ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/2092/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович;
про визнання права власності та зняття арешту з майна.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Григоренко С.В.
Представники:
від позивача: Каленський І. Б., адвокат, ордер серії АІ № 1208480 від 23.09.2025;
від відповідача: Алієв Джавид Абдул огли, в порядку самопредставництва;
від третьої особи: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить суд:
- визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" на транспортні засоби: Екскаватор-навантажувач марки Caterrpillar 428F2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований 25.01.2021, та автомобіль марки Skoda, модель Octavia A5, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , на які фактично накладено арешт відповідно до постанови про арешт майна боржника від 03.12.2021, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем в рамках ВП № НОМЕР_12;
- скасувати арешт і заборону відчуження (в тому числі зняття з обліку та/або перереєстрацію, інше розпорядження) в частині, що стосується іншого транспортного засобу - Екскаватор-навантажувач марки Caterrpillar 428F2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований 25.01.2021, шо був накладений 03.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем на підставі постанови про арешт майна боржника від 03.12.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 та вилучити відповідний запис про обтяження, здійснений в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та припинити його розшук;
- скасувати арешт і заборону відчуження (в тому числі зняття з обліку та/або перереєстрацію, інше розпорядження) в частині, що стосується транспортного засобу - Skoda, модель Octavia A5, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що був накладений 03.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем на підставі постанови про арешт майна боржника від 03.12.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 та вилучити відповідний запис про обтяження, здійснений в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та припинити його розшук.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/2092/25; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 08.04.2025.
17.03.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" на позовну заяву, в якому останній визнає позов повністю та просить суд розглянути справу без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест".
14.05.2025 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича до господарського суду надійшли пояснення щодо позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1713/25 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 23.09.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" у судовому засіданні 23.09.2025 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович у судове засідання 23.09.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення ухвали суду до його електронного кабінету.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
23.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" (далі - відповідач) було укладено договір оренди №187/03-21, згідно якого відповідач отримав у строкове платне користування майно, згідно специфікації (додаток 1 до договору оренди).
З метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №187/03-21, сторони уклали договір застави від 03.08.2021.
Згідно договору застави від 03.08.2021 року зареєстрованого в реєстрі за №823, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гордієнко О.В., відповідач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" в заставу наступне майно: Екскаватор-навантажувач, марки CATERRPILLAR 428F2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований 25 січня 2021 року, належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест", на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , виданого 25.01.2021 року ГУ Держпродспоживслужба в м. Києві.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, а саме у зв'язку з несплатою орендних платежів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест", 1 лютого 2024 року, було укладено Додаткову угоду №9 до договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021 року.
Відповідно до Додаткової угоди №9 до Договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021 року сторони дійшли згоди про наступне: відповідач визнає нарахований Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" розмір пені в розмірі 401 445,66 грн і зобов'язується добровільно сплатити її у строк не пізніше 12.02.2024 (п. 1 угоди); сторони домовилися, що у разі несвоєчасної сплати пені Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави за укладеним сторонами договором застави від 03.08.2021 (п. 2 угоди).
Як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" (далі також - позивач), станом на 12.04.2024 відповідач не сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" узгоджену суму пені та основного зобов'язання, чим порушив взяті на себе обов'язки, визначені пунктом 1 Додаткової угоди №9 до Договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021, а відтак, з 13.02.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" виникло право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.
За твердженнями позивача, згідно пункту 1 договору про відступлення права вимоги від 16.02.2024 року зареєстрованого в реєстрі за №534 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" прийняло всі права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" за договором застави від 03.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Гордієнко О.В. за реєстровим №823, а згідно пункту 3 вищезазначеного договору до позивача переходять всі права та обов'язки за договором застави.
Однак, як зазначає позивач, станом на день подання позову, вказане заставне майно, також перебуває під обтяженням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича (далі також - третя особа) (виконавче провадження НОМЕР_13 від 02.12.2021), а відтак, у зв'язку з наявністю у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про арешт вищезазначеного Екскаватора-навантажувача, внесеного приватним виконавцем Пилипчуком В.Г., позивач не може реалізувати своє право звернення стягнення на заставне майно в зв'язку з забороною його відчуження (в тому числі зняття з обліку та/або перереєстрацію, інше розпорядження).
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" зареєструвало своє обтяження раніше (03.08.2021) ніж третьою особою накладено арешт (виконавче провадження НОМЕР_13 відкрито 02.12.2021), то позивач вважає, що він має вищий пріоритет ніж обтяжував у виконавчому провадженні ніж Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжирінг".
Крім того, позивач вказує, що автомобіль марки SKODA. модель Octavia A5, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з 02.11.2021 перебував під приватним обтяженням громадянина ОСОБА_1 на підставі договору застави транспортного засобу укладеного з відповідачем.
Позивач стверджує, що даним договором було забезпечено виконання відповідачем своїх обов'язків за договором позики №К021121-1 від 02.11.2021, за яким відповідач зобов'язався повернути ОСОБА_1 позику до 02.05.2022.
За твердженнями позивача, право вимоги звернення стягнення на вказаний автомобіль SKODA перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.02.2021 зареєстрованого приватним нотаріусом Свтушок І.О. за №186, а отже він має право задовольнити свої вимоги за рахунок вказаного майна відповідача.
Таким чином, позивач вважає, що зазначені транспортні засоби (Екскаватор-навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_9 та SKODA Octavia A5, VIN: НОМЕР_4 ) належать йому і він має вищий пріоритет перед іншими обтяжувачами.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
За приписами ст. 316 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
У ч. 1 ст. 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У ст. 41 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі № 922/1334/17, та колегія суддів, під час розгляду даної справи, не вбачає підстав відступити від такої позиції.
Як встановлено судом, 11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" (далі - відповідач) було укладено договір оренди №187/03-21, згідно якого відповідач отримав у строкове платне користування майно, згідно специфікації (додаток 1 до договору оренди).
З метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №187/03-21, сторони уклали договір застави від 03.08.2021.
Згідно договору застави від 03.08.2021 року зареєстрованого в реєстрі за №823, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гордієнко О.В., відповідач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" в заставу наступне майно: Екскаватор-навантажувач, марки CATERRPILLAR 428F2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований 25 січня 2021 року, належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест", на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , виданого 25.01.2021 року ГУ Держпродспоживслужба в м. Києві.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, а саме у зв'язку з несплатою орендних платежів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест", 1 лютого 2024 року, було укладено Додаткову угоду №9 до договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021 року.
Відповідно до Додаткової угоди №9 до Договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021 року сторони дійшли згоди про наступне: відповідач визнає нарахований Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" розмір пені в розмірі 401 445,66 грн і зобов'язується добровільно сплатити її у строк не пізніше 12.02.2024 (п. 1 угоди); сторони домовилися, що у разі несвоєчасної сплати пені Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави за укладеним сторонами договором застави від 03.08.2021 (п. 2 угоди).
Станом на 12.04.2024 відповідач не сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" узгоджену суму пені та основного зобов'язання, чим порушив взяті на себе обов'язки, визначені пунктом 1 Додаткової угоди №9 до Договору оренди №187/03-21 від 11.03.2021, а відтак, з 13.02.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" виникло право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Згідно пункту 1 договору про відступлення права вимоги від 16.02.2024 зареєстрованого в реєстрі за №534 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс" прийняло всі права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма опалубка Україна" за договором застави від 03.08.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Гордієнко О.В. за реєстровим №823, а згідно пункту 3 вищезазначеного договору до позивача переходять всі права та обов'язки за договором застави.
Згідно пункту 8 вищезазначеного договору, сторони визначили право вимоги за даним договором в розмірі 401 445,66 грн.
Таким чином, станом на сьогоднішній день позивач є обтяжувачем Екскаватора-навантажувача, марки CATERRPILLAR 428F2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованого 25 січня 2021 року (реєстраційний номер обтяження 26 152262 від 03.08.2021, дата реєстрації зміни обтяжувача - 16.02.2024), про що вказано у витягах з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №89181689 від 16.02.2024 та №74122164 від 03.08.2021.
В зв'язку з тим, що право звернення стягнення на предмет застави перейшло до позивача, а відтак останній вправі вимагати відповідача передати заставне майно.
Крім того, автомобіль марки SKODA, модель Octavia A5, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з 02.11.2021 перебував під приватним обтяженням громадянина ОСОБА_1 на підставі договору застави транспортного засобу укладеного з відповідачем.
Даним договором було забезпечено виконання відповідачем своїх обов'язків за договором позики №К021121-1 від 02.11.2021, за яким відповідач зобов'язався повернути ОСОБА_1 позику до 02.05.2022.
Право вимоги звернення стягнення на вказаний автомобіль SKODA перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.02.2021, зареєстрованого приватним нотаріусом Євтушок І.О. за №186, а отже позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок вказаного майна відповідача.
Наявність вказаного обтяження підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №89134150 від 14.02.2024.
Вказане не заперечується відповідачем.
Однак, судом встановлено, що постановою третьої особи про арешт майна боржника від 03.12.2021 було накладено арешт на наступні транспортні засоби відповідача, зокрема:
- екскаватор-навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ;
- SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
17.12.2024 на електронну адресу приватного виконавця надійшла заява від позивача про звільнення з-під арештів вищевказаного майна, в зв'язку з тим, що право звернення стягнення на предмет застави, яким являється дане майно перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкстарс", останній вправі вимагати від відповідача передати заставне майно.
18.12.2024 приватний виконавець надав відповідь на заяву, в які повідомив позивача, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Також третя особа повідомила позивача, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, тому у приватного виконавця відсутні законні підстави для зняття арешту з даного майна.
Крім того, приватний виконавець повідомив, що для зняття арешту з даного майна позивач може звернути до суду.
Суд вказує, що виконавче провадження НОМЕР_13 відкрите на підставі наказу № 910/7098/21, який виданий 18.10.2021 Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 42628574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 26, оф. 214; ідентифікаційний код 42616464) заборгованість у розмірі 2 188 304 (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч триста чотири) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 32 824 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 57 коп.
Тобто, у вказаному виконавчому провадженні відповідач є боржником, а стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг".
Суд вказує, що відповідно до п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9, вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору".
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 916/3108/17 прийшов до висновку, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 зауважила, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Як уже вказувалося судом, за вказаним наказом має бути стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екстра-Інвест" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 42628574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 26, оф. 214; ідентифікаційний код 42616464) заборгованість у розмірі 2 188 304 (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч триста чотири) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 32 824 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 57 коп.
І саме в межах цього виконавчого провадження накладено арешт на екскаватор-навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 та транспортний засіб SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
За змістом ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Тобто, Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що в разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно.
Таким чином, з метою виконання рішення суду та в разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, стягнення може бути звернене на, зокрема, екскаватор-навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 та транспортний засіб SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
Суд вказує, що задоволення позову у даній справі може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг", який є стягувачем у виконавчому провадженні НОМЕР_13, яке відкрите на підставі наказу № 910/7098/21, який виданий 18.10.2021 Господарським судом м. Києва.
З наведеного вбачається, що визнання права власності на вказане майно за позивачем та скасування його арешту напряму вплине на майновий інтерес, права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг", як стягувача у вказаному виконавчому провадженні, та може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг" має бути у даній справі співвідповідачем.
За змістом ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як передбачено ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Тобто, вказаною нормою встановлено імперативний порядок залучення до участі співвідповідача, а саме виключно за клопотанням позивача.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем такого клопотання до суду подано не було, що виключило можливість суду залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг" до участі у справі як співвідповідача.
У зв'язку з наведеним судом не було прийнято визнання позову відповідачем, оскільки за змістом ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).
Однак, у даній справі позивач пред'явив вимоги лише до боржника, однак такі вимоги не були пред'явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, тобто до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг".
При цьому суд зазначає, що при розгляді даної справи у суду відсутня можливість відмовити у задоволенні позову до неналежного відповідача та прийняти рішення по суті щодо заявлених вимог щодо належного відповідача, оскільки позовні вимоги сформовані таким чином, що задоволення будь-якої їх частини вплине на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг".
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
А відтак, суд вказує, що оскільки позов не пред'явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпро Інжиніринг", позовні вимоги безпосередньо стосуються його прав та обов'язків, а підстав для залучення співвідповідача до участі у справі немає, суд відмовляє у задоволенні позову. Це пов'язано з тим, що розгляд справи без участі належного співвідповідача не дає змоги належним чином вирішити питання про права та обов'язки всіх заінтересованих сторін.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.10.2025.
Суддя О.В. Мандриченко