79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2025 р. Справа №914/1229/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів О.В. Зварич
І.Ю. Панова
cекретар судового засідання Д.Т.Залуцький
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, б/н від 05.08.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2424/25 від 06.08.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2025 року (суддя Крупник Р.В., рішення складено та підписано 16.07.2025)
у справі №914/1229/25
за позовом: Приватного підприємства “Термінал-327», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, м. Львів
про: стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 20% річних
за участю представників, учасників процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мацепура В.С.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Термінал-327» до фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 20% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.02.2024 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №Ш327/Т327-ч.21-02/2024-с, на виконання якого відповідачу у строкове, платне користування передано приміщення за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 327, №ч.21, перший поверх. Відповідне приміщення перебуває у користуванні позивача на підставі Договору оренди №327/л-Т/2024-о від 04.01.2024, укладеного із ПП «Лео Буд». Позивач стверджує, що відповідач допустив прострочення зі сплати орендної плати за грудень 2024 року, січень-лютий 2025 року. З огляду на викладене, позивач просив стягнути із відповідача 33945,10 грн, з яких 30495,24 грн основний борг, 1591,33 грн пеня, 763,90 грн інфляційні втрати, 1094,63 грн 20% річних.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича на користь Приватного підприємства «Термінал-327» 30495,24 грн основного боргу, 1591,33 грн пені, 763,90 грн інфляційних втрат, 1094,63 грн 20% річних, 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Фізична особа-підприємець Муха Павло Орестович, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 610, 612 ЦК України
Крім того, апелянт зазначив, що суд помилково не зарахував забезпечувальний платіж в якості орендної плати.
Скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2025 в даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18 серпня 2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, б/н від 05.08.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2424/25 від 06.08.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2025 року у справі №914/1229/25. Витребувано матеріали справи №914/1229/25 в Господарського суду Львівської області.
04.09.2025 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/1229/25.
В подальшому ухвалою суду від 16.09.2025 розгляд справи №914/1229/25 призначено в судове засідання на 24 вересня 2025 року.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши представника скаржника, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2025 року у справі №914/1229/25, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.01.2024 між ПП «Термінал-327» (орендар) та ПП «Лео Буд» (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення №327/Л-Т/2024-о, згідно із яким позивачу на підставі акта приймання-передачі від 04.01.2024 було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: будівлю гаражу, літ. «Б-3», загальною площею 2032,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 327 (а.с. 59-63, том 1).
Пунктом 8.3 цього договору передбачено, що орендар має право без отримання письмового дозволу орендодавця передавати приміщення (або його частину) в суборенду чи інше субкористування з додержанням вимог законодавства України, з обов'язковим визначенням умов суборенди таким чином, щоб умови договорів суборенди відповідали умова цього договору.
07.02.2024 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №Ш327/Т327-ч.21-02/2024-с, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає орендарю, а орендар приймає у орендодавця у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 327, №ч.21 перший поверх, корпус літ. «Б-3» загальною площею (із урахуванням коефіцієнту BOMA) 133,4 м2, яке на законних підставах перебувають у користуванні орендодавця (а.с. 20-27, том 1).
Сторонами підписано додатки до договору, а саме додаток №1 «Основні умови суборенди приміщення» від 07.02.2024, додаток №2 «План приміщення та його розташування в межах поверху» від 07.02.2024, додаток 3 «Акт приймання-передачі приміщення» від 07.02.2024, додаток №1-01 «Основні умови суборенди приміщення» від 30.01.2025 (а.с. 28-31, том 1).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 759, частини 1 статті 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 статті 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обумовлене сторонами приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 07.02.2024 (а.с. 30, том 1).
Згідно п. 2.1. договору приміщення передається в оренду на строк до 31.01.2026 включно.
Відповідно до пункту 8.1 договору після його підписання орендодавець виставляє орендарю рахунок про сплату забезпечувального платежу. Розмір забезпечувального платежу становить двомісячний розмір орендної плати та підлягає перерахуванню протягом 7 (семи) календарних днів від дати підписання договору.
На виконання умов договору, відповідач 07.02.2024 перерахував позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 30495,24 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку та розрахунком боргу (а.с. 47, 33-34, 106-107, том 1).
Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до частин 1, 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Сторони погодилися, що за користування приміщенням орендар платитиме орендодавцю орендну плату платіж, який обчислюється з розрахунку погодженої сторонами ціни за оренду 1 (одного) кв.м. приміщення помножену на загальну площу орендованого приміщення (із урахуванням коефіцієнту ВОМА) з помісячним нарахуванням та сплатою. Розмір орендної плати за один місяць становить грошовий еквівалент 400,20 долара США без ПДВ (грошовий еквівалент 3,00 долара США без ПДВ за 1 кв.м.). Розмір орендної плати є динамічним, розраховується і здійснюється в гривні згідно з комерційним курсом продажу долара США, встановленого АТ КБ «Приватбанк» станом на перше число розрахункового місяця (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендна плата розраховується щомісячно станом на перше число розрахункового місяця та підлягає індексації на індекс інфляції (індекс споживчих цін), обчислений центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері статистики.
Орендна плата сплачується орендарем до 10 (десятого) числа розрахункового місяця на підставі наданого рахунку. Рахунки надаються до 5 (п'ятого) числа розрахункового місяця. Рахунки вручаються орендодавцем представнику (працівнику) орендаря в приміщенні під розпис або направляються орендарю кур'єром, або рекомендованим поштовим відправленням, або направляються на адресу електронної пошти. У випадку відсутності рахунків у орендаря, останній зобов'язаний звернутись до орендодавця для отримання відповідних рахунків не пізніше ніж за три дні до дати останнього дня строку, встановленого договором для здійснення відповідної оплати. За відсутності рахунків, чи інших необхідних документів орендар здійснює всі фіксовані та погоджені сторонами оплати самостійно без рахунку відповідно до договору з подальшим отримання оригіналу такого рахунку для бухгалтерії та відповідним коригуванням платежів у разі переплати, чи недоплати. Неотримання рахунку орендарем не звільняє його від сплати відповідних платежів та не є підставою для продовження строків проведення розрахунків (пункти 6.5, 6.8, 6.9 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату оренди за договором за період з березня 2024 року по лютий 2025 року на загальну суму 196738,32 грн. ( а.с. 35-46, том 1).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Після звернення позивача до суду із позовом, а саме 05.05.2025, відповідач перерахував 15556,87 грн орендної плати, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 104-105, том 1) та простежується зі змісту уточнених розрахунків позивача (а.с. 106-107, том 1).
У зв'язку із викладеним, позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог та просив стягнути з відповідача 30495,24 грн (46052,11 - 15556,87).
Вказана сума, на думку позивача, складається із боргу: 1) за січень 2025 року у розмірі 13706,85 грн; 2) за лютий 2025 року у розмірі 16788,39 грн.
Позивач надсилав відповідачу для підписання акти звірки взаємних розрахунків, у яких відобразив заборгованість останнього за договором у розмірі 30495,24 грн.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази їх підписання ФОП Мухою П.О.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2025 змінився власник орендованих відповідачем приміщень. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №416029447 від 03.03.2025 новим власником нежитлових приміщень, що передавалися в суборенду, стало ТОВ «Захід-Хаб» (а.с. 127, том 1).
04.03.2025 між ТОВ «Захід-Хаб» (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №03-25/4, згідно із яким відповідачу на підставі акта приймання-передачі від 04.03.2025 було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення, корпус літ. «Б-3», перший поверх, приміщення 21, загальною площею 133,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 327-В (а.с. 59-63, том 1).
При цьому адреса нежитлових приміщень була змінена з «вул. Шевченка, буд. 327» на «вул. Шевченка, буд. 327-В», згідно рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2024 у справі №914/3140/23.
Апеляційним судом встановлено, що відповідач-скаржник заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість перед позивачем у нього відсутня.
Оскільки 03.03.2025 змінився власник орендованих приміщень, із яким у позивача був укладений договір оренди, договір оренди (суборенди) між позивачем та відповідачем припинив свою дію.
У позивача знаходяться кошти в сумі 30 495,24 грн., які 07.02.2024 відповідач перерахував позивачу, як забезпечувальний платіж, що призначений, зокрема, для використання в якості погашення орендної плати за останні два місяці оренди за цим договором.
Однак, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що згідно пункту 8.4 договору зарахування забезпечувального платежу в рахунок погашення боргу відповідача є правом, а не обов'язком позивача, яке він реалізує на власний розсуд.
Оскільки у ході розгляду справи позивач - ПП «Термінал-327» не заперечував знаходження у нього забезпечувального платежу у сумі - 30 495,24 грн, яку він просив стягнути з відповідача, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю. Відповідно слід відмовити і у стягненні пені, інфляційних втрат та 20% річних, як похідних вимоги від суми боргу.
Апеляційний суд ухвалоює нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на вищевказане та беручи до уваги обставини даної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду - скасуванню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі ст. 129 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, б/н від 05.08.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/2424/25 від 06.08.2025) - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2025 року у справі №914/1229/25 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в позові Приватного підприємства “Термінал-327» відмовити повністю.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на позивача. Стягнути з Приватного підприємства “Термінал-327» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73; код ЄДРПОУ 38821655) на користь Фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 3633,60 грн в повернення судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
5. Матеріали справи №914/1229/25 повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2025.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя І.Ю. Панова
Суддя О.В. Зварич