вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"03" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1276/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши без виклику представників сторін матеріали заяви Томашпільської селищної ради (вх. № канц. 01-48/42/25 від 01.10.2025) про забезпечення позову у справі
за позовом:Томашпільської селищної ради (площа Тараса Шевченка, 4, с. Томашпіль, вінницька обл., 24200)
до:Вапнярської селищної ради (вул. Незалежності 140, смт. Вапнярка, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 24240)
до: Фермерського господарства "Терра ВВВ" (вул. Дребота, 2, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 24222)
про витребовування земельної ділянки
15.09.2025 Томашпільська селищна рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вапнярської селищної ради, до Фермерського господарства "Терра ВВВ" про витребовування земельної ділянки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.09.2025 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито провадження у справі 902/1276/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2025.
01.10.2025 від Томашпільської селищної ради надійшла заява (вх. № канц. 01-48/42/25 від 01.10.2025) про забезпечення позову у справі до завершення розгляду справи по суті, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 15,765 га. з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039, яка на праві власності зареєстрована за Вапнярською селищною радою (місцезнаходження: 24240 Вінницька область, Тульчинський район, сел. Вапнярка, вул. Незалежності 140, код ЄДРПОУ 04325911) та перебуває в оренді ФГ "Терра ВВВ" (місцезнаходження: 24222 Вінницька область, Тульчинський район, село Паланка, вулиця Дребота будинок 2, код ЄДРПОУ 40768072); заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 15,765 га. з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039; заборонити відповідачам Вапнярській селищній раді (місцезнаходження: 24240 Вінницька область, Тульчинський район, сел. Вапнярка, вул. Незалежності 140, код ЄДРПОУ 04325911) та ФГ "Терра ВВВ" (місцезнаходження: 24222 Вінницька область, Тульчинський район, село Паланка, вулиця Дребота будинок 2, код ЄДРПОУ 40768072) вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення обробітку земельної ділянки площею 15,765 га. з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039, що включає: оранку, дискування, посів, внесення добрив, тощо.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2025 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного:
Згідно з п.2 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує наступне: в позовній заяві Томашпільська селищна рада зазначала, що спірною земельною ділянкою станом на сьогодні користуються жителі села Кислицьке. Даний масив з 1995 по 2005 рік роздано Рішеннями сесій Кислицької сільської ради жителям села Кислицьке для тимчасового городництва без права реєстрації власності. Через незаконні дії Вапнярської селищної ради дана земельна ділянка вибула із власності Томашпільської селищної територіальної громади, а отже і жителів. Вапнярською селищною радою, як власником зазначеним в Державному реєстрі речових прав, земельна ділянка передана в оренду через земельні торги ФГ «Терра ВВВ». Договір оренди укладено 16.06.2025 року. Після збирання урожаю 2025 року жителями Кислицької громади, ФГ «Терра ВВВ» приступить до обробітку даної земельної ділянки вже у 2025 році, оскільки такі дії передбачені умовами Договору оренди землі. Дії ФГ «Терра ВВВ» по обробітку земельної ділянки змінять стан земельної ділянки після її обробітку. Масив земельної ділянки буде переораний та засіяний. Існуючі межі земельних ділянок на даному масиві, якими користуються жителі с.Кислицьке Томашпільської територіальної громади, будуть порушені. В земельну ділянку буде закладено врожай 2026 року. Здійснення таких дій унеможливлять або ускладнять виконання можливого рішення суду про повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння, оскільки до кінця збирання врожаю (найімовірніше осінь 2026 року) унеможливить використання земельної ділянки позивачем. Також Вапнярська селищна рада, яка в Державному реєстрі речових прав зазначена, як власник може вчиняти інші дії пов'язані зі спірною земельною ділянкою (перереєстрація, поділ), що також унеможливить або ускладнить виконання можливого рішення суду. Доказом того що Вапнярська селищна рада може розпорядитись земельною ділянкою, як власник є те, що радою був проведений аукціон на дану земельну ділянку.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на наступне.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
При цьому господарський суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, суд враховує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення вже реалізованих дій, не відповідає вимогам розумності, адекватності та співмірності забезпечення позову, а також не може запобігти утрудненню чи унеможливленню виконання рішення суту або ефективному захисту прав заявника (постанова КГС ВС від 10.04.2024 у справі № 910/12333/23).
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Тобто, відповідач Вапнярська селищна рада як власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про землеустрій" має право розпоряджатися земельною ділянкою у межах своїх правомочностей.
Слід зауважити, що заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме, порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20.
Окрім цього, судом враховується, що згідно пункту 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, з огляду на приписи статей 387 і 388 Цивільного кодексу України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
З вказаного вище вбачається, що перереєстація, поділ земельної ділянки в ході судового розгляду не свідчитиме про неможливість витребування такої земельної ділянки або необхідність додаткового звернення до суду для ефективного поновлення порушених прав позивача.
Відтак, доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову для унеможливлення вчинення дій зі зміни конфігурації земельних ділянок або зміни їх власника не обґрунтовують неможливість або ускладнення виконання потенційного рішення у даній справі, а також неефективність захисту прав позивача.
Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов'язує необхідність їх застосування.
З викладеного, суд дійшов висновку, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо адекватності, співмірності, доцільності та необхідності забезпечення позову, а доводи позивача жодним чином не підтверджують неможливість чи ускладнення виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 902/1276/25 слід відмовити.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. У задоволенні заяви Томашпільської селищної ради (вх. № канц. 01-48/42/25 від 01.10.2025) про забезпечення позову у справі до завершення розгляду справи по суті, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 15,765 га з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039, яка на праві власності зареєстрована за Вапнярською селищною радою (місцезнаходження: 24240 Вінницька область, Тульчинський район, сел. Вапнярка, вул. Незалежності 140, код ЄДРПОУ 04325911) та перебуває в оренді ФГ "Терра ВВВ"(місцезнаходження: 24222 Вінницька область, Тульчинський район, село Паланка, вулиця Дребота будинок 2, код ЄДРПОУ 40768072); заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 15,765 га з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039; заборонити відповідачам Вапнярській селищній радій (місцезнаходження: 24240 Вінницька область, Тульчинський район, сел. Вапнярка, вул. Незалежності 140, код ЄДРПОУ 04325911) та ФГ "Терра ВВВ" (місцезнаходження: 24222 Вінницька область, Тульчинський район, село Паланка, вулиця Дребота будинок 2, код ЄДРПОУ 40768072) вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення обробітку земельної ділянки площею 15,765 га з кадастровим номером 0523955400:04:001:0039, що включає: оранку, дискування, посів, внесення добрив тощо - відмовити.
2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
5. Копію ухвали надіслати заявнику до Електронного кабінету ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 03.10.2025.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи