Справа № 761/20385/25
Провадження № 2/761/7257/2025
03 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Лишняк А.О.,
від позивача: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Василевська О.П., ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є визнання за спадкоємцем за законом першої черги - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: квартира, загальною площею - 44,60 кв.м., жилою площею - 29,40 кв.м., допоміжною площею - 15,20 кв.м.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки помер батько позивача та спадкодавець - ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно, а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 . У зв'язку з тим, що за життя спадкодавця - ОСОБА_3 , ним не було складено заповідального розпорядження (заповіту), то спадкоємцем на все спадкове майно померлого спадкодавця за законом першої черги на момент відкриття спадщини та на даний час є дочка спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців у спадкодавця - ОСОБА_3 , на момент його смерті не було та не має на даний час, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач, як спадкоємець за законом першої черги - ОСОБА_1 , прийняла спадщину щодо спадкового майна спадкодавця - ОСОБА_3 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини, що також підтверджується матеріалами спадкової справи, яка зберігається в державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори за №71450381 (1303/2023) від 24 жовтня 2023 року. В адміністративному порядку (в порядку спадкування шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно) оформити та зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому спадкодавцю - ОСОБА_3 , оформити не виявилось можливим, оскільки відсутній оригінальний примірник правовстановлювального документа на вищезазначене нерухоме майно, а саме: відсутнє свідоцтво про право власності на житло, яке було видане 18 серпня 1993 року Фондом комунального майна Радянського району.
Звернувшись до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної конторі з заявою, про видачу позивачу, як спадкоємцю - ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивачу, як спадкоємцю - ОСОБА_1 , було відмовлено в отримані вищезазначеного свідоцтва, у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на зазначену квартиру, а саме: відсутнє свідоцтво про право власності на житло, яке було видане 18 серпня 1993 року Фондом комунального майна Радянського району, що змусило позивача, як єдиного спадкоємця за законом першої черги, з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернутись з даним позовом безпосередньо до суду.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Треті особи пояснень суду не надали.
В судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2025, позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання, яке відбулось 03.09.2025, представник відповідача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
В судове засідання, яке відбулось 03.09.2025, треті особи не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, заслухавши позивача та його представника, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки помер батько позивача та спадкодавець - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть видане (повторно) 25 грудня 2023 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно, а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Належність спадкодавцю - ОСОБА_3 , всієї житлової квартири АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане 18.08.1993 року Фондом комунального майна Радянського району, зареєстрованого в Бюро 26.08.1993 року за реєстровим №433, а також відповіддю управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (відділом приватизації державного житлового фонду) від 28 січня 2025 року, інформаційною довідкою КП КМР "КМБТІ" №1680 від 22.01.2024.
Згідно даних технічного паспорта на квартиру, що був виготовлений ФОП ОСОБА_4 20 березня 2025 року, квартира АДРЕСА_1 має такі технічні характеристики: квартира, загальною площею - 44,60 кв.м., жилою площею - 29,40 кв.м., допоміжною площею - 15,20 кв.м., що підтверджується технічним паспортом від 20 березня 2025 року.
Ринкова (експертна) вартість всієї квартири АДРЕСА_1 , згідно звіту про оцінку майна від 26.03.2025 року, станом на 26 березня 2025 року становить - 1 802 000,00 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна, виготовлений ФОП ОСОБА_5 , від 26.03.2025 року.
Інших спадкоємців у спадкодавця - ОСОБА_3 , на момент його смерті не було та не має на даний час, що підтверджується матеріалами спадкової справи, яка зберігається в державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори за №71450381 (1303/2023) від 24 жовтня 2023 року.
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , спадкоємець за законом першої черги - ОСОБА_1 , прийняла спадщину щодо спадкового майна спадкодавця - ОСОБА_3 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини, що також підтверджується матеріалами спадкової справи, яка зберігається в державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори за №71450381 (1303/2023) від 24 жовтня 2023 року.
Звернувшись до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори з заявою, про видачу спадкоємцю - ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , було відмовлено в отримані вищезазначеного свідоцтва, у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на зазначену квартиру, а саме: відсутнє свідоцтво про право власності на житло, яке було видане 18 серпня 1993 року Фондом комунального майна Радянського району, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори від 17 лютого 2025 року, що змусило мене, як єдиного спадкоємця за законом першої черги, з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернутись з даним позовом безпосередньо до суду.
Стаття 16 ЦК України передбачає такий спосіб захисту права особи, як «визнання права».
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, відповідно до роз'яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Системно аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює відсутність у особи прав на спадкове майно.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права щодо спадкового майна виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, копію спадкової справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , та має право оформити успадковане нерухоме майно, що належало за життя її батьку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення закону, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на спадкове нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,60 кв. м., жилою площею 29,40 кв.м. та допоміжною площею 15,20 кв.м.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Василевська О.П., ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на спадкове нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,60 кв. м., жилою площею 29,40 кв.м. та допоміжною площею 15,20 кв.м.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: