03.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1547/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. (суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення складено 16.05.2025р. ) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ-СЕРВІС", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", м.Дніпро
про стягнення 120 835,32 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ-СЕРВІС" через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", в якому просило суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 120 835 грн. 32 коп., яка складається з: 99 000,00 грн. - сума основного боргу за Договором; 16 386,38 грн. - пеня; 3 654 грн. - інфляційні втрати; 1 794,64 грн. - 3 % річних, та понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ-СЕРВІС" заборгованість у розмірі 120 835 грн 32 коп., яка складається з: 99 000,00 грн - сума основного боргу за Договором; 16 386,38 грн - пеня; 3 654 грн - інфляційні втрати; 1 794,64 грн - 3 % річних та суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Одночасно, до апеляційної скарги додані клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1547/25. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи №904/1547/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у даній справі скаржник, посилається на те, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.06.2025 р. у справі № 757/29529/25-к до директора ТОВ "Юні Стоун Плент" ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. До домашнього арешту ОСОБА_1 , як керівник підприємства, постійно брала участь у проведенні процесуальних дій слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, була присутня на допитах та всіх діях з реалізації ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2024р. у справі №757/54853/24-к, від 28.01.2025р. у справі №757/60057/24-к, від 28.01.2025р. у справі №757/60048/24-к, від 07.02.2025р. у справі №757/6047/25-к, а також від 05.03.2025р. у справі №757/8748/25-к. Отже, з поважних причин директор ТОВ "Юні Стоун Плент" ОСОБА_1 об'єктивно не могла відстежувати рух усіх справ, пред'явлених до ТОВ «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ», зокрема в Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1547/25. При цьому, представник Відповідача ОСОБА_2 лише на підставі ордера від 15.09.2025р. дізналася про існування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025 по справі №904/1547/25.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 16.05.2025р., повний текст оскаржуваного рішення отримано Апелянтом через систему "Електронний суд " 17.05.2025р. о 08:09, про що свідчить довідка Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа. Разом з тим, 17.05.2025р. припадає на суботу ( вихідний день), таким чином апелянт отримав рішення суду у перший наступний за ним робочий день - понеділок 19.05.2025р.. Отже, перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. розпочинається з 20.05.2025р.. Відповідно, останнім днем для подачі апеляційної скарги 08.06.2025р., що припадає на неділю ( вихідний день). Відтак, останнім днем для подачі апеляційної скарги є перший наступний за ним робочий день - понеділок 09.06.2025р..
Скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 16.09.2025р., тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.
Отже, застосування до директора Товариства запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки відповідний захід було вжито лише 24.06.2025р.( майже через місяць з моменту отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду, через систему "Електронний суд ").
Сама по собі обставина взяття дитектором Товариства участі у проведенні процесуальних дій слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, присутність на допитах та всіх діях з реалізації ухвал слідчих суддів не свідчить про неможливість ознайомлення з матеріалами справи або, принаймні, здійснення пошуку адвоката для отримання професійної правничої допомоги у розумний строк, об'єктивно необхідний для вчинення відповідних дій з урахуванням тривалого пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025 по справі №904/1547/25.
Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що скаржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю, тобто юридична особа - суб'єкт господарювання, який з метою здійснення своєї діяльності має певну організаційну структуру (зокрема, штат працівників), при цьому труднощі в організації своєчасного виконання працівниками юридичної особи своїх професійних обов'язків є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такої юридичної особи, а тому зазначені апелянтом підстави не є тими обставинами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в найкоротший строк, адже вони є суб'єктивними (такими, що залежать виключно від організації роботи відповідача), натомість відповідач, будучи незгодним з оскаржуваним рішенням, про існування якого достеменно знав, діючи добросовісно, розумно та обачливо, повинен був з достатнім поспіхом вчиняти дії щодо оскарження відповідного рішення, між тим апеляційну скаргу було подано з істотним пропуском строку (16.09.2025р.).
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 09.10.2024р. у справі №915/1401/23, від 03.11.2022р. у справі №560/15534/21, від 28.11.2022р. у справі №560/10645/21, тощо).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у даній справі, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, натомість подання апеляційної скарги з істотним пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю апелянта, який, будучи належним чином обізнаним про існування даної справи, не виявив жодного інтересу до цієї справи, хоча, діючи розумно та обачливо, повинен був розуміти наслідки своєї пасивної поведінки.
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Апеляційний суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Крім того, за положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2025р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.
Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 3028 грн. 00 коп..
Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Суд звертає увагу, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною та не залежить від розміру сплаченого судового збору при поданні позовної заяви, оскільки позивач може сплатити судовий збір з понижуючим коефіцієнтом, може бути звільнений повністю або частково від сплати судового збору.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення суду в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті, у розмірі 3 633,60 грн. ( 3028,00 х 150%х 0,8).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість, окремим додатком до апеляційної скарги заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник зазначив, що на теперішній час Відповідач не має можливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, оскільки не здійснює господарську діяльність, в результаті якої він міг би отримати прибуток і знаходиться у дуже скрутному фінансовому положенні. Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що: ухвалою від 06.12.2024р. по справі 757/54853/24-к Печерський районний суд м. Києва наклав арешт на корпоративні права: ТОВ «Юні Стоун Пленет»; ухвалою від 06.12.2024р. по справі 757/60048/24-к Печерський районний суд м. Києва наклав арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що на праві власності належать ТОВ «Юні Стоун Пленет»; ухвалою від 07.02.2025 р. по справі №757/6047/25-к Печерський районний суд м. Києва наклав арешт із забороною відчуження, користування та розпоряджання на майно, що належить ТОВ «Юні Стоун Плент» (колишня назва «Юні Тул»); ухвалою Печерського райсуду м. Києва по справі № 757/60057/24-к від 28.01.2025р. суд наклав арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що на праві власності належать ТОВ «Юні Стоун Пленет» на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; ухвалою Печерського райсуду від 05.03.2025р. по справі №757/8748/25 суд передав в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів речові докази у кримінальному провадженні № 42022000000000455, а саме: корпоративні права та статутний капітал у вигляді грошових коштів ТОВ "Юні Стоун Плент", у сумі 10 000 000 грн., на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 06.12.2024р. у справі № 757/54853/24-к; рухоме і нерухоме майно ТОВ "Юні Стоун Плент", на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.02.2025р. у справі № 757/6047/25-к; майно ТОВ "Юні Стоун Плент", на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 28.01.2025р. у справі № 757/60057/24-к.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Отже, Законом України “Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Утім, скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія пунктів 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір», а предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Зокрема, обставини зазначені в клопотанні, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення чи розстрочення такої сплати, або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою у даній справі.
Частиною 2 ст.260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 з наданням доказів, що їх підтверджують, та сплатити судовий збір, у сумі 3 633,60 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -
Визнати неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі №904/5147/25.
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025р. у справі № 904/1547/25 з наданням доказів, що їх підтверджують та сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв