Справа № 761/39639/25
Провадження № 2-з/761/323/2025
25 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Аббасова Наталія Володимирівна, вивчивши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Коханій Тамари Володимирівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
У вересні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коханій Т.В. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вилучати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця фактичного проживання разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та змінювати її місце проживання на інше та зупинення дії розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №247 від 18.08.2022 року.
Представник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій вказує ОСОБА_1 як позивача, відповідачами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Службу у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської районної державної адміністрації. Позов, з яким ОСОБА_1 має намір звернутися до суду своїм предметом матиме звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від обов'язків опікунів малолітньої ОСОБА_2 , 2016 р.н. та заміни їх на іншого опікуна.
Заяву обґрунтовано тим, що на даний час опікунами малолітньої ОСОБА_2 є рідний дядько ОСОБА_1 , бабуся ОСОБА_3 та сестра по батьку ОСОБА_4 . Однак, на думку заявника, на даний час існують підстави для звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від здійснення повноважень опікунів.
Як вказує заявник, 03.11.2023 рішенням Бучанської міської ради № 1607 призначено громадянина України ОСОБА_1 опікуном над малолітньою племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини - сироти та перебуває на первинному обліку у Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та визначено місце проживання дитини разом з опікуном за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, дитина починаючи з 2022 року проживає разом з опікуном ОСОБА_1 .
На даний час малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем фактичного проживання разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 влаштована на навчання до приватної школи Advance Green School (ТОВ "БІЛОГОРОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ СМАРТ ТЕХНОЛОГІЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"). Протягом навчання в межах школи відвідувала гуртки гімнастики та танців, індивідуальні уроки з гри на фортепіано (які розпочала ще перебуваючи у Німеччині). Додатково відвідує тенісну школу 2 рази на тиждень, на канікулах відвідує спортивний табір з різними спортивними активностями й щоденним басейном. У вихідні проводить час на конюшні разом із дітьми ОСОБА_1 , поєднуючи іпотерапію з заняттями верховою їздою.
Як зазначає заявник, при передачі дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існує реальна загроза для інтересів та психологічного стану дитини, оскільки це порушить її стійкі, усталені зв'язки із оточенням, сім'єю позивача, звичним та бажаним для ОСОБА_2 середовищем та способом життя, що не буде відповідати найкращим інтересам малолітньої дитини, зміна закладу освіти та соціального середовища може негативно вплинути на психологічно-емоційний стан дитини, в разі переміщення дитини в інший населений пункт, в іншу сім'ю, враховуючи також вік дитини при якому дитина уже здатна усвідомити своє родинне оточення, в якому вона почувається щасливою, може надломити психіку дитини з непередбачуваними негативними наслідками. Також, не буде враховано бажання дитини бути з тим, з ким вона сама схоче бути.
Невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позовної заяви ОСОБА_1 призведе до порушення норм Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини та взагалі нехтування бажання і волі малолітньої особи.
Заявник також звернув увагу суду, що застосування заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав та інтересів будь-якого з учасників справи. Так, інтереси Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації взагалі жодним чином не будуть порушуватись, оскільки Шевченківська РДА видала розпорядження про призначення опікунами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , тим самим наділивши цих осіб відповідними обов'язками та передала повноваження опікунам, а отже права Шевченківської РДА щодо дитини не порушені.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Так, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.2 ст. ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України ( ч.3 ст. 243 СК України).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифікованої Україною 27.02.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують всі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.
Окрім Конвенції про права дитини 1989 року, принцип забезпечення «найкращих інтересів дитини» також закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року; Конвенції про юрисдикцію, застосовне право, визнання, виконання та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року й низці інших.
Як убачається із матеріалів заяви, у відповідності до витягу із наказу № 56-од від 18.07.2022 Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації малолітню ОСОБА_2 передано у сім'ю ОСОБА_1 на тимчасове проживання до вирішення питання оформлення опіки над дитиною.
Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.08.2022 № 247 було призначено опікунами над малолітньою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У свою чергу, таке розпорядження було предметом судового спору у справі № 761/18652/22 та є чинним на час розгляду справи.
Крім того, 03.11.2023 рішенням Бучанської міської ради № 1607 призначено громадянина України ОСОБА_1 опікуном над малолітньою племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини - сироти та перебуває на первинному обліку у Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та визначено місце проживання дитини разом з опікуном за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи також слідує, що малолітня ОСОБА_2 протягом тривалого часу проживає разом із сім'єю опікуна ОСОБА_1 .
Тобто, наявні два чинні розпорядження, за якими опікунами малолітньої ОСОБА_2 є три особи.
Заявник вказує про намір звернутися до суду із позовом про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від обов'язків опікунів малолітньої ОСОБА_2 та заміни їх на іншого опікуна.
Таким чином є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав малолітньої дитини, тому вимога про вжиття заходів забезпечення в частині заборони вилучення малолітної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця фактичного проживання є обґрунтованою.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 02.12.2006 року визначено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень.
Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову не порушить права охоронювані законом відповідачів та є співмірними з вимогами майбутнього позову.
З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню в частині заборони вилучати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця фактичного проживання разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та змінювати її місце проживання на інше.
Стосовно вимоги про зупинення дії розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №247 від 18.08.2022 року, то вона не підлягає задоволенню, оскільки задоволення такої вимоги є нічим іншим як винесення рішення до розгляду справи по суті без її вирішення.
Відповідно ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При цьому, суд роз'яснює заявнику, що за змістом ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Коханій Тамари Володимирівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити частково.
Заборонити вилучати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця фактичного проживання разом з ОСОБА_1 за адресрою: АДРЕСА_1 . та змінювати її місце проживання на інше.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвала підлягає підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Стягувач:
- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ).
Боржники:
- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).
Суддя Н.В. Аббасова