пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 жовтня 2025 року Справа № 903/587/25
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі № 903/587/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еско Централь», м. Київ
до відповідача: Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, м. Ківерці, Волинська обл.
про визнання недійсним правочину та зобов'язання внести зміни до договору,
06.06.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради про:
- визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, код ЄДРПОУ 43375352, оформлений заявою від 31.03.2025 № 401/01-18/2-25 щодо розірвання Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023;
- зобов'язання Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради внести зміни до Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023, а саме додаток 1 в частині строку виконання заходу №3.
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради про визнання недійсним правочину та зобов'язання внести зміни до договору залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали: доказів сплати судового збору в сумі 1 816,80 грн.
Позивач ухвалу суду отримав 11.06.2025.
Строк для усунення недоліків - по 16.06.2025.
12.06.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів доплати судового збору.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16 липня 2025 року о 11:00 год.
Відповідач ухвалу суду отримав 18.06.2025.
Строк для подання відзиву - по 03.07.2025.
01.07.2025 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що до Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради не надходило проектно-кошторисної документації виготовленої Виконавцем для погодження об'єму виконання робіт з власником об'єкта нерухомості Ківерцівською міською радою, будь-яких заяв та клопотань про надання доступу до приміщень для виконання робіт з енергосервісу на адресу відповідача не надходило, а також, Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради будь-яких погоджень про початок виконання робіт з енергосервісу не надавалося. У зв'язку з невиконанням умов першого та інших наступних етапів надання послуг, порушення строків виконання робіт та не узгодження проектно-кошторисних робіт, було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Позивач не надав належних доказів того, що "об'єктивні причини" (мобілізаційні заходи та дефіцит робочої сили) виключають його вину у відставанні від графіку. Незважаючи на повідомлення Позивача про об'єктивні причини, саме на ньому лежить обов'язок довести, що ці обставини дійсно унеможливлювали виконання робіт у встановлений строк та що вони не залежать від його волі. Акти за грудень 2024 року (перерахунок), січень 2025 року, лютий 2025 року та березень 2025 року були отримані Відповідачем, але не сплачені.
Позивач у поясненнях від 16.07.2025 зазначає, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву немає юридичної сили та не може бути долучений до матеріалів справи, оскільки не надісланий на адресу позивача. Відповідачем відзив на позовну заяву було подано - 01.07.2025, у ньому будь-яка інформація (надання відповіді або повідомлення про наявність підстав для відмови) відсутня. Також відповідачем не подавалась і окрема заява свідка.
15.07.2025 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про зобов'язання відповідача надати відповіді на поставлені у позовній заяві питання позивача. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечила.
Ухвалою суду від 16.07.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» про зобов'язання Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради надати відповідь на письмове опитування позивача, яке викладене у позовній заяві, задоволено. Зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» у позовній заяві, в порядку, передбаченому ст. 90 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено учасників судового процесу про відкладення підготовчого засідання на 04 серпня 2025 року о 12:00 год.
25.07.2025 надійшов відзив відповідача з доказами надіслання позивачу.
31.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли відповіді на питання, поставлені ТОВ “Еско Централь» у позовній заяві.
У клопотанні від 04.08.2025 відповідач просить відкласти підготовче засідання та продовжити його строк на 30 днів у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншій судовій справі та веденням між сторонами переговорів щодо способу досудового врегулювання спору.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №903/587/25 на 30 днів. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 27 серпня 2025 року о 12:30 год.
У судовому засіданні 27.08.2025 представниця позивача заявила усні клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також зобов'язати відповідача надати відповіді на поставлені позивачем питання у належній формі.
Ухвалою суду від 27.08.2025 повідомлено позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання на 09 вересня 2025 року о 14:00 год. Зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» у позовній заяві, з дотриманням усіх вимог, передбачених ст. ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.
04.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином оформленої заяви свідка з відповідями на поставлені позивачем запитання.
08.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, зокрема системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу (1 захід згідно додатку 1 до договору); неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення (2 захід згідно додатку 1 до договору); фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення (3 захід згідно додатку 1 до договору) за їх місцезнаходженням - за адресою об'єкта енергосервісу - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 13.
Клопотання обгрунтоване тим, що огляд вказаних доказів остаточно підтверджуватиме виконання позивачем конкретних енергоефективних заходів згідно додатку 1 до договору (що є позицією позивача), або спростовуватиме виконання позивачем всіх енергоефективних заходів згідно додатку 1 до договору (що є позицією відповідача).
Відповідач у запереченнях від 09.09.2025 на клопотання позивача про огляд доказів зазначає, що позивач подав клопотання про огляд доказів не зазначивши про їх наявність при поданні позовної заяви та не обґрунтувавши неможливості їх подання при звернення з позовом до суду, що суперечить вимогам ГПК України щодо строків подання доказів. Згідно з ухвалою суду від 27.08.2025, суд зобов'язав позивача подати клопотання у письмовій формі, але це не звільняє його від обов'язку дотримуватися загальних процесуальних строків. В обґрунтування необхідності проведення огляду речових доказів позивач також зазначає про те, що було надано комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих та інших заходів, однак, в першу чергу не надає погодженого Сторонами проекту на виконання робіт та іншої первинної документації, яка передбачена умовами Договору. Позивач проводив огляд об'єкта енергосервісу, лише 04.09.2025 року, однак, як вбачається без участі відповідача та без обґрунтування причин неможливості проведення огляду об'єкта енергосервісу до моменту подання позовної заяви, при цьому, приєднуючи до клопотання додаткові докази, які зазначені в додатках, та не порушує перед судом питання про поновлення строку на їх подання. Предметом спору є визнання недійсним одностороннього правочину, тобто заяви від 31.03.2025 року №401/01-18/2-25 про розірвання договору та зобов'язання внести зміни до Енергосервісного договору №21 від 15.09.2023 року, а саме, додаток №1 в частині строку виконання заходу №3. Відповідно позивачем не обґрунтовано, яке відношення мають надані до клопотання докази до підстав та предмету спору, адже спір стосується підстав для розірвання договору, якими слугували неналежне, неповне та несвоєчасне виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.
Розгляд клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу щодо відповідача.
У судовому засіданні 09.09.2025 представниця позивача клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу підтримала. В обґрунтування клопотання про застосування щодо відповідача заходів процесуального примусу зазначила, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання відповідей на поставлені у позовній заяві питання.
Представник відповідача клопотання заперечив, оскільки вимоги суду щодо надання відповідей на поставлені позивачем питання виконані відділом.
Відповідно до ч.1 ст. 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
З вищенаведених приписів ст. 131 та 135 ГПК України вбачається, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються саме судом у визначених цим Кодексом випадках. При цьому вчинення заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу є правом суду.
Згідно частини 1 статті 90 ГПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Згідно частини 2 статті 90 ГПК України, учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Судом встановлено, що представник позивача у позовній заяві, користуючись своїм правом, передбаченим статтею 90 ГПК України, поставив відповідачу питання, які, на думку представника позивача, мають значення для встановлення обставин справи.
Ухвалами суду від 16.07.2025, 27.08.2025 зобов'язано Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради в особі уповноваженої особи, надати до Господарського суду Волинської області та позивачу відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» у позовній заяві, в порядку, передбаченому ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
31.07.2025, 04.09.2025 від відповідача надійшли відповіді на питання, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Еско Централь» у позовній заяві.
Таким чином, вимоги ухвал суду відповідачем виконані.
Суд критично оцінює доводи представниці позивача щодо наявності з боку відповідача зловживання процесуальними правами, оскільки ненадання відповідей на поставлені запитання саме по собі не підпадає під перелік дій, що можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами у частині 2 статті 43 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, виконання відповідачем вимог ухвал суду, надання належним чином оформлених відповідей на поставлені позивачем питання, підстави для визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами відсутні, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 відмовив у задоволення клопотання позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Розгляд клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
У судовому засіданні 09.09.2025 представниця позивача клопотання підтримала. В обґрунтування клопотання зазначила, що огляд вказаних доказів остаточно підтверджуватиме або спростовуватиме виконання позивачем енергоефективних заходів енергосервісу, перелік яких наведено у додатку 1 до договору від 15.09.2023. Просила визнати причини неподання клопотання разом із позовною заявою поважними та задовольнити дане клопотання.
Представник відповідача клопотання заперечив. Зазначив, що клопотання подане з порушенням строку. Позивачем не обґрунтовано, яке відношення мають надані до клопотання докази до підстав та предмету спору, адже спір стосується підстав для розірвання договору, якими слугували неналежне, неповне та несвоєчасне виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.
Згідно ст. 93 ГПК України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.
Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 82 ГПК України, письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
У клопотанні позивач просить здійснити огляд доказів за їх місцезнаходженням, зокрема системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу (1 захід згідно додатку 1 до договору); неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення (2 захід згідно додатку 1 до договору); фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення (3 захід згідно додатку 1 до договору) за їх місцезнаходженням - за адресою об'єкта енергосервісу - Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, 13.
У даному випадку суд не володіє спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, та не може самостійно встановити обставини, про які зазначає позивач, зокрема здійснити перевірку встановлення системи автоматичного регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря (ІТП) із системою диспетчеризації та віддаленого управління і контролю (аналізу) енергоспоживання на об'єкті енергосервісу; неопалювального горищного перекриття в частині його утеплення; фасаду об'єкта енергосервісу в частині його утеплення, у тому числі шляхом огляду речових доказів, про які зазначив позивач.
Крім того, із поданої позивачем позовної заяви не вбачається, що позивач не може підтвердити обставини виконання робіт/заходів енергосервісу за договором, на які він посилається, документально та/чи нормативно.
Відтак, позивачем у достатній мірі не обґрунтовано необхідність огляду доказів за місцем їх знаходження, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням відмовив.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення та надання заперечень по суті поданої відповідачем заяви.
Суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 оголосив перерву до 11.09.2025 до 11:00 год.
11.09.2025 надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення з поданою заявою свідка, позиція якого у заяві відрізняється від раніше поданого документу відповідачем. Просить продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про надання додаткового строку для подання доказів.
У судовому засіданні представник відповідач клопотання позивача заперечив.
Враховуючи тривалі строки підготовчого провадження, їх продовження ухвалою суду від 04.08.2025, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення та продовження строків підготовчого провадження, дозволив представниці позивача надати додаткові пояснення щодо заяви свідка.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 27.03.2024 №907/439/22).
Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі №910/161/181/18, від 28.02.2024 №910/12005/22).
У постанові №913/703/20 від 16.09.2022 Верховний Суд зазначив, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.10.2021 у справі №903/533/21).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Частина четверта статті 80 ГПК України передбачає, що, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини п'ятої статті 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Згідно з приписами частини восьмої статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Представниця позивача у судовому засіданні 11.09.2025 просить встановити додатковий строк для подання доказів. У той же час у порушення приписів статті 80 ГПК України не наводить об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений строк; не наводить доказів, які підтверджують, що позивач та його представник здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання конкретних доказів.
Частина 1 ст. 43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи вищевикладене, принципи змагальності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційності, що передбачає для врахування значення розгляду справи для сторін та час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів.
Крім того, у судовому засіданні 11.09.2025 представниця позивача заявила усне клопотання про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_1 , оскільки надані ним пояснення є неточними та суперечать матеріалам справи.
Суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 задовольнив клопотання представниці позивача, викликав в судове засідання як свідка ОСОБА_1 , а також закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 02.10.2025 об 11:00 год.
Судом встановлено, що направлена за місцезнаходженням свідка ОСОБА_1 , вказаним самим свідком у заяві свідка, яка посвідчена нотаріально, ухвала суду від 11.09.2025 повернута об'єктом поштового зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження свідка, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення ухвали суду про виклик свідка у судове засідання, а саме - 23.09.2025.
На вимогу суду свідок ОСОБА_1 не з'явився.
02.10.2025 надійшли додаткові пояснення позивача, дозвіл на подання яких надавався судом у судовому засіданні 11.09.2025, та які прийняті судом до розгляду протокольною ухвалою від 02.10.2025.
У судовому засіданні 02.10.2025 представниця позивача заявила усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою подання доказів.
З метою повного та всебічного розгляду справи, неявку свідка, суд протокольною ухвалою від 02.10.2025 зобов'язав представницю позивача оформити заявлене у судовому засідання клопотання у письмовій формі та подати суду докази його надіслання відповідачу, розгляд справи по суті відклав на 15.10.2025 о 11:30 год.
Згідно з ч. 2-4 ст. 66 ГПК України свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 ГПК України допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.
Враховуючи вищевикладене, невиконання свідком вимог ухвали суду від 11.09.2025 щодо забезпечення його явки у судовому засіданні 02.10.2025, виникла необхідність повторно викликати його у судове засідання для надання відповідних пояснень.
При цьому, судом наголошує, що відповідно до ч.1 та 4 ст.43 ГПК України учасники судового процесу (в тому числі свідки) повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
За змістом ч.1 ст.132 ГПК України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про відкладення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Повідомити учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 15 жовтня 2025 року о 11:30 год.
2. Викликати для допиту у судове засідання на 15 жовтня 2025 року о 11:30 год, як свідка, начальника Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
3. Попередити свідка ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 03.10.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк