Справа № 909/708/25
02.10.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Виконувача обов'язків Надвірнянської окружної прокуратури
(майдан Шевченка, буд. 39, м. Надвірна, Надвірнянський район,
Івано-Франківська область, 78405)
в інтересах держави в особі: Пасічнянської сільської ради
(вул. Софії Галечко, буд. 127, с. Пасічна,
Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78432)
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
(вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601)
в особі Філії Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського
підприємства "Ліси України"
(вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Ужгородський район,
Закарпатська область, 88017)
про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 139 416, 55 гривень,
за участі:
від прокуратури: Чорнописької Галини Остапівни,
від позивача: представник в судове засідання не з'явився,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У червні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Виконувач обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пасічнянської сільської ради із позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 139 416, 55 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 16.06.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
6. 18.06.2025 за вх. № 10340/25 від Виконувача обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
7. Ухвалою від 19.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 17.07.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
8. 16.07.2025 за вх. № 11777/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
9. В судовому засіданні 17.07.2025 суд, протокольною ухвалою, відмовив у задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" про передачу справи за підсудністю.
10. При цьому, суд відмовляючи в означеному клопотанні виходив з наступного.
11. Підставою для пред'явлення до суду вказаного позову є порушення ДП "Надвірнянське лісове господарство", правонаступником якого є ДСГП "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", як постійним лісокористувачем вимог статей 64, 86, 90, 107 Лісового кодексу України, які полягають в протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, що призвело до заподіяння навколишньому природному середовищу шкоди на суму 139 416, 55 гривень.
12. Відповідно до вимог частини 8 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
13. Оскільки, незаконну порубку дерев вчинено у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва, що розташоване в адміністративних межах Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, позовна заява подається до Господарського суду Івано-Франківської області.
14. 11.09.2025 за вх. № 14754/25 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.
15. Присутній в судовому засіданні 11.09.2025 прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні, протокольної ухвалою, суд задовольнив означене клопотання прокурора та відклав розгляд справи на 02.10.2025.
16. 11.09.2025 за вх. № 14754/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
17. За наслідком судового засідання 02.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
18. Позиція прокурора. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, як лісокористувач, в порушення положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України та збитки державі в розмірі заявленої до стягнення суми.
19. Позиція позивача - Пасічнянської сільської ради. Письмових пояснень по суті справи не надала.
20. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позов не подав, водночас в письмових поясненнях вказав, що долучений до матеріалів справи висновок експерта не може вважатись належним та допустимим доказом у справі оскільки такий не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місяця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підстав яких було здійснено розрахунок. А, наявні в матеріалах справи докази не є достатніми та належними для підтвердження факту вини відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань по охороні лісового фонду від незаконних рубок.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Надвірнянською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020090200000146 від 26.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 4 статті 246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної порубки лісу невстановленими особами у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва в адміністративних межах Пасічнянської територіальної громади у загальній кількості 12 сиро ростучих дерев.
22. ДП "Надвірнянське лісове господарство" листом № 01-2/103 від 24.02.2020 повідомило Надвірнянський відділ поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про те, що працівниками державної лісової охорони на території Пасічнянського лісництва в адміністративних межах Пасічнянської територіальної громади виявлено незаконну порубку дерев у виділі 2 кварталі 60 у кількості 12 дерев породи "сосна".
23. Згідно із рапортом від 24.02.2020 помічника лісничого Пасічнянського лісництва Осьодла С. С. виявлено незаконну рубку 12 дерев майстром лісу Градюком М. О. обходу № 8, виділ 2 квартал 60.
24. Так, відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.02.2020, проведеного за участю майстра лісу Пасічнянського лісництва ОСОБА_1 виявлено незаконну рубку сиро ростучого лісу породи сосна в кількості 12 штук, з діаметрами пнів: 43 см., 42 см., 43 см. 43 см., 44 см., 42 см. 31 см., 47 см., 51 см., 44 см., 58 см., 56 см., загальною кубомасою 15, 74 куб. м., що заподіяло шкоду у розмірі 142 892, 40 гривень.
25. Факт незаконної порубки дерев зафіксований у Книзі обліку лісопорушень по ДП "Надвірнянське лісове господарство" за 2020 рік, відповідно до якого міститься інформація про виявлення порубки 12 дерев, розмір шкоди - 142 892, 40 гривень.
26. Вказаний факт порубки 12 дерев породи "сосна" у виділі 2 кварталі 60 також зафіксований у протоколі огляду місця події від 25.11.2021, що проведений слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в області за участю майстра лісу Градюка М. О.
27. У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано- Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту експертно-судових експертиз проведено інженерно-екологічну експертизу.
28. Згідно з висновком експерта складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1142/20-28 від 30.09.2020 розмір шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки 12 дерев породи "сосна" у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва ДП "Надвірнянсье лісове господарство" складає 139 416, 55 гривень.
29. В ході досудового розслідування, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу залишається не відшкодованою.
30. Земельні ділянки лісогосподарського призначення були надані у постійне користування ДП "Надвірнянське лісове господарство" на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 238 від 05.04.1996 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду", згідно з яким надано в постійне користування для ведення лісового господарства державним лісогосподарським підприємствам із земель запасу, які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів згідно з додатком № 1.
31. Згідно з додатком № 1 до означеного розпорядження облдержадміністрації Надвірнянському ДЛГ на території Надвірнянського району надано у постійне користування землі лісового фонду площею 54 999 га.
32. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.
33. За приписами пункту 3.1. статті 3 Статуту ДП "Надвірнянське лісове господарство", затвердженого наказом Державного агенства лісових ресурсів України № 302 від 20.07.2017, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
34. Відповідно до пункту 3.2.5. Статуту, основними напрямками діяльності Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового законодавства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчинення ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства, мисливського господарства та полювання.
35. У пункті 4.6 Статуту зазначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном згідно з чинним законодавством.
36. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реформування управління лісової галузі" від 07.09.2022 № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
37. Згідно пункту 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 923 "Про припинення Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення", Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
38. На базі ДП "Надвірнянське лісове господарство" створено філію "Надвірнянське лісове господарство" ДСГП "Ліси України". Пунктом 8 вищезазначеного Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 923 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство".
39. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.01.2023 № 108 затверджено передавальний акт ДП "Надвірнянське лісове господарство".
40. Таким чином, правонаступником майна, прав та обов'язків ДП "Надвірнянське лісове господарство" є ДСГП "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство" ДСГП "Ліси України".
41. Надалі, відповідно до п. 1 наказу № 1892 від 18.10.2024 ДСГП "Ліси України" "Про припинення філії "Надвірнянське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" припинено філію "Надвірнянське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ВП 45111957) шляхом її закриття.
42. Згідно передавального акту, активи та пасиви філії "Надвірнянське лісове господарство" ДП "Ліси України" передано до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України".
43. Таким чином, правонаступником майна, прав та обов'язків Філії "Надвірнянське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є Філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
44. Згідно із пунктом 3.2.2. Статуту ДП "Ліси України" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 34 від 06.02.2025, основними напрямами діяльності Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
45. Пунктом 7.2. Статуту ДП "Ліси України" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" визначено обов'язки Підприємства, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку (п. 7.2.1. Статуту); дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів (п. 7.2.2. Статуту).
46. Відповідно до пункту 7.3. означеного Статуту, Підприємство дотримується норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
47. Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 16.01.2025 за № 179 затверджено Положення про філію "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
48. За пунктом 1.1. Положення, Філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є відокремленим підрозділом державного лісогосподарського підприємства "Ліси України", код ЄДРПОУ 44768034.
49. Пунктом 2.1. Положення передбачено, що Філія створена, зокрема, з метою ведення на землях закріплених за філією, лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів.
50. Враховуючи вищенаведене, прокурор стверджує, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання покладених на ДП "Надвірнянське лісове господарство" обов'язків та допущенням незаконної порубки, в результаті якої лісу заподіяна шкода на суму 139 416, 55 гривень, має бути покладено на його правонаступника - ДСГП "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
51. Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
52. Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
53. Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
54. Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
55. У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
56. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
57. Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
58. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
59. У частині 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
60. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
61. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
62. Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
63. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
64. Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
65. Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
66. Як вбачається з матеріалів справи, виділ 2 кварталу 60 Пасічнянського лісництва ДП "Надвірнянське лісове господарство, правонаступником якого є ДСГП "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, тому Пасічнянська сільська рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
67. Також, Пасічнянська сільська рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.
68. З метою дотримання статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Надвірнянською окружною прокуратурою 13.02.2025 листом за вих. № 55-329ВИХ-25 проінформовано Пасічнянську сільську раду про виявлену незаконну рубку 12 дерев породи "сосна" у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва в адміністративних межах Пасічнянської територіальної громади, що відноситься до філії "Надвірнянське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" та про завдану шкоду в розмірі 139 416, 55 гривень і просила повідомити про вжиття Пасічнянської сільською радою відповідних заходів реагування, та в разі невжиття таких останньою повідомила про свій намір звернутись до суду із позовом.
69. З отриманої відповіді Пасічнянської сільської ради від 19.02.2025 за № 453/02-25/09 вбачається, що остання просила прокуратуру вжити заходів, щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (незаконною порубкою 12 дерев породи "сосна" у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва).
70. Отже, всупереч покладених законодавством повноважень, Пасічнянська сільська рада у передбаченому законом порядку не вжила належних, своєчасних та ефективних заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.
71. Враховуючи вищевикладене, а також нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів, його бездіяльність, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави із позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 139 416, 55 гривень шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Щодо суті спору.
72. Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
73. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
74. Згідно зі статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
75. Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
76. Системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105, статті 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
77. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
78. Отже, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20, від 11.01.2024 у справі № 922/618/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22).
79. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
80. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
81. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
82. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
83. Судом встановлено вище, що 22.02.2020 у виділі 2 кварталі 60 Пасічнянського лісництва виявлено факт самовільної рубки сироростучих дерев в кількості 12 дерев породи сосна, що підтверджується актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.02.2020, складеним майстром лісу Пасічнянського лісництва Градюком М. О., за участю помічника лісничого Пасічнянського лісництва. Акт підписаний представниками відповідача без зауважень та заперечень.
84. В акті зазначено, що до акта також наведено розрахунок збитків завданих незаконною рубкою.
85. Факт незаконної порубки дерев зафіксований у Книзі обліку лісопорушень по ДП "Надвірнянське лісове господарство" за 2020 рік, відповідно до якого міститься інформація про виявлення порубки 12 дерев, розмір шкоди - 142 892, 40 гривень.
86. Вказаний факт порубки 12 дерев породи "сосна" у виділі 2 кварталі 60 також зафіксований у протоколі огляду місця події від 25.11.2021, що проведений слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в області за участю майстра лісу Градюка М. О.
87. Відповідно до пункту 2.5. Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010, у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства. Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи порушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.
88. Отже, акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, складений посадовими особами органу лісового господарства, до яких відноситься відповідач, є належним та допустимим доказом в розумінні статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження факту вчинення порушення лісового законодавства, у зв'язку із чим твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи належних доказів безпідставні.
89. Суд також враховує, що у постанові від 24.02.2021 у справі № 906/366/20 Верховний Суд дійшов висновків про те, що матеріали перевірки, за результатом яких встановлено лісопорушення працівниками лісокористувача, є достатніми та належними доказами.
90. Тобто, усвідомлюючи свої дії, відповідач неправомірно не здійснив належних заходів для збереження лісонасаджень на земельній ділянці, постійним користувачем якої він є. Вказане свідчить про наявність як вини відповідача, так і протиправної поведінки, а також причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, які спричинили збитки.
91. Вказані обставини та подані докази є належними та допустимими для встановлення факту вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень.
92. У свою чергу, розмір заподіяних збитків у розмірі 139 416, 55 гривень підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020090200000146 Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.09.2020 № 1142/20-28.
93. Судова інженерно-екологічна експертиза проведена за матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколу огляду місця події від 25.11.2021, який містить дані щодо породи зрубаних дерев, кількість пнів, їх ознаки та діаметр, а також розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу пошкодження до ступеня припинення росту в кв. 60 діл. 2 Пасічнянського лісництва, складеного представниками державної лісової охорони ДП "Надвірнянське лісове господарство", інженером охорони та захисту лісу Забачинським А. М. ДП "Надвірнянське ЛГ".
94. Розрахунок розміру шкоди здійснено відповідно до додатків положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
95. Суд також враховує позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 27.01.2021 по справі № 461/3675/17, відповідно до якої чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування.
96. Таким чином, висновок експерта від 30.09.2020 № 1142/20-28 відповідає положенням статті 98 Господарського процесуального кодексу України та є належним та достовірним доказом.
97. При цьому, відповідачем контррозрахунку розміру шкоди не надано; не доведено, що діаметр пнів визначений неправильно чи наявні інші помилки при розрахунку шкоди.
98. Суд зауважує, що незгода відповідача з розрахунком позивача щодо визначення розміру шкоди, який наведений у висновку експерта від 30.09.2020 № 1142/20-28 та твердження про те, що такий розрахунок не є належним та допустимим доказом, відхиляються судом як такі, що знаходяться в межах обов'язку відповідача нести негативні наслідки, пов'язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони, що, в свою чергу, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.
99. Суд враховує, що незаконна порубка дерев на відомчій відповідачу території свідчить про неналежне виконання ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок, а отже про протиправність поведінки постійного лісокористувача. При цьому взято до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною його діяльності.
100. Наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Наявність шкоди та її розмір доказово підтверджено.
101. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконанням ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
102. При цьому вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 19, пункту 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України він, як постійний користувач лісу, не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).
103. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
104. Верховний Суд зазначав, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
105. В аспекті наведеного суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, які би об'єктивно могли спростувати або обґрунтовано поставити під сумнів належність і допустимість висновку експертизи в межах кримінального провадження або взагалі спростовували би факт наявності незаконної рубки дерев на території постійного лісокористування відповідача чи заперечували б кількість виявлених незаконно зрубаних дерев, їх діаметри тощо.
106. Як зазначалося, нормами чинного законодавства, зокрема Лісового кодексу України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
107. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
108. Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
109. Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджується матеріалами справи.
110. При цьому суд зазначає, що, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 № 906/133/18, від 09.08.2018 № 1909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16 та від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17).
111. Виходячи з вимог частини 2 статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17 та від 19.12.2018 у справі № 925/382/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 9901/93/19).
112. Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про те, що прокурором належними й допустимими доказами доведено існування складу правопорушення, вчиненого з боку відповідача у спірних правовідносинах, а саме, обставину незаконної порубки дерев на підвідомчій останньому території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача, наявність шкоди, розмір якої доказово підтверджено, та існування причинно-наслідкового зв'язку шкоди із протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Висновок суду.
113. За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача шкоди в розмірі 139 416, 55 гривень.
Судові витрати.
114. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Виконувача обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пасічнянської сільської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 139 416, 55 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код: 44768034) в особі Філії Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88017; ідентифікаційний код: 45554542) на користь Пасічнянської сільської ради (вул. Софії Галечко, буд. 127, с. Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78432; ідентифікаційний код: 04354686) - 139 416, 55 гривень (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста шістнадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код: 44768034) в особі Філії Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88017; ідентифікаційний код: 45554542) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483; рахунок (IBAN) UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в сумі 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 03.10.2025.
Суддя В. В. Михайлишин