ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 жовтня 2025 року Справа № 924/184/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Черначук А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 травня 2025 року по справі №924/184/25 (суддя Танасюк О.Є.)
час та місце ухвалення рішення: 8 травня 2025 року; м. Хмельницький, мадан Незалежності, 1; повний текст рішення складено 8 травня 2025 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ»
до Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про припинення податкової застави
за участю представників сторін:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - Заєць І.О..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (надалі - Відповідач) про припинення податкової застави, номер запису про обтяження в ДРРП 31958783, нежилового приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП 461482068250, загальна площа (кв.м): 6823,8, опис: загальна площа 6823,8 кв.м; Адмінбудинок, А-3, 1324,4 кв.м; Прохідна, Б, 20,5 кв.м; Піднавіс для сільськогосподарських машин, В, 1160,3 кв.м; Котельня, Г, 221,1 кв.м.; Складські приміщення, Д, 3460,1 кв.м; Тепловозне депо, Е, 160,2 кв.м; Побутові приміщення, Ж, 118,1 кв.м; Виставочний павільйон, І, 359,1 кв.м, що знаходяться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вулиця Франка Івана, будинок 16.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 4 листопада 2024 року на електронних торгах, що відбулись в межах виконавчого провадження №67422899, боржником у якому є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», стягувачем - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Позивачем придбано нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 6823,8 кв. м., розташоване за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, адреса до зміни: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16. Вказує, що Позивачем у вказаному обтяжені є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», яке є колишнім власником нерухомості. Звертає увагу, що обтяження нерухомості, накладене на підставі і за умовами іпотечного договору №1510Z, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28 березня 2006 року за реєстровим №978 зі змінами та доповненнями, зареєстровано в ДРРП 28 березня 2006 року, а податкова застава значно пізніше - 11 червня 2019 року. Позивач стверджує, що податкова застава, яка стосується податкового боргу ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» порушує права Позивача, як нового власника нерухомого майна, обмежуючи право розпоряджатися цим майном на власний розсуд.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 8 травня 2025 року в справі №924/184/25 позов задоволив. Припинив податкову заставу, номер запису про обтяження в ДРРП 31958783, нежилового приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП 461482068250, загальна площа (кв.м): 6823,8, опис: загальна площа 6823,8 кв.м; Адмінбудинок, А-3, 1324,4 кв.м; Прохідна, Б, 20,5 кв.м; Піднавіс для сільськогосподарських машин, В, 1160,3 кв.м; Котельня, Г, 221,1 кв.м; Складські приміщення, Д, 3460,1 кв.м; Тепловозне депо, Е, 160,2 кв.м; Побутові приміщення, Ж, 118,1 кв.м; Виставочний павільйон, І, 359,1 кв.м, що знаходяться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вулиця Франка Івана, будинок 16.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не є боржником за податковим боргом, щодо нього не складався акт опису майна серія та номер: 398/18 від 6 червня 2019 року, виданий ГУ Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, не приймалося рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 20889/10/22-01-17-03-19 від 21 грудня 2017 року. Суд вважав, що зазначені документи стосуються колишнього власника нерухомості - ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», тому після набуття Позивачем права власності на нерухоме майно, факт наявності зареєстрованого обтяження у вигляді податкової застави стосовно майна Позивача через наявність податкового боргу в колишнього власника майна є протиправним.
При цьому суд першої інстанції вказав, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг та що новий власник майна, що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, не є боржником зі сплати податків, що є підставою для скасування (припинення) податкової застави.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 103-104), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 травня 2025 року по справі № 924/184/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції не врахований той факт, що згідно зі статтею 92 Податкового кодексу України, податкова застава поширюється на усе майно боржника, а також зберігається при переході права власності до третіх осіб, якщо така передача не здійснюється у порядку, що виключає збереження обтяжень. При цьому, як вказує скаржник, скасування податкової застави, яка була накладена до переходу права власності, створює ризик виведення майна з-під державного контролю шляхом формального переходу до третіх осіб, що суперечить правовій природі інституту податкової застави як способу забезпечення податкового боргу. Апелянт при цьому зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено, чи були належно дотримані умови реалізації майна в межах процедури банкрутства, зокрема - чи було повідомлено контролюючий орган, чи була збережена заборона на реалізацію обтяженого майна без погодження із заставодержателем.
Апелянт вказав, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на судове рішення. Запропоновано Позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу Відповідача (а.с. 148).
Ухвалою апеляційного господарського суду від 8 вересня 2025 року розгляд апеляційної скарги призначено на 1 жовтня 2025 року об 14:40 год. (а.с. 151).
В судове засідання від 1 жовтня 2025 року представник Позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Водночас, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 8 вересня 2025 року явка сторін обов'язковою не визнавалась.
Згідно частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вказана ухвала була доставлена в електронний кабінет Позивача, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (а.с. 149).
Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.
Відтак, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Позивача, оскільки останній не скористався своїми правом, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від 1 жовтня 2025 року, яке було проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, представник вказав, що згідно зі статтею 92 Податкового кодексу України, податкова застава поширюється на усе майно боржника, а також зберігається при переході права власності до третіх осіб, якщо така передача не здійснюється у порядку, що виключає збереження обтяжень. При цьому, скасування податкової застави, яка була накладена до переходу права власності, створює ризик виведення майна з-під державного контролю шляхом формального переходу до третіх осіб, що суперечить правовій природі інституту податкової застави як способу забезпечення податкового боргу. Представник Відповідача вказав, що судом першої інстанції не було досліджено, чи були належно дотримані умови реалізації майна в межах процедури банкрутства, зокрема - чи було повідомлено контролюючий орган, чи була збережена заборона на реалізацію обтяженого майна без погодження із заставодержателем.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
При цьому, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2006 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів на нерухомого майна зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» на підставі іпотечного договору реєстровий №978, виданого 28 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І., заборона від 28 березня 2006 року за реєстровим №979, обтяжував ПАТ «Державний експрртно-імпортний банк України». Обтяження зареєстровано щодо нежилого приміщення ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» загальною площею 6823,8 кв.м, реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, до складу якого входять: адмінбудинок літ. «А-3» загальною площею 1324,4 кв. м, прохідна літ. «Б» загальною площею 20,5 кв. м, піднавіс для сільськогосподарських машин літ «В», загальною площею 1160,3 кв. м, котельня літ. «Г» загальною пллощею 221,1 кв. м, складські приміщення літ. «Д» загальною площею 3460,1 кв. м, тепловозне депо літ. «Е» загальною площею 160,2 кв. м., побутові приміщення літ. «Ж» загальною площею 118,1 кв. м., виставочний павільйон літ. «І» загальною площею 359,1 кв. м. Зазначене підтверджується інформаційною довідкою від 22 жовтня 2024 року.
11 червня 2019 року щодо нежилого приміщення загальною площею 6823,8 кв.м, реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, до складу якого входять: адмінбудинок літ. «А-3» загальною площею 1324,4 кв. м, прохідна літ. «Б» загальною площею 20,5 кв. м, піднавіс для сільськогосподарських машин літ «В», загальною площею 1160,3 кв. м, котельня літ. «Г» загальною пллощею 221,1 кв. м, складські приміщення літ. «Д» загальною площею 3460,1 кв. м, тепловозне депо літ. «Е» загальною площею 160,2 кв. м, побутові приміщення літ. «Ж» загальною площею 118,1 кв. м, виставочний павільйон літ. «І» загальною площею 359,1 кв. м, було зареєстроване обтяження у вигляді податкової застави. Підстава обтяження: Акт опису майна, серія та номер: 398/18 від 6 червня 2019 року, видавник: ГУ Державної фіскальної служби у Хмельницькій області згідно рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 20889/10/22-01-17-03-19 від 21 грудня 2017 року. Боржником за податковою заставою є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ». Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів на нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 13 лютого 2025 року.
4 листопада 2024 року Державним підприємством «Cетам» проведено електронний аукціон (торги) щодо продажу нежилого приміщення загальною площею 6823,8 кв.м, реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, яке знаходиться в іпотеці (боржник ПрАТ «Компанія «РАЙЗ»). Переможцем аукціону визнано Позивача з ціновою пропозицією 13215867 грн 60 коп.. Зазначене підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 4 листопада 2024 року.
Позивачем у зв'язку з придбанням майна на аукціоні сплачено кошти в загальному розмірі 13215867 грн 60 коп., а саме: 391002 грн - гарантійний внесок за участь у торгах на рахунок ДП «Сетам» згідно платіжної інструкції №5744 від 1 листопада 2024 року; 269791 грн 38 коп. додаткова винагорода організатора на рахунок ДП «Сетам» згідно платіжної інструкції №5895 від 12 листопада 2024 року; 10352429 грн 62 коп. кошти за придбання майна на рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л. згідно платіжної інструкції №5891 від 12 листопада 2024 року; 2202644 грн 60 коп. сума ПДВ з вартості придбаного майна на рахунок ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» згідно платіжної інструкції №5900 від 12 листопада 2024 року.
18 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. при примусовому виконанні виконавчого провадження №67422899 з примусового виконання наказу №910/638/20 від 20 квітня 2021 року, що видав Господарський суд міста Києва, складено акт про проведений електронний аукціон з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки. За вказаним виконавчим провадженням боржником (іпотекодавцем) є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», стягувачем (іпотекодержателем) - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», згідно іпотечного договору №15105Z111, посвідчений Решетніковою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28 березня 2006 року за реєстровим №978 зі змінами та доповненнями.
Предметом іпотеки є нежилове приміщення загальною площею 6823,8 кв.м., реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, що складається з: адмінбудинку, літ. А-3, площею 1324,4 кв.м.; прохідної, літ. Б, площею 20,5 кв.м.; піднавісу для сільськогосподарських машин, літ. В, площею 1160,3 кв.м.; котельні, літ. Г, площею 221,1 кв.м.; складських приміщень, літ. Д, площею 3460,1 кв.м.; тепловозного депо, літ. Е, площею 160,2 кв.м.; побутових приміщень, літ. Ж, площею 118,1 кв.м.; виставочного павільйону, літ. І, площею 359,1 кв.м., що належало ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: САА №92044, виданого 27 лютого 2023 року Копистинською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, номер права власності в ДРРП 7112810. В акті встановлено, що кошти за придбане майно сплачено Позивачем у повному обсязі, реалізація нерухомості відбулась з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.
11 грудня 2024 року на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 18 листопада 2024 року, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А. І. видано свідоцтво, в якому посвідчено що Позивач на праві приватної власності належить нежиле приміщення загальною площею 6823,8 кв.м., реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, до складу якого входять: адмінбудинок літ. «А-3» загальною площею 1324,4 кв. м., прохідна літ. «Б» загальною площею 20,5 кв. м., піднавіс для сільськогосподарських машин літ «В», загальною площею 1160,3 кв. м., котельня літ. «Г» загальною пллощею 221,1 кв. м., складські приміщення літ. «Д» загальною площею 3460,1 кв. м., тепловозне депо літ. «Е» загальною площею 160,2 кв. м., побутові приміщення літ. «Ж» загальною площею 118,1 кв. м., виставочний павільйон літ. «І» загальною площею 359,1 кв. м., на яке зареєстроване 24 вересня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 461482068250, номер запису про право власності 7112810, яке придбане Позивачем за ціною 13215867 грн 60 коп., що раніше належало ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САА №922044) від 27 лютого 2023 року. У свідоцтві вказано, що право власності на нежиле приміщення підлягає державній реєстрації. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №3606.
Державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення загальною площею 6823,8 кв.м. за Позивачем проведено 11 грудня 2024 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №407643981 від 11 грудня 2024 року.
У заяві від 8 січня 2025 року за вих. № 08/01 Позивач просив Відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно, придбане на торгах, шляхом припинення податкової застави.
Відповідач листом від 30 січня 2025 року за вих. № 1257/6/22-01-13-03-06 повідомив Позивача, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2020 року в справі №910/628/20 порушено справу про банкрутство ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» та що кредиторські вимоги Відповідача визнані в сумі 1592901 грн 85 коп.. Зазначено, що відповідно до підпункту 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. Посилаючись на те, що станом на 27 січня 2025 відсутні рішення суду щодо припинення податкової застави у межах процедури банкрутства ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», Відповідач вказав про відсутність підстав для звільнення майна ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» з податкової застави.
Позивач зважаючи на неможливість в повній мірі використовувати свої повноваження власника, звернувся до суду за захистом, порушеного на його думку, права, з позовом про припинення податкової застави.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі №917/559/21.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Досліджуючи позовні вимоги Позивача та заперечення апеляційної скарги Відповідача, котрі зводиться до того, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення не враховано того, що в силу дії статті 93 Податкового кодексу України податкова застава знімається лише на рішенням суду в межах процедури, визначеної законодавством з питань банкрутства суд апеляційної інстанції констатує наступне.
З позовної заяви вбачається, що Позивач просив припинити податкову заставу нежилового приміщення загальною площею 6823,8 кв.м, що знаходяться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вулиця Франка Івана, будинок 16, яке було придбано Позивачем на електронному аукціоні, посилаючись на те, що податкова застава, яка стосується податкового боргу колишнього власника нерухомості - ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», порушує права Позивача, як нового власника нерухомого майна, обмежуючи право розпоряджатися ним на власний розсуд.
Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Згідно з пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Як визначено пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника - платника податків.
Як слідує з матеріалів справи та вказано вище в даній постанові, 11 червня 2019 року щодо нежилого приміщення загальною площею 6823,8 кв.м, реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, до складу якого входять: адмінбудинок літ. «А-3» загальною площею 1324,4 кв. м, прохідна літ. «Б» загальною площею 20,5 кв. м, піднавіс для сільськогосподарських машин літ «В», загальною площею 1160,3 кв. м., котельня літ. «Г» загальною пллощею 221,1 кв. м, складські приміщення літ. «Д» загальною площею 3460,1 кв. м, тепловозне депо літ. «Е» загальною площею 160,2 кв. м., побутові приміщення літ. «Ж» загальною площею 118,1 кв. м, виставочний павільйон літ. «І» загальною площею 359,1 кв. м, було зареєстроване обтяження у вигляді податкової застави. Підстава обтяження: Акт опису майна, серія та номер: 398/18 від 6 червня 2019 року, видавник: ГУ Державної фіскальної служби у Хмельницькій області згідно рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 20889/10/22-01-17-03-19 від 21 грудня 2017 року. Боржником за податковою заставою є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», якому на момент реєстрації обтяження належало вище вказане нерухоме майно, яке було передано в іпотеку АТ «Державний експортно-імпортний банк України», згідно іпотечного договору №15105Z111, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. 28 березня 2006 року за реєстровим №978.
Відтак з матеріалів справи вбачається, що обтяження нерухомості, накладене на підставі іпотечного договору за реєстровим №978 зареєстровано в ДРРП 28 березня 2006 року, а податкова застава значно пізніше - 11 червня 2019 року.
В подальшому, 4 листопада 2024 року на електронних торгах, що відбулись в межах виконавчого провадження №67422899 з примусового виконання наказу №910/638/20 від 20 квітня 2021 року, виданого Господарським судом міста Києва, боржником у якому є ПрАТ «Компанія «РАЙЗ», стягувачем - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» нежилове приміщення загальною площею 6823,8 кв.м., за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, що було предметом іпотеки продане Позивачу, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 4 листопада 2024 року та актом про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л..
Положеннями пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.
11 грудня 2024 року на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 18 листопада 2024 року, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А. І. видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №3606, в якому посвідчено що Позивачу на праві приватної власності належить нежиле приміщення загальною площею 6823,8 кв.м, реєстраційний номер 461482068250 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Чапаєва, буд. 16, на підставі якого 11 грудня 2024 року проведено державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення загальною площею 6823,8 кв.м. за Позивачем.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підсумовуючи усе описане вище, колегія суду виснує, що враховуючи те, що примусове відчуження нерухомого майна, на яке було накладено спірну податкову заставу, відбулось в межах виконавчого провадження №67422899 в межах процедури банкрутства ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» в інтересах забезпеченого кредитора - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у справі №910/628/20, процедура та результати електронних торгів не оскаржувалися Відповідачем, а тому є дійсними, відтак Позивач правомірно набув нерухоме майно на прилюдних торгах (аукціоні) і став його власником.
У відповідності до частин першої, другої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, яка визначена правовою підставою позову, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).
За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов'язані із позбавленням володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц).
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Звідси право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17.
За усталеними висновками Верховного Суду умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові мають чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця). Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року в справі №910/14543/23, від 11 грудня 2024 року в справі №914/1238/22.
Отже, положення статті 391 Цивільного кодексу України регулюють захист права власності не у будь-якому випадку, а саме у разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном.
Відтак враховуючи той факт, що Позивач є новим власником нерухомого майна, яке обтяжене податковою заставою, що стосується податкового боргу ПрАТ «Компанія «РАЙЗ» та має триваючий характер, тому Позивач по суті позбавлений права розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, що порушує його право власності.
Судом апеляційної інстанції під час дослідження позовних вимог враховуються те, що Позивач не є боржником за податковим боргом, щодо нього не складався акт опису майна серія та номер: 398/18 від 6 червня 2019 року, виданий ГУ Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, не приймалося рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 20889/10/22-01-17-03-19 від 21 грудня 2017 року. Зазначені документи стосуються колишнього власника нерухомості - ПрАТ «Компанія «РАЙЗ».
Також колегія враховується факт того, що апелянтом не доведено суду першої та апеляційної інстанції факту скасування (оскарження) в судовому порядку результатів описаних вище електронних торгів, на основі котрих Позивач набув у власність спірне майно, що вказує на відсутність підстав для перегляду законності здійсненого продажу з порушенням про котрі вказує апелянт саме в даній справі, адже таку законність суди можуть встановлювати саме в межах розгляду справи щодо оскарження результатів електронного аукціону проведеного ДП "Сетам", а не в справі, де звертається новий власник і котрий не бере участь особи, що проводила такі торги (відповідно суд критично оцінює доводи апелянта щодо недослідження місцевим господарським судом дотримання умов реалізації майна в межах процедури банкрутства).
Відтак, після набуття Позивачем права власності на нерухоме майно та за відсутності судового рішення щодо незаконності такого набуття (з огляду на його провадження в процесі банкрутства через електроні торги), факт наявності зареєстрованого обтяження у вигляді податкової застави стосовно майна Позивача через наявність податкового боргу у колишнього власника майна є протиправним.
Підсумовуючи усе описане вище, колегія суду зауважує, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг. За таких обставин, новий власник майна, що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, а тому і не є боржником зі сплати податків, що в свою чергу є підставою для скасування (припинення) податкової застави.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 2 листопада 2022 року в справі №916/2016/21, від 27 червня 2023 року в справі №907/568/22, від 24 січня 2024 року в справі №569/9806/21, від 3 липня 2024 року в справі №344/3333/23.
З приводу доводів апеляційної скарги Відповідача щодо відсутності у контролюючого органу правових підстав для припинення податкової застави нерухомого майна, суд апеляційної інстанції зауважує таке.
Водночас, стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.
Пунктами 93.1, 93.2 статті 93 Податкового кодексу України визначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Стаття 93 Податкового кодексу України не містить такої підстави для припинення податкової застави майна боржника, як придбання майна, що перебуває в податковій заставі на прилюдних торгах у виконавчому провадження іншою особою.
Водночас, з аналізу статті 93 Податкового кодексу України вбачається, що дані положення Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким Позивач не є, тобто положення статті 93 Податкового кодексу України на спірні правовідносини, які склалися між Позивачем та Відповідачем, не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 липня 2024 року в справі №344/3333/24.
В даному випадку позовні вимоги спрямовані на захист цивільних прав та інтересів Позивача, оскільки їх характер стосується права власності Позивача на нерухоме майно, набуте в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, щодо якого застосовано податкову заставу, яка створює перешкоди в реалізації права Позивача на розпорядження своїм майном.
Відтак, підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога Позивача про припинення податкової застави є підставною та обгрунтованою.
Дане рішення й було прийняте місцевим господарським судом.
Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відтак Північно-західний апеляційний господарський суд задоволює позовні вимоги про припинення права податкової застави, а відтак залишає без змін оспорюване рішення.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладаються на Відповідача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 травня 2025 року по справі №924/184/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 травня 2025 року по справі №924/184/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Справу №924/184/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови виготовлено 3 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.