пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
03 жовтня 2025 року Справа № 903/790/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України»
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка
про стягнення 100653грн 28коп
встановив: позивач - ТОВ “Газорозподільні мережі України» в особі Волинської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України» звернувся до суду з позовом про стягнення з ПОСП імені Івана Франка (відповідача) 100653грн 28коп, з яких: 93811грн 17коп заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 485грн 77коп- 3% річних, 1336грн 81коп інфляційних втрат та 5019грн 53коп пені. Також просить стягнути з відповідача 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов типового договору розподілу природного газу, який укладений шляхом підписання заяви-приєднання №094303АDNECP016 від 01.12.2023, в частині оплати послуг з розподілу природного газу.
Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
Ухвала суду від 07.08.2025 надіслана та доставлена сторонам до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.
20.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає, що позовна заява є необґрунтованою, а у її задоволенні слід відмовити. Представник відповідача зазначає, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не є вірним, оскільки кінцевим строком виконання грошового зобов'язання у відповідності до останнього речення п. 6.6. Договору, який є підставою позову, є 10 число місяця, наступного за звітним, оскільки саме тоді мав бути здійснений остаточний розрахунок у повній сумі, з огляду на відсутність передоплати зі сторони ПОСП ім. Івана Франка. Підставою для оплати є рахунок позивача, а доказів надання рахунку саме в перший день місяця позовна заява не містить. Вважає, що розрахунок пені є необґрунтованим.
Відповідач вказує, що позовна заява позивача не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що свідчить про зловживання останнім процесуальними правами.
Також відповідач ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви, в силу імперативного припису абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, наполягає на поданні позивачем оригіналів усіх копій документів, що додані до позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд: у задоволенні позовної заяви позивача відмовити в частині безпідставно нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат; з метою належного та повного дослідження доказів в даній справі - витребувати в позивача оригінали усіх доданих до позовної заяви доказів; судові витрати повністю покласти на позивача.
25.08.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вважає відзив ПОСП ім. Івана Франка безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що ПОСП ім.Івана Франка мало розрахуватись за отриману в березні 2025 року послугу до 10 квітня 2025 року, проте у вказаний строк цього так і не зробило, в зв'язку із чим першим днем простроченого платежу за березень 2025 року в сумі 23 452,79 грн є 11 квітня 2025 року. Саме із 11.04.2025 року було проведено розрахунок пені, річних та інфляційних втрат від суми простроченого платежу. Позовна заява оформлена відповідно до вимог ст.162 ГПК України. Відповідачем не враховано, що позовна заява подана через підсистему ЄСІТС “Електронний суд».
Щодо копій документів, доданих до позовної заяви, представник позивача доводить, що відповідач не заперечує існування договірних відносин з розподілу природного газу із позивачем та отримання послуг протягом березня - червня 2025 року, при цьому посилається на відповідні пункти договору і не заперечує суму заявленого боргу. Зазначення у відзиві про сумніви та про необхідність витребування оригіналів документів, доданих до позову, направлене виключно на затягування судового розгляду справи.
Ухвалою суду від 25.08.2025 у задоволенні клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про витребування оригіналів доказів відмовлено.
Суд зазначає, додані до позовної заяви документи не містять виправлень та інших ознак можливої невідповідності оригіналам, а зазначені документи мають такі обов'язкові реквізити, як підписи представників сторін, що скріплені відповідними печатками. При цьому копії доданих документів засвідчені повноважним представником ТОВ “Газорозподільні мережі України» та скріплені ЕЦП (електронним цифровим підписом).
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до пп. 32, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»
Регулятором на ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП).
У відповідності із законами України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП (Регулятор) своєю постановою від 26.12.2022 року № 1839 видала ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. В свою чергу, Регулятор постановою від 29.11.2023 року №2224 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу розширив територію господарської діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію Волинської області.
Розділом VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ) передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ (ТОВ “Газорозподільні мережі України») та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
01.12.2023 між ТОВ “Газорозподільні мережі України» в особі Волинської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України» (Оператор ГРМ) та ПОСП імені Івана Франка (Споживач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання відповідачем заяви приєднання №094203ADNECP016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі - Договір).
Згідно п. 2.1 Договору Оператор ГРМ взяв зобов'язання надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному Договором.
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.п. 6.1, 6.2. Договору). Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (п. 6.3). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4). Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об'єктах споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (п. 6.5). Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. (п. 6.6). Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаними між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8).
Відповідно до додатку №4 до Договору “Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» станом на 01.01.2024 відповідач мав такі об'єкти (точки комерційного обліку), які підключені до газорозподільної мережі: Волинська область, с. Губин Перший, вул. Луцька, 26; Волинська область, с. Губин Перший, вул. Польова, 8; Волинська область смт. Сенкевичівка, вул. Привокзальна, 90.
Умовами Кодексу ГРМ передбачено, що річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Згідно з п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Постановою НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 “Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ “Газорозподільні мережі України» (зі змінами) Волинській філії ТОВ “Газорозподільні мережі України» було встановлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 грудня 2023 року у розмірі 1,57 грн. за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ), з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м.куб.
Згідно акту №17891 приймання-передачі природного газу від 30.09.2024 з урахуванням інформації про величину річної замовленої потужності, річна замовлена потужність ПОСП ім. Івана Франка на 2024 рік складає 227 735,28 куб.м на рік або 18 879,67 куб.м на місяць; на 2025 рік - 149 380,85 куб.м на рік або 12 448,00 куб.м на місяць.
Як передбачено п.9 глави 6 розділу IX Кодексу ГРС надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
На виконання умов Договору, з у рахуванням вимог Кодексу ГРМ, позивач надав відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу:
- вартістю 23452,79грн в березні 2025 року, що підтверджується актом №АСВГ0007349 від 31.03.2025;
- вартістю 23452,79грн в квітні 2025 року, що підтверджується актом №АСВГ0011976 від 30.04.2025;
- вартістю 23452,80грн в травні 2025 року, що підтверджується актом №АСВГ0013446 від 31.05.2025;
- вартістю 23452,79грн у лютому 2025 року, що підтверджується актом №АСВГ0019036 від 30.06.2025 року), які були нараховані як плата за 1/12 річної замовленої потужності об'єктів споживача, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.
Вказані акти наданих послуг були підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою юридичної особи без зауважень та заперечень.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитого природного газу не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті послуг з розподілу природного газу за період з березня 2025 року по червень 2025 року в розмірі 93 811, 17 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На день розгляду спору заборгованість відповідача за надані послуги розподілу природного газу за період березень 2025 року - червень 2025 року включно становить 93811,17грн.
У відзиві на позовну заяву відповідча не заперечив факт отримання послуг розподілу природного газу та наявність заборгованості у розмірі 93811,17грн.
Забооргованість відповідача не погашена, підтверджена матеріалами справи, є підставною та підлягає до стягнення. Позов в частині стягнення 93811,17грн. заборгованості слід задовольнити.
Крім того, за прострочення виконання зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 485грн 77коп- 3% річних, 1336грн 81коп інфляційних втрат та 5019грн 53коп пені за період з 11.04.2025 до 28.07.2025.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 8.2. Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки встановив, що нараховані 485грн 77коп- 3% річних, 1336грн 81коп інфляційних втрат та 5019грн 53коп пені за період з 11.04.2025 до 28.07.2025 є арифметично правильними, обгрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.
Заперечення відповідача щодо невірного розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат не береться судом до уваги, оскільки позивачем такий розрахунок здійснено у відповідності до п. 6.6. договору, починаючи з 11 числа місяця наступного за звітним.
Крім того відсутність рахунку, який не є первинним документом та містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер, не є відкладальною умовою для оплати отриманих послуг. Отримання, але нездійснення відповідачем оплати, є порушенням договірних зобов'язань, оскільки обов'язок відповідача оплатити надані послуги виникає в силу закону та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач також стверджує, що позовна заява позивача не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету згідно п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, що є зловживанням стороною процесуальними правами, а тому наявні законодавчі передумови для покладення судового збору за подання позовної заяви повністю чи частково на позивача.
Частиною 9 ст. 129 ГПК визначено два випадки, за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви зазначені відомості про наявність у позивача та відповідача електронного кабінету в ЄСІТС, як того вимагає п.2 ч.3 ст.162 ГПК України. Крім того позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».
Водночас у даному випадку спір виник внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо послуг з розподілу природного газу, що стало підставою для звернення Оператора ГРМ (ТОВ "Газорозподільні мережі України") до суду з відповідним позовом у цій справі, а тому суд покладає витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви на відповідача.
Таким чином, доводи відповідача щодо зловживання або неправильних дій позивача не підтверджуються обставинами справи.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська обл., Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (43006, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Івана Франка, буд.12, код ЄДРПОУ ВП 45279226) 100653грн 28коп (з яких: 93811грн 17коп заборгованості, 485грн 77коп- 3% річних, 1336грн 81коп інфляційних втрат та 5019грн 53коп пені), а також 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 03.10.2025.
Суддя О. Г. Слободян