вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р. Cправа № 902/298/25
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Волонтерів, 15 А, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) в інтересах держави в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Горького, буд. 9, смт. Дашів, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 22740)
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (вул. Центральна, буд. 34, селище Дашів, Гайсинського р-ну, Вінницької області, 22740)
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
прокурора: Ярмощук В.П.
позивача: не з'явився
відповідача: Озерська І.В.
18.03.2025 виконувач обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" про визнати недійсним договір оренди землі, укладеного 08.10.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією Вінницької області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Дашівське рибоводне господарство» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дашівське рибоводне господарство» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212), припинивши право оренди про зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дашівське рибоводне господарство» (вул. Центральна, буд. 34, селище Дашів Гайсинського району Вінницької області, 22740, код ЄДРПОУ 25506077) повернути Дашівській територіальній громаді в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Горького, буд. 9, смт Дашів, Гайсинський район, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 04326081) земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, площею 21,9070 га, яка розташована за межами населеного пункту на території с. Городок Дашівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.03.2025 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі 902/298/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.04.2025.
08.04.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/3652/25 від 08.04.2025), який долучений судом до матеріалів справи.
15.04.2025 від Гайсинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/3939/25 від 15.04.2025), яка долучена до матеріалів справи.
15.04.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" надійшла заява в якій останній просить суд продовжити процесуальний строк для подання відповідачем заперечення щодо відповіді на відзив у справі № 902/298/25.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.03.2025.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" про продовження процесуального строку для подання відповідачем заперечення щодо відповіді на відзив у справі та про відкладення підготовчого судового засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 15.04.2025 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 13.05.2025.
13.05.2025 від Гайсинської окружної прокуратури надійшли пояснення (вх. № канц. 01-34/5082/25 від 13.05.2025), які долучені судом до матеріалів справи.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 15.04.2025.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про продовження підготовчого засідання на 30 днів та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 13.05.2025 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 24.06.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 15.04.2025.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 24.06.2025 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 21.08.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача та був присутній Мутовкін В.І. Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.06.2025.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 23.09.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 21.08.2025 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 23.09.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача.
Представник позивача Дашівської селищної ради не з'явився, при цьому судом взято до уваги позицію останнього (вх. № канц. 01-34/9889/25 від 14.04.2025), яка зводиться до того що позивач позов прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Прокурор позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.
23.09.2025 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором вказується, що Іллінецька районна адміністрації прийняла розпорядження № 366 від 26.09.2012 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб» затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки водного фонду Дашівської селищної ради, Городоцької, Кантелинської, Купчинецької, Леухівської, Слободищенської сільських рад на території Іллінецького району сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб, загальною площею 544,0460 га. Як наслідок, між Іллінецькою районною адміністрацією було укладено договір оренди від 08.10.2012. Об'єктом оренди є земельна ділянка, зайнята водним об'єктом (ставком), загальною площею 21,9070 га, в тому числі: під болотами 7,5772 га, під водою 14,2752 га, під гідроспорудою 0,0546 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521281600:03:000:1051. Згідно п. 2.3 договору земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом (ставком) площею 21,907 га водного дзеркала та гідроспорудою, договори оренди яких оформляються окремо.
Прокурор зауважує, що між Іллінецькою райдержадміністрацією та СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» 08.10.2012 укладено договір оренди землі водного фонду та з 2012 року договір оренди водного об'єкту СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» не укладався.
При цьому п. 2.3 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом (ставком) площею 21,907 га водного дзеркала та гідроспорудою, договори оренди яких оформляються окремо.
Зокрема, прокурором зазначається, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-0501904582014 від 05.06.2014 земельна ділянка з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 відноситься до категорії земель водного фонду, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб державної форми власності. Розпорядженням голови Іллінецької районної державної адміністрації № 366 від 26.09.2012 передана в оренду земельна ділянка водного фонду саме для товарного риборозведення. Отже, відповідно до положень ст. 122 ЗК України (у редакції станом на 08.10.2012, на час прийняття розпорядження 26.12.2012) районні державні адміністрації були наділені повноваженнями щодо передання земельних ділянок для ведення, зокрема водного господарства. Разом з тим, повноваженнями щодо передання у користування земель водного фонду для риборозведення наділені не були.
Тому прокурор вважає, що Іллінецька районна державна адміністрація не мала повноважень передавати спірну земельну ділянку СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» в оренду для ведення рибного господарства, оскільки дані повноваження в силу частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття розпоряджень) були відсутні. За доводами прокурора, договір оренди земель водного фонду від 08.10.2012 укладений між Іллінецькою райдержадміністрацією та СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" з порушенням вимог статей 51 ВК України та ст. 134 ЗК України.
З огляду на що договір оренди підлягає визнанню судом недійсним, а передана на підставі акту передачі земельна ділянка водного фонду, зайнята водним об'єктом - ставком, яка розташована за межами населеного пункту на території Дашівської селищної ради з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, площею 21,907 га, підлягає поверненню Дашівській сільській раді (яка наразі є розпорядником та власником земельної ділянки) та як наслідок підлягає до скасування право оренди.
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи зводяться до наступного: 01.01.2013 землі державної та комунальної власності в Україні не були розмежованими, а отже повноваженнями щодо розпорядження землями за межами населених пунктів були наділені відповідні органи виконавчої влади. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.04.2025 №29-2-0.6-1910/2-25, наданої на адвокатський запит вих. №60-АЗ/25 від 31.03.2025, оскільки станом на 26.09.2012 та 08.10.2012 землі державної та комунальної власності в Україні не були розмежованими, повноваженнями щодо розпорядження землями за межами населених пунктів були наділені відповідні органи виконавчої влади. Землями водного фонду, до яких належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 до 01.01.2013 розпоряджались районні державні адміністрації. Отже, лише після набрання чинності 01.01.2013 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розмежування земель державної і комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245 - VI, земельна ділянка за кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, площею 21,9070 га, що розташована за межами села Городок Гайсинського району Вінницької області перейшла у розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації та 06.06.2013 була зареєстрована у Державному земельному кадастрі на праві власності держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації.
З огляду на, що Іллінецька районна адміністрація розглянувши клопотання Сільськогосподарського товариства обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» від 14.09.2012 №117/09, представлені відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 544,0460 га, зайняті водними об'єктами (ставками), із земель водного фонду на території Іллінецького району, розташованих за межами населених пунктів СТОВ «Дашівське рибоводне господарство», для рибогосподарських потреб, розроблені ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», роз'яснення Вінницького обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству «Облводгосп» від 23.01.2006 №3/55, враховуючи наявність у СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» чинного дозволу на спеціальне водокористування 26.09.2012 правомірно видала розпорядження №366 про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб. На виконання вказаного розпорядження 08.10.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією та СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» укладено договір оренди землі. Поряд з цим, відповідачем звертається увага суду на те, що у 2012 році у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №11/17/2012/5003 за позовом Прокурора Іллінецького району в інтересах держави в особі Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області до СТОВ «Дашівське рибоводне господарство», третя особа: Городоцька сільська рада Іллінецького району Вінницької області про звільнення зайнятої земельної ділянки із земель водного фонду площею 112,9 га, в тому числі: під водою - 105,2 га: під болотами - 7,1 га; під гідроспорудами дворами - 0,3 га; під водогосподарськими спорудами - 0, 3 на, на території Городоцької сільської ради за межами населеного пункту с. Городок Іллінецького району Вінницької області, що використовуються підприємством для рибогосподарських потреб шляхом припинення користування нею. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.10.2012 у справі №11/17/2012/5003 провадження у справі припинено за клопотанням прокурора, заявленого на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. При цьому, судом було встановлено, що 26.09.2012 Іллінецькою районною державною адміністрацією видано розпорядження №366 про затвердження технічної документації із землеустрою, передачу в оренду ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб. На підставі вказаного розпорядження 08.10.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» укладено договори оренди земельних ділянок, зокрема: договір оренди земельної ділянки, зайнятої водним об'єктом (ставком), загальною площею 1,6942 га, в тому числі: під болотами 1,4111 га, під водою 0,2831 га.; договір оренди земельної ділянки, зайнятої водним об'єктом (ставком), загальною площею 90,7505 га, в тому числі: під болотом 16,3688 га, під водою 74,3817 га., договір оренди земельної ділянки, зайнятої водним об'єктом (ставком), загальною площею 21,9070 га, в тому числі: під болотами 7,5772 га, під водою 14,2752 га, під гідроспорудою 0,0546 га. Вказані земельні ділянки передано за актами приймання-передачі. За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи, між сторонами відсутній предмет спору. Ухвала Господарського суду Вінницької області від 09.10.2012 у справі №11/17/2012/5003 набрала законної сили 09.10.2012.
Зокрема відповідачем вказується, що прокурором в даному випадку не надано доказів щодо правового статусу водного об'єкта, який розташований на спірній земельній ділянці, що прямо впливає на можливість визначення органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, при цьому, Вінницька обласна військова адміністрація не віднесена прокурором до складу учасників даної справи та те що відповідачем порушено інтереси держави, а повернення Дашівській територіальній громаді в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 площею 21,9070 га, яка розташована за межами населеного пункту на території є. Городок Дашівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області буде спрямовано на їх поновлення.
Окрім того, відповідачем зазначається, що у даній справі прокурором не доведено наявності підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочину, а також того, що на момент укладення оспорюваного договору порушено норми чинного на час її укладення земельного законодавства, тому спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном не підлягає застосуванню у даних правовідносинах.
Щодо відсутності у відповідача паспорта водного об'єкта на момент укладення оскаржуваного договору, про що вказує позивач, відповідачем зазначається, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки законодавством не було передбачено механізму надання водних об'єктів у комплексі із земельною ділянкою виключно за наявності паспорту водного об'єкту на підставі договору, який погоджується з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, вказані позивачем законодавчі положення не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.
Поряд з цим відповідачем у відзиві заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог з огляду на те, що із підстав прийняття Іллінецькою районною державною адміністрацією розпорядження № 366 від 26.09.2012 та укладеного 08.10.2012 договору оренди земельної ділянки ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.10.2012 у справі № 11/17/2012/5003 провадження у справі припинено за клопотанням прокурора, заявленого на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Таким чином, органам прокуратури та відповідним компетентним органам державної влади було відомо про існування оспорюваного договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, на підставі якого було припинено провадження у справі Господарського суду Вінницької області ще з 09.10.2012. Отже, щонайменше з цієї дати - 09.10.2012 почався обрахунок строків позовної давності у даній справі.
У відповіді на відзив прокурором вказується, на неправомірність набуття СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» права оренди на водний об'єкт. Представником відповідача до відзиву на позов надано копію Дозволу на спеціальне водокористування від 08.01.2009 № 3565. Поряд з цим, прокурор зазначає, що в наданій копії Дозволу зазначено, що він виданий 08.01.2007 та дійсний до 19.12.2013. Метою водокористування зазначено риборозведення, площа земельних ділянок водного фонду - 349,8 га. Відомостей про продовження строку його дії не зазначено.
Водночас, предметом даного позову є земельна ділянка, зайнята водним об'єктом (ставком), загальною площею 21,9070 га, в тому числі: під болотами 7,5772 га, під водою 14,2752 га, під гідроспорудою 0,0546 га з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, яка розташована за межами с. Городок колишнього Іллінецького району Вінницької області, нині Дашівської територіальної громади Гайсинського району. Окрім того, прокурором зазначається, що з відкритих джерел, зокрема відомостей сайту https://е-services.davr.gov.ua/site/water-users-registry, встановлено, що серед переліку водокористувачів інформація про отримання дозволу на спеціальне водокористування СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» відсутня. Також, за інформацією сектору у Вінницькій області Державного агентства водних ресурсів України від 23.04.2024 № 449/ВН/21-24 від СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» паспорт водного об'єкту, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 та матеріали на отримання дозволу на спеціальне водокористування не надходили, режим роботи водного об'єкту із правом скиду води не встановлювався. Таким чином, наданий відповідачем дозвіл на спеціальне водокористування після закінчення строку дії (19.12.2013) не продовжувався та втратив чинність.
Прокурором вказується, що представник відповідача у відзиві посилається на ухвалу Господарського суду Вінницької області у справі № 11/17/2012/5003 від 09.10.2012 як приюдиційну до встановлення факту правомірного використання СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051. Так, предметом розгляду у справі № 11/17/2012/5003 було використання СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» земельних ділянок водного фонду без правоустановчих документів.
У зазначеному представником відповідача рішенні суду від 09.10.2012 правова оцінка розпорядженню Іллінецької районної державної адміністрації № 366 від 26.09.2012 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб» не надавалась. Зазначена ухвала суду винесена 09.10.2012, тобто одразу після укладення договору оренди землі - 08.10.2012. Разом з тим, згідно п. 2.3 Договору земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом (ставком) площею 21,907 га водного дзеркала та гідроспорудою, договори оренди яких оформляються окремо. Тобто, даним договором передбачено умови, які мали бути виконані в подальшому. Проте, як установлено, договір оренди водного об'єкту, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, не укладався. Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Вінницької області у справі № 11/17/2012/5003 від 09.10.2012 не може вважатись як приюдиційне рішення по відношенню до справи № 902/298/25, яка наразі перебуває на розгляді суду.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: Гайсинською окружною прокуратурою, вивченням стану додержання вимог земельного та водного законодавства на території Гайсинського району виявлено факт порушення вимог зазначеного законодавства під час надання у користування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (код ЄДРПОУ 25506077) водного об'єкту із земельною ділянкою водного фонду на території Дашівської селищної об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.
Так, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільськогосподарське товариство обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» зареєстроване 23.12.2003 основним видом економічної діяльності якого є 03.12 - прісноводне рибальство, серед додаткових видів економічної діяльності є 03.22 - прісноводне рибальство (аквакультура).
Іллінецька районна державна адміністрація розглянувши клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" від 14.09.2012 № 117/09, представлені відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 544,0460 га, зайняті водними об'єктами (ставками), із земель водного фону на території Іллінецького району, розташованих за межами населених пунктів сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство", для рибогосподарських потреб, розроблені державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", роз'яснення Вінницького обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству "Облводгосп" від 23.01.2006 № 3/55, враховуючи наявність у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" дозволу на спеціальне водокористування, договорів оренди об'єктів нерухомого майна та гідроспоруд, керуючись ст.ст.17, 59, 93, 123, 124, 125, 126, 186, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 51 Водного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 6, 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації": винесла розпорядженням № 366 від 26.09.2012 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб», яким:
затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки водного фонду Дашівської селищної, Городоцької, Кантелинської, Купчинецької, Леухівської, Слободищенської сільських рад на території Іллінецького? району сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" для рибогосподарських потреб;
надано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" в оренду строком на 25 (двадцять п'ять) років земельні ділянки загальною площею 544,0460 га із земель водного фонду Дашівської селищної, Городоцької, Кантелинської, Купчинецької, Леухівської, Слободищенської сільських рад на території Іллінецького району та на 5 (п'ять) років водні об'єкти (ставки), розташовані за межами населених пунктів Дашів, Городок, Кантелина, Волошкове, Леухи, Слободище для рибогосподарських потреб згідно з додатком;
за згодою сторін, встановлено щорічну плату за оренду земельних ділянок та водних об'єктів (ставків), вказаних в п.1 цього розпорядження, в розмірі 350,00 (триста п'ятдесят) гривень за 1 га землі, що становить 1,586% від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Вінницькій області та 66 (шістдесят шість) гривень 20 копійок за 1 га водного дзеркала. Орендну плату вносити щомісячно рівними частинами. Розмір орендної плати підлягає індексації відповідно до щорічного коефіцієнта індексації вартості землі.
Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" провести укладення з райдержадміністрацією договорів оренди земельних ділянок, що підлягають державній реєстрації у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області, та договорів оренди водних об'єктів; дотримуватись обов'язків земле - та водокористувача відповідно до вимог ст.96 Земельного кодексу України, ст.44 Водного кодексу України.
В подальшому, до даного розпорядження Іллінецькою районною державною адміністрацією, розпорядженням № 134 від 12.06.2013, внесено зміни - загальну площу земельних ділянок в гектарах, які надаються в оренду, змінено з 544,0460 га на 522,1538 га.
На підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації № 366 від 26.09.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» (Орендар) укладено договір оренди землі № б/н від 08.10.2012 (далі - Договір).
Згідно п. 1 вказаного договору Орендодавець надає згідно з розпорядженнями голови райдержадміністрації № 366 від 26.09.2012, а Орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для рибогосподарських потреб (товарне риборозведення), із земель водного фонду Городоцької сільської ради, за межами с. Городок, Іллінецького району, Вінницької області.
Об'єктом оренди є земельна ділянка зайнята водним об'єктом (ставком) загальною площею 21,9070 га, в тому числі: під болотами 7,5772 га, під водою 14,2752 га, під гідроспорудою 0,0546 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521281600:03:000:1051.
Згідно п. 2.3 Договору земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом (ставком) площею 21,907 га водного дзеркала та гідроспорудою, договори оренди яких оформляються окремо.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п. 2.4 Договору).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі щорічно 350,00 грн за 1 гектар земельної ділянки, що становить 1,586% від середньої грошової оцінки 1 га ріллі по Вінницькій області.
Договір укладено строком на 25 (двадцять п ять) років з дня його державної реєстрації у органі державної реєстрації за місцем розташування земельної Ділянки (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарський потреб (товарного риборозведення).
Цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду (п. 5.2 Договору).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію на право оренди земельної ділянки здійснено 03.07.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди згідно з договором від 08.10.2012 Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку водного фонду, зайняту водним об'єктом (ставком) загальною площею 21,9070 га Городоцької сільської ради, розташованої за межами с. Городок, що передається в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб.
Позовні вимоги прокурором обґрунтовані тим, що Іллінецька районна державна адміністрація приймаючи розпорядження № 366 від 26.09.2012 перебрала на себе повноваження Вінницької обласної державної адміністрації, ототожнивши два різних поняття - «водне господарство» та «рибне господарство», визначення яких закріплено на законодавчому рівні. В даному випадку зміст правочину суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 51 Водного кодексу України а ст.134 ЗК України, а укладення договору створює умови для незаконного користування земельною ділянкою.
Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін судом приймається до уваги наступне:
Так, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ст. 3 Водного кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.
Статтею 6 цього кодексу передбачено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 цього ж кодексу у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ч. 1 ст. 85 ВК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього ж кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частиною 1 ст. 58 цього ж кодексу встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.
Частинами 4, 5 ст. 59 цього ж кодексу передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Ч. 1 ст. 93 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст. 124 цього ж кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Частинами 3, 4 ст. 122 цього ж Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, з наведеного слідує, що Іллінецька районна державна адміністрація не мала права на розпорядження земельною ділянкою із земель державної власності, розташованої за межами населеного пункту, для таких потреб як ведення рибного господарства (рибогосподарських потреб), оскільки відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.
В даному випадку, за доводами суду Іллінецька районна державна адміністрація перебрала на себе повноваження Вінницької обласної державної адміністрації тим самим ототожнивши два різних поняття "водне господарство" та "рибне господарство", визначення яких закріплені діючим законодавством.
Поняття "водне господарство" закріплено у Концепції розвитку водного господарства України, схваленої постановою ВРУ від 14.01.2000 року № 1390-XIV, а саме: водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
Статтею 25 Закону України "Про тваринний світ" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що добування риби та водних безхребетних вважається рибальством, а не водним господарством.
На підставі наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548 було затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, котра наводить 12 видів цільового призначення земель водного фонду: 10.01 для експлуатації та догляду за водними об'єктами; 10.02 для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами; 10.03 для експлуатації та догляду за смугами відведення; 10.04 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами; 10.05 для догляду за береговими смугами водних шляхів; 10.06 для сінокосіння; 10.07 для рибогосподарських потреб; 10.08 для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; 10.09 для проведення науково-дослідних робіт; 10.10 для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд; 10.11 для будівництва та експлуатації санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів; 10.12 для цілей підрозділів 10.01 - 10.11 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
З наведеного вбачається, що ведення водного господарства - лише один з видів цільового призначення земель водного фонду, а тому передача земельної ділянки водного фонду для ведення водного господарства обмежується підрозділами 10.01-10.05 Класифікації. У свою чергу, виділення та передача земельної ділянки для рибогосподарських потреб (підрозділ 10.07) не є веденням водного господарства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.
Отже, поняття водне господарство та рибне господарство не є тотожними, а тому надання земельної ділянки водного фонду, розташованої за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України відносилось до повноважень обласної державної адміністрації.
За наведених обставин, на час прийняття розпорядження №366 від 26.09.2012 Іллінецької районної державної адміністрації та укладання між Іллінецькою районною державною адміністрацією та СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» договору № б/н від 08.10.2012 оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду у Іллінецької районної державної адміністрації були відсутні повноваження для передачі спірної земельної ділянки для рибогосподарських потреб.
Згідно абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином в дотримання цих основоположних конституційних принципів, суд діє лише в межах наданих повноважень.
Як уже зазначалось судом на підставі розпорядження № 366 від 26.09.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» (Орендар) укладено договір оренди землі від 08.10.2012 (далі - Договір) для рибогосподарських потреб (товарне риборозведення), із земель водного фонду Городоцької сільської ради, за межами с. Городок Іллінецького району Вінницької області.
Об'єктом оренди є земельна ділянка, зайнята водним об'єктом (ставком), загальною площею 21,9070 га, в тому числі: під болотами 7,5772 га, під водою 14,2752 га, під гідроспорудою 0,0546 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521281600:03:000:1051.
Згідно п. 2.3 договору земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом (ставком) площею 21,907 га водного дзеркала та гідроспорудою, договори оренди яких оформляються окремо.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію на право оренди земельної ділянки здійснено 03.07.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212.
Відомості про укладення договору оренди водного об'єкту та гідроспоруди відсутні.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди згідно з договором від 08.10.2012 Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку водного фонду, зайняту водним об'єктом (ставком) загальною площею 21,9070 га Городоцької сільської ради, розташованої за межами Городок, що передається в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільськогосподарське товариство обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» зареєстроване 23.12.2003 основним видом економічної діяльності якого є 03.12 - прісноводне рибальство, серед додаткових видів економічної діяльності є 03.22 -прісноводне рибальство (аквакультура).
Відповідно до ст. ст. 48 ВК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, господарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
В наданій суду копії Дозволу на спеціальне водокористування від 08.01.2009 № 3565 зазначено, що він виданий 08.01.2007 та дійсний до 19.12.2013. Метою водокористування зазначено риборозведення, площа земельних ділянок водного фонду - 349,8 га. Відомостей про продовження строку його дії не зазначено.
За інформацією Сектору у Вінницькій області Державного агентства водних ресурсів України від 23.04.2024 № 449/ВН/21-24 від СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» паспорт водного об'єкту, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, матеріали на отримання дозволу на спеціальне водокористування не надходили, режим роботи водного об'єкту із правом скиду води не встановлювався.
Таким чином, наданий відповідачем дозвіл на спеціальне водокористування після закінчення строку дії (19.12.2013) не продовжувався та втратив чинність.
У зв'язку з цим, за доводами суду спірний договір оренди був укладений із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних повноважень для його укладення.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з нормами ч.ч.1 та 5 ст.203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Однак, всупереч ст.33 ГПК України зазначеного суду не доведено.
Згідно до ч.2 ст. 236 Цивільного кодексу України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Враховуючи викладені положення законодавства, Іллінецька районна адміністрація не мала повноважень передавати зазначену земельну ділянку в оренду для ведення рибного господарства, оскільки дані повноваження в силу ч.5ст.122 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття розпоряджень) належали Вінницькій обласній державній адміністрації .
З огляду на викладене та встановлене вимога прокурора визнати недійсним договір оренди землі, укладений 08.10.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією Вінницької області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» підлягає задоволенню.
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).
Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Зазначене кореспондується з постановами Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 09.03.2021 у справі № 310/228/15-ц.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 зареєстрована 11.08.2022 на праві комунальної власності за Дашівською селищною радою Гайсинського району Вінницької області.
Таким чином, законодавчо визначеним розпорядником спірної земельної ділянки наразі є Дашівська селищна рада Гайсинського району.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до інформації Вінницької обласної військової адміністрації 01.01- 67/807 від 31.01.2025, наданої на запит Гайсинської окружної прокуратури, у останньої відсутні підстави для вжиття заходів із захисту інтересів держави, у зв'язку з тим, що відомостей, які б підтверджували, що водний об'єкт, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 є водним об'єктом загальнодержавного значення, відсутні.
Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.
Додатком 1 до вказаного Розпорядження є перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX, відповідно до якого Іллінецьку районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Вінницької районної державної адміністрації.
Відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село Городок увійшло до складу Дашівської селищної громади Гайсинського району.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, який набрав чинності 27 травня 2021 року, внесено зміни до повноважень місцевих рад у частині розпорядження землями у межах території громади.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Враховуючи викладене, процесуальним правонаступником повноважень Іллінецької районної державної адміністрації в частині розпорядження земельними ділянками на території Дашівської територіальної громади є Дашівська селищна рада, а не Вінницька районна державна адміністрація.
З огляду на викладене, вимоги прокурора про зобов'язання Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (вул. Центральна, буд. 34, селище Дашів Гайсинського району Вінницької області, 22740, код ЄДРПОУ 25506077) повернути Дашівській територіальній громаді в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Горького, буд. 9, смт Дашів, Гайсинський район, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 04326081) земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, площею 21,9070 га, яка розташована за межами населеного пункту на території с. Городок Дашівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області підлягає задоволенню.
Щодо вимоги скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212), припинивши право оренди, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об'єкт з обмеженою оборотоздатністю територіальною громадою, яка протиправно його набула в комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
У відповідності до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Статтею 3 Закону України Про державний земельний кадастр закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Реєстрі.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту в спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).
Так, відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В свою чергу, обов'язковість рішення суду, серед іншого закріплена в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що спірні правовідносини, крім іншого, регулюються Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру (затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, далі Порядок № 1051).
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пункту 114 Порядку, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 право оренди за СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей.
З огляду на що, вимога прокурора - скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212), припинивши право оренди підлягає задоволенню.
Зокрема, суд вважає за необхідно вказати, що з'ясовуючи питання наявності/відсутності правового зв'язку між учасниками господарської справи № 11/17/2012/5003 з даною справою, суд виходив із того, що: предметом розгляду у справі № 11/17/2012/5003 було використання СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» земельних ділянок водного фонду без правоустановчих документів. У зазначеному представником відповідача рішенні суду від 09.10.2012 правова оцінка розпорядженню Іллінецької районної державної адміністрації № 366 від 26.09.2012 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб» не надавалась.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, в судовому рішенні у справі № 11/17/2012/5003 не надавалась правова оцінка розпорядженню Іллінецької районної державної адміністрації № 366 від 26.09.2012 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою, передачу в оренду земельних ділянок із земель водного фонду на території Іллінецького району та водних об'єктів (ставків) СТОВ «Дашівське рибоводне господарство» для рибогосподарських потреб», що в свою чергу унеможливлює застосування ст. 75 ГПК України до справи № 902/298/25.
Разом з тим, як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем у справі заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів ст. 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, і в разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.
У даній справі прокурор звернувся до суду з позовною вимогою зокрема про визнання недійсним договору оренди землі, тобто з позовом, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду (тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується із кожним новим порушенням права власника землі), тому на такий позов, не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення. Отже, строк звернення до суду з відповідною позовною вимогою прокурором пропущено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 суд наголосив, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
Тобто, негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 918/744/23).
Таким чином, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), критерії сумісності заходу втручання в право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такі: 1) чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі; 2) чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті; 3) чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
У практиці ЄСПЛ, зокрема в рішеннях у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, виокремлено три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави в право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Лише факт того, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний.
Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
У справах Рисовський проти України (рішення від 20.10.2011, заява № 29979/04), Кривенький проти України (рішення від 16.02.2017, заява № 43768/07), пов'язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, установивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування в зв'язку з позбавленням права на землю.
Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але й самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов'язані з протиправною поведінкою набувача майна.
Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76 - 78 ГПК України, як наслідок, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 08.10.2012 між Іллінецькою районною державною адміністрацією Вінницької області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство».
3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 389083405212) припинивши право оренди.
4. Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (вул. Центральна, буд. 34, селище Дашів Гайсинського району Вінницької області, 22740, код ЄДРПОУ 25506077) повернути Дашівській територіальній громаді в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Горького, буд. 9, смт Дашів, Гайсинський район, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 04326081) земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0521281600:03:000:1051, площею 21,9070 га, яка розташована за межами населеного пункту на території с. Городок, Дашівської територіальної громади, Гайсинського району, Вінницької області.
5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (вул. Центральна, буд. 34, селище Дашів, Гайсинського р-ну, Вінницької області, 22740, код ЄДРПОУ 25506077) на користь Вінницької обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в сумі 9 084,00 грн (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988).
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
7. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 03 жовтня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи