08.2023 - на загальну суму 563 638,28 грн; за договором № 40/219 від 20.10.2023 - на загальну суму 581 308, 96 грн; за договором № 7 від 26.01.2024 - на загальну суму 870 567, 34 грн; за договором № 23 від 22.04.2024 - на загальну суму 594 972, 09 грн.
Зазначені документи підписано та скріплено печатками сторін без зауважень (в матеріалах справи).
У відповідності до умов вказаних договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, КНП «Миколаївська МЛ» було оплачено МПП «Фірма Західбуд» кошти: за договором № 31 від 16.06.2023 - в розмірі 925 022, 04 грн; за договором № 38 від 31.08.2023 - в розмірі 563 638,28 грн; за договором № 40/219 від 20.10.2023 - в розмірі 581 308, 96 грн; за договором № 7 від 26.01.2024 - в розмірі 870 567, 34 грн; за договором № 23 від 22.04.2024 - в розмірі 594 972, 09 грн.
Факт оплати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.
В ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області за період з 01.01.2021 по 30.06.2024 було встановлено факти завищення вартості виконаних робіт МПП «Фірма Західбуд» за кількома договорами підряду.
Зокрема, виявлено, що під час виконання робіт за договором № 31, підрядником у актах виконаних робіт було відображено більші обсяги використаних матеріалів, ніж фактично встановлено. Це, зокрема, стосується решетування з дощок і брусків та улаштування контр лат.
За договорами № 38, № 40/219, № 7 та № 23, також було виявлено низку порушень, зокрема, застосування необґрунтованих додаткових норм на очищення і ґрунтування поверхонь, які вже враховані в складі інших норм; фактичне невиконання робіт у зазначених обсягах (площа очищених поверхонь від олійної фарби та оброблених ґрунтовкою «Бетоноконтакт» склала значно менші обсяги, ніж задекларовані у актах); безпідставне застосування коефіцієнта «к=3» до нормативних трудовитрат робітників, що суперечить чинним настановам та кошторисним нормам, у результаті чого було штучно збільшено заробітну плату у складі прямих витрат; додаткове включення вартості робіт з прибирання та очищення сміття, які вже враховані у загальновиробничих витратах, що також є порушенням нормативної бази (зокрема, Вказівок щодо застосування РЕКНр та Настанови з визначення вартості будівництва).
Як зазначено позивачем у позовній заяві, загальна сума завищення вартості виконаних робіт за зазначеними договорами склала 185 030,00 грн, зокрема: 44134,00 грн - по об'єкту капітального ремонту даху (договір № 31 від 16.06.2023); 126932,00 грн - по об'єктах капітального ремонту приміщень (договори № 38 від 31.08.2023; № 40/219 від 20.10.2023; № 7 від 26.01.2024; № 23 від 22.04.2024) у зв'язку із завищенням обсягів робіт, трудовитрат та вартості матеріалів; 13 964,00 грн - через безпідставне дублювання витрат на прибирання сміття. Вказані порушення підтверджуються актом від 06.11.2024 № 131304-21/22 ревізії фінансово-господарської діяльності КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області за період з 01.01.2021 по 30.06.2024; актом контрольних обмірів (обстеження) станом на 15.10.2024; актом контрольних обмірів (обстеження) станом на 05.11.2024; актами перерахунку вартості робіт (протягом червня-липня 2023, серпня 2023, жовтня 2023, квітня-червня 2024, червня 2024, лютого 2024). Зазначені документи зі сторони підрядника не підписано.
10.12.2024 КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області надіслано на адресу МПП «Фірма Західбуд» лист-претензію № 1091 щодо відшкодування (стягнення) матеріальної шкоди (збитків) на суму 185 030,00 грн.
Проте, вказаний лист-претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Вважаючи, що неправомірне завищення відповідачем вартості матеріалів та виконаних робіт спричинило прямий причинно-наслідковий зв'язок із понесеними позивачем збитками в розмірі 185 030,00 грн, КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області звернулася до господарського суду з позовом про їх стягнення з МПП «Фірма Західбуд».
Оцінка суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).
В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладених договорів підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ч. 1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
У відповідності до ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За змістом ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до умов укладених договорів та вищезазначених норм чинного законодавства, відповідач надав послуги (виконав роботи), а позивач прийняв їх, що засвідчується первинними документами.
Претензій щодо наданих послуг (виконаних робіт), наданої документації та щодо інших обов'язків відповідача, позивачем пред'явлено не було.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого майна.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Ураховуючи положення статті 74 ГК України, саме на позивача покладається обов'язок довести протиправність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У випадку відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків належить відрізняти обов'язок боржника по відшкодуванню збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (глава 51 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Зазначене розмежування підстав відповідальності пов'язано з тим, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду - особа, яка її завдала.
Викладена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом в постановах КГС ВС від 19.09.2024 у справі № 916/3392/23, від 17.10.2023 у справі № 914/127/20.
Оцінюючи доведеність протиправної поведінки відповідача, наявність у позивача збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, суд виходить з того, що відповідач роботи відповідно до умов договорів виконав належним чином, відповідач їх прийняв без жодних зауважень і оплатив.
У постанові КГС ВС від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 вказано, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Наведена правова позиція також застосована у постанові КГС ВС від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19.
У постанові КГС ВС від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 вказано, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позовних вимог КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області та стягнення з МПП «Фірма Західбуд» збитків у розмірі 185 030,00 грн - відсутні.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, не є порушеним відповідачем.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 03.10.2025
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.