01.10.2025 Справа№914/2383/25
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура», м. Хмельницький,
про: забезпечення позову
у справі №914/2383/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура», м. Хмельницький,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект», м. Гнівань Вінницької області,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Девелопмент», с. Гришівці Вінницької області,
про: визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Х.Л. Лащ
За участю представників сторін:
від позивача: Цурка Н.О. - представник;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Девелопмент» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Через систему «Електронний суд» 29.09.2025 за вх. №4088/25 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю Білецькому Ігорю Мироновичу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реалізацій в будь який передбачений законодавством спосіб нерухомого майна, а саме: будівлі, позначеної в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72 , загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101 в межах виконавчого провадження №75900634 до моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.
Ухвалою суду від 29.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2025.
Присутній в судовому засіданні представник заявника подану заяву про забезпечення позову підтримав, просив задоволити останню з підстав наведених в заяві.
Дана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 03.09.2025 постановою приватного виконавця Білецького І.М. від 03.09.2025 у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП Семка Володимира Зіновійовича, щодо визначення вартості будівлі, позначеної в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72, загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент» (код 43413041).
Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про існування ризику відчуження майна з аукціону в рахунок примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області 28.04.2020 у справі № 902/133/24 про стягнення заборгованості з ТОВ «ВТ Девелопмент».
Оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
У постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності нежитлової будівлі площею 3119,6 кв.м, та земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:06:002:0061, загальною площею- 0,1538 га, які знаходяться за адресою: м.Львів, вулиця Героїв УПА 72 (сімдесят два) укладеного 06 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект» (ідентифікаційний код 42297001) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ Девелопмент» (ідентифікаційний код 43413041) та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 3459, далі - Договір купівлі-продажу.
Підставою позову є недобросовісні дії боржника шляхом вчинення правочинів на шкоду кредиторам.
В заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю Білецькому Ігорю Мироновичу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реалізацій в будь який передбачений законодавством спосіб нерухомого майна, а саме: будівлі, позначеної в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72, загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101 в межах виконавчого провадження №75900634 до моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник зазначив, що Господарським судом Вінницької області 28.04.2020 ухвалено рішення у справі № 902/133/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК АЛЬЯНС» (стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (боржник) про стягнення 6 013 204,68 грн, з яких: 5 291 874,52 грн - основного боргу; 162 646,3 грн - пені; 15 730,99 грн - 3% річних; 13 765,87 грн - інфляційних втрат та 529 187 грн - штрафу, відповідно до якого позов задоволено повністю. На виконання рішення видано наказ.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 23.08.2024 відкрито виконавче провадження №75900634 з виконання зазначеного наказу Господарського суду Вінницької області від 02.08.2024.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 28.08.2024 на усе майно ТОВ «ВТ Девелопмент» накладено арешт.
03.09.2025 постановою приватного виконавця Білецького І.М. від 03.09.2025 у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо визначення вартості будівлі, позначеної в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72 , загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент».
На думку заявника, існує ризик відчуження майна з аукціону в рахунок примусового виконання вказаного рішення про стягнення заборгованості з ТОВ «ВТ Девелопмент».
Крім того, заявник зазначив, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2024 у кримінальному провадженні № 757/17242/24-к, вчергове накладено арешти на майно із забороною користування та розпорядження, а саме на: - будівлю, позначену в плані літерою «А-4», нежитлова будівля, розташована за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 72, загальна площа (кв.м): 3119,6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735881946101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент» (код 43413041); - земельну ділянку, кадастровий номер: 4610136900:06:002:0061, площа (га): 0,1538, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 735750646101, належна на праві власності ТОВ «ВТ Девелопмент».
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до п.6 частини 1 статті 137 ГПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Цитоване положення закону передбачає можливість звернення з зазначеними вимогами в заяві про забезпечення в разі подання позивачем позову про визнання права власності на дане майно, або про виключення з його опису і про зняття з нього арешту.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач не є власником майна, реалізацію якого просить зупинити. Навіть у випадку визнання спірного договору недійсним, позивач не набуває права власності за цим рішенням. Тоді як боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТ Девелопмент» є власником майна, на заборону відчуження якого заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» подало заяву про забезпечення позову.
Крім того, як вже зазначалось, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. А як неодноразово зазначав позивач існує ряд справ, які набрали законної сили, в яких ТОВ «ВТ Девелопмент» є боржником.
Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє реалізацію права на виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Разом з тим, суд звертає увагу, що невжиття таких заходів забезпечення позову не унеможливить ефективний захист (відновлення) прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, оскільки недійсний договір є недійсними з моменту його прийняття та не породжує жодних юридичних наслідків.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що заявником не доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232, 233, 234 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.