"16" вересня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/3711/20
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117, код 36204270)
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код 39817550)
та Громадської організації «Садівничого товариства «Тополька-1» (08352, Київська обл., Бориспільський район, Сільрада Воронківська, код 26146847)
про усунення перешкод у користуванні правом власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію,
за участю представників:
позивача: Гарбарука Сергія Миколайовича
відповідача-1: не з'явились;
відповідача 2: Клименко Яни Миколаївни,
Історія розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» (далі - ТОВ «Ермес-Менеджмент») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Управління Держгеокадастру) та Садівничого товариства «Тополька-1» (далі - СТ «Тополька-1», відповідач-2), в якому просило:
- скасувати наказ Управління Держгеокадастру від 07.08.2013 №КИ/3220881700:05:003/00004164 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність СТ «Тополька-1»;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.09.2013 індексний номер 9701537 видане СТ «Тополька-1» на земельну ділянку площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 60557665 від 20.09.2013 про державну реєстрацію за СТ "Тополька-1», код ЄДРПОУ 26146847, права власності на земельну ділянку площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, набута позивачем у власність ще у 2009 році і відповідне право було зареєстровано в установленому порядку. На думку позивача, виділення відповідачем-1 відповідачу-2 за спірним наказом у 2013 році земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:05:003:2538 за рахунок частини земельної ділянки позивача є незаконним. Водночас рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо припинення права власності в зазначених частинах земельної ділянки, що належать позивачу, не приймалося.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний наказ є незаконний та підлягає скасуванню з огляду на те, що ним був затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність СТ «Тополька-1», яка накладається на земельну ділянку ТОВ «Ермес-Менеджмент», право власності на яку, на час прийняття відповідачем-1 спірного наказу, не було припинено і земельну ділянку не було вилучено.
У зв'язку з тим, що спірний наказ підлягає скасуванню, то свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності СТ «Тополька-1» на спірну земельну ділянку, за висновками судів, підлягає визнанню недійсним. Також підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого права.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №911/3711/20: касаційну скаргу СТ «Тополька-1» задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 скасовано, справу №911/3711/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд наголосив, що:
- суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином, чи було припинено право оренди землі у СТ «Тополька-1», яке виникло ще у 2003 році на підставі договору оренди з Бориспільською РДА, укладеного строком на 49 років, та чи мало право Бориспільська РДА чи інші органи передавати спірні землі у власність іншим особам;
- скасування рішення держреєстратора про реєстрацію права власності не є належним способом захисту, бо таке рішення вичерпує свою дію з моменту внесення запису до реєстру. Суд повинен перевірити чи не обрав позивач неналежний спосіб захисту (самостійна підстава для відмови у позові).
Відповідно до п. 5.5. розділу 5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області № 18 від 23.06.2017 розподіл судових справ, рішення в яких скасовувались апеляційною чи касаційною інстанціями з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, здійснюється у порядку, передбаченому для позовних заяв, за виключенням судді, колегії суддів, судове рішення яких скасоване.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3711/20 визначено суддю Кошика А.Ю.
Ухвалою від 10.06.2024 справу № 911/3711/20 прийнято до провадження в порядку нового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Призначено підготовче засідання у справі. У підготовчому судовому засіданні 25.07.2024 було оголошено перерву до 15.08.2024.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області у зв'язку з відрахуванням та звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу № 18-К від 12.08.2024 та з метою недопущення порушення процесуальних строків призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді А.Ф.Черногузу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2024 прийнято справу №911/3711/20 до провадження судді Черногуза А.Ф. та призначено проведення підготовчого засідання на 09.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 зупинено провадження у справі № 911/3711/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/3199/23.
24.01.2025 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №911/3199/23 рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2024 у справі №911/3199/23 скасовано, а провадження у означеній справі закрито.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2025 поновлено провадження у справі №911/3711/20 та призначено проведення підготовчого засідання на 10.02.2025, ухвалою від 10.02.2025 у цій справі оголошено перерву до 17.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 від 06.02.2025 про зупинення провадження у справі; оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2025 задоволено клопотання СТ «Тополька-1» про призначення експертизи. Призначено судову земельно-технічну експертизу у справі №911/3711/20. На вирішення експертизи поставлено наступне питання: чи накладається земельна ділянка, яка була передана садівничому товариству в довгострокову оренду загальною площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття) та 1,0818 га - землі довиділені під розміщення колективних садів із земельною ділянкою, площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, яка повністю виділена за рахунок земельної ділянки площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 ТОВ «Ермес-Менеджмент»? Провадження у справі зупинено до надходження висновку експерта за наслідками проведення судової експертизи.
17.04.2025 від експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, в якому експерт просив суд надати каталог координат кутів повороту меж земельної ділянки, яка була передана садівничому товариству в довгострокову оренду загальною площею 2.4986 га, з яких 1.4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, в геодезичній системі координат 1963 року (SC63), в повному об'ємі із семизначних цифр до коми, в електронному вигляді (файли формату .іn4, .xml або .doc, dox, .xlsx), які були визначені при розроблені документацій із землеустрою, за якими сформовані вказані земельні ділянки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2025 поновлено провадження у справі №911/3711/20. Прийнято клопотання експерта до розгляду у судовому засіданні. Повідомлено учасників справи, що засідання з розгляду клопотання експерта відбудеться 29.04.2025, ухвалою суду від 29.04.2025 погоджено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення експертизи №3374/25-41 в строк понад 90 днів. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до 03.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025 оголошено перерву у справі до 24.06.2025, ухвалою суду від 24.06.2025 оголошено перерву до 21.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2025 повторно оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до 11.08.2025. Зобов'язано ГС «Садівниче товариство “Тополька-1» у строк до 05.08.2025 подати до суду рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 30.05.2025. Зобов'язано ГС «Садівниче товариство “Тополька-1» подати до суду докази внесення відомостей до Державного земельного кадастру (реєстрації) щодо поданої разом з клопотанням від 18.07.2025 Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для ведення колективного садівництва.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2025 скасовано ухвалу від 10.03.2025 у даній справі №911/3711/20 про призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки неможливо виконати клопотання експерта, що унеможливлює проведення експертизи та враховуючи факт несплати вартості експертизи зобов'язаною судом особою у визначений строк. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на стадії вступного слова до 16.09.2025.
В судовому засіданні 16.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог повністю.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін
Судом встановлено, що позивач надав до суду Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009) (далі - Проєкт землеустрою на ОСОБА_2 ) та Технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ «Ермес-Менеджмент» для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009) (далі - Технічна документація на позивача).
Із Проєкту землеустрою на ОСОБА_2 вбачається, що за розпорядженням Бориспільської РДА від 28.07.2009 № 2509 затверджено Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за рахунок земель державної власності з категорії земель сільськогосподарського призначення.
Також суд встановив, що на підставі наведеного розпорядження РДА громадянці ОСОБА_2 надала у власність земельну ділянку площею 0,9503 га, відповідний Державний акт передано на зберігання до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі, підписано головою Бориспільської РДА та начальником Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі.
Згідно з наявною у Проєкті землеустрою на ОСОБА_2 реєстраційною карткою земельної ділянки Центру державного земельного кадастру (серія АБЕ № 848509), остання набула на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 площею 0,9503 га за рахунок сільськогосподарських угідь (ріллі) на території Вороньківської сільської ради.
З наявної у зазначеному Проєкті довідки від 26.06.2009 Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі 6-зем, за даними державної статистичної звітності відповідні землі (в загальній площі 9,9997 га на 5-х громадян) обліковувались як сільськогосподарські землі (рілля) та землі запасу.
У матеріалах справи наявний Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ 441761, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю від 10.11.2009 № 020993800071, відповідно до якого ТОВ «Ермес-Менеджмент» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства. Підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2009 № 1054.
Земельна ділянка позивача площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 на момент укладення договору купівлі-продажу від 20.08.2009 № 1054 була визначена в натурі у межах цих площ (на місцевості), закріплена межовими знаками.
Водночас наказом Управління Держгеокадастру від 07.08.2013 №КИ/3220881700:05:003/00004164 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення колективного садівництва СТ «Тополька-1» земельної ділянки площею 0,4872 га на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
20.09.2013 СТ «Тополька-1» отримало свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Відповідно до Зведеного плану земельних ділянок, виконаного в масштабі 1:2000 ФОП Яцюта В.В., сертифікованим інженером-землевпорядником, земельна ділянка відповідача-2 площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538 накладається на земельну ділянку позивача, площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, орієнтовна площа накладання становить 0,2180 га.
Крім того судом встановлено, що рішенням Вороньківської сільської ради від 18.12.2001 № 187 затверджено Проєкт відведення та передано на праві постійного користування СТ «Тополька-1» (колишня назва ТОВ «Спецтехнологія») земельну ділянку площею 7,4557 га (піски) для розміщення колективних садів. 28.12.2002 СТ «Тополька-1» видано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії І-КВ №000973.
Розпорядженням Бориспільської РДА від 03.10.2002 № 637 затверджено Проєкт відведення земельної ділянки для СТ «Тополька-1» на умовах довгострокової оренди під розширення колективних садів. Так, садівничому товариству передавалася в довгострокову оренду земельна ділянка загальною площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття) та 1,0818 га - землі довиділені під розміщення колективних садів.
10.12.2003 між СТ «Тополька-1» та Бориспільською РДА укладено договір оренди, відповідно до п. 2.2 якого строк дії договору оренди становить 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Реєстрація відбулася 17.12.2003 у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис №7.
29.04.2013 Головним управлінням Держземагентства у Київській області видано наказ №КИ/3220881700:05:003/00000032, яким СТ «Тополька-1» надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,4237 га, яка розташована на території Вороньківської сільської ради для ведення колективного садівництва (землі загального користування).
ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Горизонт» було розроблено відповідний проєкт відведення, яким передбачалася передача у власність СТ «Тополька-1» земельної ділянки загальною площею 1,3751 га, яка використовується членами товариства як дорога (місця загального користування), та яка складається із 11-ти з'єднаних між собою земельних ділянок.
07.08.2013 Управління Держгеокадастру затвердило наказом №КИ/3220881700:05:003/00004164 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення колективного садівництва (землі загального користування) СТ «Тополька-1» на території Вороньківської сільської ради та передано у власність СТ «Тополька-1» земельну ділянку площею 0,4872 (кадастровий номер 3220881700:05:003:2538).
20.09.2013 державний реєстратор Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції видав відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно на СТ «Тополька-1».
Згідно Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність СТ «Тополька-1» для ведення колективного садівництва (землі загального користування) на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 2013 року, відповідачу-2 надано у власність земельну ділянку площею 1,3751 га за рахунок земель загального користування.
У матеріалах зазначеного Проєкту наявна довідка від 06.06.2013 Управління Держземагенства у Бориспільському районі 6-зем, згідно з якою за даними державної статистичної звітності відповідні землі обліковувались як землі загального користування та забудови.
Управління Держгеокадастру надало копію Проєкту відведення земельної ділянки на довгострокову оренду під розширення колективних садів СТ «Тополька-1» на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений ПП «Регіон» у 2002 році. Так, у наведеному Проєкті мова йде про виділення відповідачу-2 земельної ділянки площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га землі загального користування та 1,0818 га землі, довиділені під розміщення колективних садів.
Як зазначає позивач, надання відповідачем-1 у власність відповідачу 2 земельної ділянки площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № КИ/3220881700:05:003/00004164 від 07.08.2013 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, порушує наявне у позивача право власності на земельну ділянку площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, оскільки виділена відповідачу-2 земельна ділянка накладається на земельну ділянку позивача.
У зв'язку з чим, позивач просить усунути перешкоди у користуванні правом власності на його земельну ділянку шляхом скасування наказу відповідача 1, на підставі якого відповідачу 2 надана земельна ділянка, яка накладається на земельну ділянку позивача, визнати недійсним свідоцтво про право власності на видану відповідачу 2 земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку відповідача 2.
В ході розгляду спору відповідач 2 подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що СТ «Тополька-1» є громадською організацією, яка створена на підставі рішення загальних зборів товариства, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, серії А00 № 090982 від 18.12.2001. Основною метою діяльності Садівничого товариства «Тополька-1» є захист прав і свобод членів товариства, сприяння утворенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також забезпечення умов для відпочинку членів товариства та їх сімей.
СТ «Тополька-1» стверджує, що починаючи з 17.12.2003 року є належним та єдиним користувачем земельної ділянки площею 2,4986 га, яка була передана йому в оренду, у тому числі й земельної ділянки площею 1,4168 га, яка увесь цей час використовується як землі загального користування, а саме як дорога, яка проходить вздовж земельних ділянок усіх членів садівничого товариства.
Щодо набуття ТОВ «Ермес-Менеджмент» у власність земельної ділянки площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, із цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства», яка знаходиться на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, відповідач 2 зазначив, що таке набуття відбулося на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_2 20.08.2009, яка, у свою чергу, набула право власності на цю земельну ділянку на підставі Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 2509 від 28.07.2009 та виданого на підставі цього розпорядження Державного акту від 12.08.2009 року, серії ЯД № 900612.
У зв'язку з чим, відповідач-2 стверджує, що передача у 2009 році у приватну власність громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки, яка з 2003 року фактично використовувалась садівничим товариством як землі загального користування (дорога), відбулася з порушенням вимог закону. Відповідно подальший продаж цієї ділянки позивачу ТОВ «Ермес-Менеджмент» та її поділ на частини також вчинено з грубим порушенням вимог закону.
Відповідач-2 також зазначив, що протягом 2020 року за заявою керівника ТОВ «Ермес-Менеджмент» вказану земельну ділянку площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 поділено на декілька земельних ділянок, тому відомості про неї відсутні у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однією із таких новосформованих земельних ділянок, утворених у результаті поділу первісної земельної ділянки площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 є земельна ділянка площею 0,2571 га, із кадастровим номером 3220881700:05:003:2976.
Як первісна земельна ділянка площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, так і сформована у результаті її поділу земельна ділянка площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, накладаються на межі земельної ділянки площею 0,4872 (кадастровий номер 3220881700:05:003:2538), яка належить на праві власності СТ «Тополька-1».
Оскільки земельна ділянка, яка була передана Бориспільською районною державною адміністрацією у приватну власність ОСОБА_2 станом на 28.07.2009 не була вільною, а перебувала у користуванні СТ «Тополька-1» на підставі Договору оренди від 10.12.2003 року, таке Розпорядження Бориспільської РДА є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач 2 зазначає, що Бориспільська РДА не мала права у 2009 році передавати у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, оскільки межі цієї ділянки накладаються на межі земельної ділянки площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, яка з 2003 року використовувалась СТ «Тодолька-1» на підставі Договору оренди, а з 2013 року належить товариству на праві власності. Відповідно набуття ТОВ «Ермес-Менеджмент» цієї ділянки у приватну власність також є незаконним.
Крім того, як первісна земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, так і сформована за її рахунок земельна ділянка площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, належать до земель водного фонду, а тому не могли передаватися ні у приватну власність ОСОБА_2 , ні відчужуватись нею за Договором купівлі-продажу ТОВ «Ермес-Менеджмент».
Зокрема, відповідач 2 стверджує, що земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, за рахунок якої було сформовано земельну ділянку площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, знаходиться між захисною дамбою Канівського водосховища р. Дніпро та земельними ділянками, що належать на праві власності членам СТ «Тополька-1».
При цьому, межі земельної ділянки площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976 перетинаються безпосередньо з межами земельної ділянки, що використовуються членами СТ «Тополька-1» як дорога (ділянка площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:25381), площа перетину становить 0,1037 га. Інша частина земельної ділянки ТОВ «Ермес-Менеджмент» загальною площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 взагалі накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Дніпровського басейнового управління водних ресурсів для обслуговування захисних споруд Канівського водосховища р. Дніпро і є землями водного фонду. Площа перетину складає 0,3104 га.
З огляду на суперечливість наданих сторонами доказів, з метою встановлення факту, обсягу та причин накладення земельних ділянок, суд ухвалою від 14.05.2021 призначив судову земельно-технічну експертизу з метою встановлення факту накладення земельних ділянок.
Згідно з висновком КНІДСЕ від 26.11.2021 №23857/21-41 встановлено, що земельна ділянка площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976 повністю виділена за рахунок земельної ділянки площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 ТОВ «Ермес-Менеджмент». Також встановлено, що земельна ділянка ТОВ «Ермес-Менеджмент» площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 перетинається із земельною ділянкою СТ «Тополька-1» площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, площа перетину складає 0,1037 га. Аналогічно і земельна ділянка ТОВ «Ермес-Менеджмент» площею 0,2571 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, яка утворилася внаслідок її виділення із земельної ділянки площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, перетинається із земельною ділянкою СТ «Тополька-1» площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, площа перетину складає 0,1037 га. Щодо причин такого накладення експерт відповіді не надав.
Висновки господарського суду.
Оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України закріплений загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Слід зазначити, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.
Предмет негаторного позову становить вимога вододіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Поряд з цим, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом досліджено матеріали справи, з яких убачається:
Рішенням Вороньківської сільської ради від 18.12.2001 №187 затверджено Проєкт відведення та передано на праві постійного користування СТ «Тополька-1» (колишня назва ТОВ «Спецтехнологія») земельну ділянку площею 7,4557 га (піски) для розміщення колективних садів. 28.12.2002 СТ «Тополька-1» видано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії І-КВ № 000973.
Розпорядженням Бориспільської РДА від 03.10.2002 № 637 затверджено Проєкт відведення земельної ділянки для СТ «Тополька-1» на умовах довгострокової оренди під розширення колективних садів. Так, садівничому товариству передавалася в довгострокову оренду земельна ділянка загальною площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття) та 1,0818 га - землі довиділені під розміщення колективних садів.
10.12.2003 між СТ «Тополька-1» та Бориспільською РДА укладено договір оренди, відповідно до п. 2.2 якого строк дії договору оренди становить 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Реєстрація відбулася 17.12.2003 у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис № 7.
Отже, з 2003 року СТ «Тополька-1» на законних підставах користувалась земельною ділянкою площею 2,4986 гектарів, 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття). Це підтверджується Розпорядженням РДА від 03.10.2002 №637 та Договором оренди земельної ділянки, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та СТ «Тополька-1», реєстрація договору оренди відбулась 17.12.2003 у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис №7.
Таким чином, СТ «Тополька-1» починаючи з 12.12.2003 є належним та єдиним користувачем земельної ділянки площею 2,4986 га, яка була передана йому в оренду, у тому числі й земельної ділянки площею 1,4168 га, яка увесь цей час використовується як землі загального користування, а саме як дорога, яка проходить вздовж земельних ділянок усіх членів садівничого товариства.
Відповідно до частини 4 статті 35 ЗК України (у редакції від 05.01.2013) до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку.
Вбачається, що СТ «Тополька-1» звернулося до Головного управління Держземагентства у Київській з відповідним клопотання про передачу у власність товариству земельної ділянки, яка використовується його членами як дорога (місця загального користування), на підставі Договору оренди від 10.12.2003, реалізуючи Законне право, передбаченого ч. 4 ст. 35 ЗК України.
На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № КИ/3220881700:05:003/00004164 від 07.08.2013, затверджено проект землеустрою та передано у власність СТ «Тополька-1» земельну ділянку площею 0,4872 га (кадастровий номер 3220881700:05:003:2538), що використовувалася як землі загального користування. Право власності підтверджується свідоцтвом від 20.09.2013 №9701537.
Таким чином, починаючи з 2003 по 20.09.2013 СТ «Тополька-1» та його члени користувалися земельною ділянкою площею 1,4168 га як землями загального користування (дорога) на підставі договору оренди від 10.12.2003, а починаючи з 20.09.2013 цю земельну ділянку було передано у власність на підставі відповідних наказів.
Отже, право користування та право власності СТ «Тополька-1» на землі загального користування є належно підтверджені.
Земельна ділянка, на яку посилається позивач (0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539), передана у 2009 році громадянці ОСОБА_2 на підставі розпорядження Бориспільської РДА № 2509 від 28.07.2009. Надалі ця ділянка була відчужена на користь ТОВ «Ермес-Менеджмент», на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2009.
Водночас, ще з 2003 року СТ «Тополька-1» на законних підставах користувалась земельною ділянкою площею 2,4986 гектарів, 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття).
Відповідно до ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 09.07.2009) договір оренди землі може бути припинений у випадках, прямо передбачених законом, зокрема: - закінчення строку, на який його укладено; - викуп земельної ділянки для суспільних потреб чи примусове відчуження; - поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; - смерть орендаря - фізичної особи або ліквідація орендаря - юридичної особи; - відчуження права оренди заставодержателем; інші підстави, встановлені законом; - дострокове розірвання за рішенням суду у випадках істотного порушення умов договору чи у порядку, визначеному законом.
Договором оренди земельної ділянки від 10.12.2003 передбачено, що договір припиняє свою дію у разі: закінчення його строку; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільно необхідності в порядку, встановленому законом; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від Орендаря або Орендодавця у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України; ліквідації Орендаря.
У матеріалах справи відсутні докази настання будь-якої з таких підстав.
Таким чином, право оренди, яке виникло у СТ «Тополька-1» за договором 2003 року, продовжує існувати і не було припинене у встановленому законом чи договором порядку і зберігає чинність на весь визначений договором строк.
Разом із тим, частина спірної ділянки фактично накладається на землі, які вже перебували у користуванні СТ «Тополька-1» за договором оренди 2003 року. Відповідно, Бориспільська РДА у 2009 році не мала правових підстав для передачі такої ділянки у приватну власність ОСОБА_2 , оскільки спірна земельна ділянка фактично використовується СТ «Тополька-1», як землі загального користування (дорога). Відповідно подальший продаж цієї земельної ділянки позивачу та її поділ на частини також вчинено з грубим порушенням вимог Закону.
Висновок Київського НДІСЕ від 26.11.2021 №23857 підтвердив наявність перетину площі 0,1037 гектарів між ділянками позивача та СТ «Тополька-1». Причини такого накладення експертизою не встановлені.
Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 93 ЗК України (у редакції від 02.07.2009) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 09.07.2009) передбачено, що орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем.
Оскільки частина спірної земельної ділянки фактично накладається на землі, які перебували в оренді СТ «Тополька-1», Договір оренди земельної ділянки не припинений, РДА була позбавлена правових підстав для передачі такої ділянки у приватну власність ОСОБА_2 .. Відповідно до ст.ст. 93, 116, 124, 125, 141 ЗК України та ст.ст. 25, 27, 31 Закону України «Про оренду землі», право оренди є самостійним речовим правом, яке виникає з моменту державної реєстрації договору та зберігає чинність до закінчення строку або його належного розірвання. Земельна ділянка, обтяжена правом оренди, не може бути предметом повторного розпорядження органами державної влади, оскільки до категорії «вільних земель» вона не належить. Отже, передача у власність частини земельної ділянки, яка перебувала в оренді СТ «Тополька-1», здійснена РДА всупереч вимогам закону, що свідчить про перевищення повноважень органу та порушення прав орендаря (СТ «Тополька-1»).
Таким чином, розпорядження Бориспільської РДА від 28.07.2009 №2509 про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 прийнято з перевищенням повноважень і з порушенням вимог Земельного законодавства.
Щодо земель водно фонду
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до статті 59 ЗК України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Єдиним винятком є можливість безоплатної передачі громадянам та юридичним особам замкнених природних водойм площею до 3 гектарів. В усіх інших випадках землі водного фонду (прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, озера, водосховища, болота, острови, гідротехнічні та інші водогосподарські споруди тощо) можуть лише надаватися в користування на умовах оренди для визначених законом цілей (рибогосподарських, рекреаційних, культурно-оздоровчих, наукових тощо).
Отже, передача у власність земель водного фонду громадянам була прямо заборонена, окрім вузько визначеного випадку із замкненими водоймами.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (ч. 2 статті 60 ЗК України).
Відповідно до статті 88 ВК України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 05.11.2004 №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.
Таким чином, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не означає відсутність самої смуги. Вона існує в силу прямої дії закону, а її розміри визначаються нормативно, з урахуванням категорії водного об'єкта.
Земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, за рахунок було сформовано земельну ділянку площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, знаходиться між захисною дамбою Канівського водосховища р. Дніпро та земельними ділянками членів СТ "Тополька".
При цьому, межі земельної ділянки площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, перетинаються безпосередньо з межами земельної ділянки, що використовуються членами СТ «Тополька-1» як дорога (ділянка площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538). Площа перетину становить 0,1037 га.
А інша частина земельної ділянки ТОВ «Ермес-Менеджмент» загальною площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, взагалі накладається на земельну ділянку яка перебуває у постійному користуванні Дніпровського басейнового управління водних ресурсів для обслуговування захисних споруд Канівського водосховища р. Дніпро і з землями водного фонду. Площа перетину складає 0,3104 га.
Згідно з листом Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» від 29.01.2021 №77 співставленням координат кутів точок повороту межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0539 з картографічними матеріалами установлено, що вказана земельна ділянка частково накладається на землі водного фонду, а саме на земельну ділянку для розміщення гідротехнічних і інших водогосподарських споруд та каналів, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
Площа часткового накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:03:0539 на землі водного фонду складає 0,3104 га.
Схема накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:003:0539 на землі водного фонду наведена в додатках 1, 2. Земельна ділянка виділена для будівництва та обслуговування гідротехнічних споруд знаходиться на праві постійного користування Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра, що підтверджується картографічними матеріалами доданими до вказаного листа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №469/1203/15-ц від 22.05.2018 зазначила, що незаконне заволодіння землями водного фонду приватними особами є неможливим, бо їх розташування свідчить про неможливість виникнення приватного власника (а отже, і володільця).
Таким чином, з матеріалів справи, зокрема, з листа Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» від 29.01.2021 №77 убачається, що частина спірної ділянки накладається на землі, які перебувають у постійному користуванні Дніпровського басейнового управління водних ресурсів для обслуговування захисних споруд Канівського водосховища і є землями водного фонду. Відповідно до ЗК України землі водного фонду не можуть бути передані у приватну власність.
Це підтверджує незаконність розпорядження РДА 2009 році, яким у приватну власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку, що накладається на землі водного фонду площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539.
Це свідчить про незаконність первинного набуття спірної ділянки у власність ОСОБА_2 , а надалі - і позивачем, який повинен був усвідомлювати наслідки придбання такої земельної ділянки.
Щодо обраного способу захисту та принципів права
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом із тим, судова практика та доктрина цивільного права виходять із того, що застосування негаторного позову можливе лише за умови, коли право власності позивача є безспірним, законним та підтвердженим належними доказами. В іншому випадку застосування такого способу захисту є недопустимим.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном (постанова ВП ВС від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).
Судом установлено, що право позивача на спірну ділянку (кадастровий номер 3220881700:05:003:0539) виникло на підставі розпорядження Бориспільської РДА від 28.07.2009 № 2509, яким земельна ділянка була передана у приватну власність громадянці ОСОБА_2 . Однак на момент її передачі частина цієї ділянки вже перебувала у законному користуванні СТ «Тополька-1» на підставі договору оренди від 10.12.2003, зареєстрованого у встановленому порядку.
Крім того, дослідженими матеріалами справи підтверджено, що первинна земельна ділянка, що була надана у власність фізичній особі, з якої виділена спірна земельна ділянка накладається на землі водного фонду, які відповідно до ст. 58, 59, 60 ЗК України та статті 88 ВК України не можуть бути передані у приватну власність, що вказує на незаконність формування означеної земельної ділянки та наступну незаконність всіх дій, що повязані з її наданням у власність, наступним продажем та поділом.
Таким чином, право власності позивача на спірну земельну ділянку виникло на підставі акта органу влади, виданого з перевищенням повноважень та з порушенням приписів земельного законодавства, у зв'язку з чим воно не може вважатися безспірним та належним, а відтак і таким, що підлягає захисту.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Бориспільська РДА, передавши у приватну власність земельну ділянку, яка перебувала в користуванні СТ «Тополька-1» і частково відносилася до земель водного фонду, вийшла за межі своїх повноважень.
Згідно з загальним принципом цивільного права nemo plus iuris ad alium transferre potest quam ipse habet («ніхто не може передати іншому більше прав, ніж має сам»), громадянка ОСОБА_2 не могла набути права власності на земельну ділянку, передану їй з порушенням вимог закону, позаяк закон забороняє передавати у приватну власність означені землі водного фонду, а відтак не могла передати його й позивачу.
Підсумовуючи суд наголошує, що виходячи з того, що в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 площею 0,9503 га набутої громадянкою ОСОБА_2 та в подальшому проданої позивачеві та поділеної ним, як громадянка ОСОБА_2 так і позивач, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ця ділянка частково належать до земель водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і перехід володіння, засвідчений державною реєстрацією права власності, є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за позивачем, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду, яка не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 га, не призводять до заволодіння особою такою ділянкою. Дана правова позиція неодноразово констатувалася Великою Палатою Верховного Суду та є сталою.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що право позивача на означену ним у позові земельну ділянку не підлягає захисту, оскільки є набутим із порушенням вимог закону та на підстави актів органів влади, виданих із перевищенням повноважень, позаяк набуття права власності на земельну ділянку, з якої виділена ділянка право на яку просить захистити позивач, є в силу вимог закону неможливим.
Принагідно суд також наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту - негаторний позов - не може бути застосований, оскільки він передбачає захист лише безспірного права власності. Відсутність у позивача законного права виключає можливість надання йому судового захисту.
За таких обставин, підстав для задоволення позову немає, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача, понесені ним в межах розгляду спору, залишити за позивачем.
В силу ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз