номер провадження справи 27/36/25
02.10.2025 Справа № 908/588/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» (вул. Богдана Завади, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний номер юридичної особи 42176456)
до відповідача: Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)
про стягнення 14 191 грн 80 коп.
За участю представників сторін:
від відповідача (заявника): не з'явився
від третьої особи : не з'явився
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» звернулося до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25 та:
стягнути з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Завади 4» (вул. Богдана Завади, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний номер юридичної особи 42176456) 14 191 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 80 коп. заборгованості по внескам, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892).»;
стягнути з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б. Завади 4» (вул. Богдана Завади, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний номер юридичної особи 42176456) 1200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за підготовку заяви про заміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892).
Також, у вказаній заяві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» просить суд розгляд заяви в усіх судових засіданнях здійснювати без участі позивача та його представника.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2025, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025 заяву прийнято судом до розгляду. Засідання суду призначено на 02.10.2025.
Пунктом 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі, ГПК України, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представники сторін в судове засідання 02.10.2025 не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Частиною 2 ст. 331 ГПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка представників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» та Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради не перешкоджає вирішенню заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25.
В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» повідомляє, що на заяву позивача щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25 про стягнення грошових коштів з Запорізької міської ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області листом від 19.09.2025 № 01-08-10/1136 повернуло оригінал вказаного виконавчого документа у зв'язку з тим, що Запорізька міська рада не є ні розпорядником. ні одержувачем бюджетних коштів, вона взагалі відсутня в даному реєстрі та не обслуговується в органах Казначейства, а тому не має відкритих рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів. а також зазначено, що витрати на утримання Запорізької міської ради здійснює Виконавчий комітет Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892), який включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів як головний розпорядник коштів бюджету Запорізької міської територіальної громади.
Розглянувши матеріали заяви, з урахуванням обставин справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v Ukraine no 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v Ukraine 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі Христов проти України одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії, п. 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу rеs judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006року, заява № 30779/04).
В рішенні у справах Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 «Шмалько проти України (заява № 60750/00), від 27.07.2004 по справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01), від 19.03.1997 «Горнсбі проти Греції», від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина «судового розгляду» та про те, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справах: «Кайсин проти України», «Бурдов проти Росії» зазначено, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін та про те, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
З метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту прав та інтересів громадян судом.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Слід зауважити, що законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 стягнуто з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» (вул. Богдана Завади, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний номер юридичної особи 42176456) 14 191 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 80 коп. заборгованості по внескам, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
11.07.2025 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 видано наказ на примусове стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (Порядок № 845), за змістом якого органами Державної казначейської служби України на підставі виконавчих документів виконуються рішення про стягнення коштів з боржників, що обслуговуються в органах Державної казначейської служби України.
Пунктом 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно із ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет (ч. 1). Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування (ч. 4). Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України (ч. 5).
У статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
У ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно: виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Отже, бюджетне законодавство України не передбачає можливості Запорізької міської ради бути розпорядником бюджетних коштів.
Згідно із ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міської ради віднесено розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Тобто, виконавчі комітети міських рад утворюються в тому числі для здійснення фінансування видатків з місцевого бюджету. Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування.
Суд враховує, що 04.12.2024 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 56 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2025 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 56 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Отже, Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Враховуючи викладене, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, стягнення присуджених на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» грошових сум підлягає з відповідача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, а відтак слід змінити порядок виконання додаткового рішення щодо боржника, визначивши платником Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Ухвала про зміну способу виконання рішення підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а отже відповідний наказ у такому випадку судом не видається.
Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25 задовольнити.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 у справі № 908/588/25, шляхом визначення його наступним чином:
«Стягнути з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б.Завади 4» (вул. Богдана Завади, буд. 4, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний номер юридичної особи 42176456) 14 191 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 80 коп. заборгованості по внескам, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 02140892)».
3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (частина 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Копію даної ухвали направити учасникам у справі.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2025.
Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова