пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 жовтня 2025 року Справа № 903/1187/23 (161/686/25)
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича
по справі №903/1187/23 (161/686/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 43436,38 грн
в межах справи № 903/1187/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
за участю представників-учасників справи:
від боржника (скаржника): н/з;
від приватного виконавця: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України
Суть спору: 19.09.2025 на адресу господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла скарга від ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича, в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Пироги Сергія Степановича щодо незняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78755045.
- вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: зобов'язати приватного виконавця Пирогу Сергія Степановича зняти арешти з рахунків ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22.09.2025 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича прийнято до розгляду. Повідомлено сторони про те, що розгляд скарги відбудеться 01.10.2025 року. Запропоновано учасникам виконавчого провадження(в т.ч. приватному виконавцю) подати письмові пояснення/заперечення по суті скарги. Постановлено заявнику (скаржнику) у строк до 26.09.2025 подати письмові пояснення із конкретизацією порушеної норми закону приватним виконавцем, у відповідності до вимог приписів п.8 ч.3 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
23.09.2025 через систему «Електронний суд» представник боржник подав додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2025.
Сторони в судове засідання 01.10.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання.
Приватний виконавець, будь-яких, пояснень/заперечень по суті скарги не подав.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За змістом ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
При цьому, відкладення розгляду справи (зокрема і скарги) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду скарги, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду скарги та можливість розгляду останньої за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 17.06.2000 Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича; заборонено боржнику - ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна; розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 07.02.2024.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 21.12.2023 за № 72140 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.09.2024 заяву керуючого реструктуризацією Рабана Микити Тарасовича про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 - задоволено. Затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 903/1187/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Рабаном М. Т.
19.09.2025 на адресу господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла скарга від ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Пироги Сергія Степановича щодо незняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78755045 та вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: зобов'язати приватного виконавця Пирогу Сергія Степановича зняти арешти з рахунків ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем не було знято арешти з рахунків ОСОБА_1 на які вона отримує заробітну плату, що унеможливлює виконання ухвали Господарського суду Волинської області від 10.09.2024 у справі №903/1187/23 якою затверджено план реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з п. 2 частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці інших постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Суд встановив, що постановою від 04.08.2025 ВП №78755045 приватним виконавцем Виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №903/1187/23 від 30.06.2025, виданого Господарським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 38636,38 грн (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень 38 коп.), з них 10000,00 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту, 27136,38 грн прострочена заборгованість за процентами, 1500,00 грн прострочена заборгованість за комісією та 2154,53 грн (дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 53 коп.) судового збору.
Постановою від 04.08.2025 ВП №78755045 приватним виконавцем Виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 45 275, 54 гривня.
В подальшому, боржник ОСОБА_1 приватну виконавцю Виконавчого округу Волинської області Пирозі С.С. подала заяву від 21.08.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у якій просила виконавця зупинити вчинення виконавчих дій щодо неї в межах ВП №78755045 та зняти арешти з її рахунків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Постановою від 28.08.2025 ВП №78755045 дій приватним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №903/1187/23 від 30.06.2025, виданого Господарським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 38636,38 грн (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень 38 коп.), з них 10000,00 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту, 27136,38 грн прострочена заборгованість за процентами, 1500,00 грн прострочена заборгованість за комісією та 2154,53 грн (дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 53 коп.) судового збору.
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (ч. 4 та ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Разом з тим, суд встановив, що приватним виконавцем після зупинення вчинення виконавчих дій не знято арешт коштів боржника накладеного постановою від 04.08.2025 ВП №78755045 про арешт коштів боржника.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як зазначив Верховний Суд у п. 90 постанови від 13.04.2023 по справі № 910/21981/16, Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.
Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов'язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.
Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:
- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (пункт 8 частини першої статті 20, частина тринадцята статті 30 ГПК, частина друга статті 7 КУзПБ);
- зупинення вчинення виконавчих дій (пункт 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження");
- мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина третя статті 41, частини 1-3 статті 121 КУзПБ);
- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (частина чотирнадцята статті 39, частина п'ята статті 41, ч. 4 ст. 121, ч. 4 статті 131 КУзПБ).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 4 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Водночас, як зазначено вище, і на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.
За приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.2023 у справі № 910/21981/16).
Отже, закон змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника таким чином, що боржник (після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) вже перебуває або йому судом має бути забезпечено перебування у такому правовому стані, який призведе до виконання передбаченої Кодексом мети конкретної процедури, яку щодо нього застосовано.
Згідно з частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124-129 Кодексу).
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Статтями 123, 12 КУзПБ врегульовано порядок розроблення, схвалення та затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Враховуючи вищезазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Як вже зазначив суд вище, ухвалою суду від 10.09.2024 заяву керуючого реструктуризацією Рабана Микити Тарасовича про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 - задоволено. Затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 903/1187/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Рабаном М. Т.
Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затвердження плану реструктуризації боргів боржника, погашення вимог кредиторів боржника має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації, а наявність накладених приватним виконавцем після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арештів на грошові кошти фізичної особи ОСОБА_1 унеможливлює використання нею грошових коштів на цих банківських рахунках для виконання плану реструктуризації боргів та перешкоджає виконанню затвердженого судом плану реструктуризації боргів.
Згідно з положеннями статей 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Отже, державний виконавець та/чи приватний виконавець зобов'язані вчиняти виконавчі дії з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого у даному випадку є спеціальними та повинні застосовуватися переважно щодо загальних норм з вчинення виконавчих дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Отже, під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав пересвідчитись щодо відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Під час здійснення такої перевірки державний виконавець повинен встановити чи не визнано боржника банкрутом. Зазначені відомості, як і відомості про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника містяться у відритому доступі на сайті Вищого господарського суду України, який є офіційним майданчиком для розміщення оголошень щодо відкриття провадження у справах про неплатоспроможність з можливістю пошуку боржників за анкетними даними.
21.12.2023 було здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
З огляду на викладені обставини, накладення арешту на грошові кошти боржника під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів здійснено з порушенням чинного законодавства, зокрема статті 121 КУзПБ.
За змістом ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з абз. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Враховуючи наведене, оскільки накладений арешт на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів боржника, під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав пересвідчитись щодо відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , допустив бездіяльність не знявши арешт за заявою ОСОБА_1 від 21.08.2025, суд дійшов висновку про підставність поданої боржником скарги, у звязку з цим остання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
1. Скаргу (за вх.№01-87/4215/25 від 19.09.2025) ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Пироги Сергія Степановича - задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Пироги Сергія Степановича щодо незняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у ВП №78755045.
3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Пирогу Сергія Степановича зняти арешт, накладений постановою від 04.08.2025 ВП №78755045 про арешт коштів боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана та набрала законної сили 02.10.2025.
Суддя А. С. Вороняк