Справа № 209/7329/25
Провадження № 3/209/1301/25
01 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.09.2025 серії ВАД №869194, ОСОБА_1 04 вересня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у прослуховуванні останньою російської музики під час військового стану в країні, що є пропагандою, чим ОСОБА_1 порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства». Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засідання свою вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнала. Вказала, що 04.09.2025 від працівників поліції їй стало відомо, що в соціальній мережі «Інстаграм» виявлено публікацію за участі її доньки, де вказано, що діти включали російський гімн, кричали, що вони з росії та чекають на визволителів. Зазначила, що дана інформація не є вірною, оскільки донька сиділа з подругами у дворі та переглядали відео на телефоні в застосунку «TikTok», можливо під час перегляду в даному застосунки і траплялися відео з російською музикою, але ніякої пропаганди з боку її дитини не було, ніякого гімну росії діти не включали і не співали. Вказала, що виконує свої батьківські обов'язки належним чином, а тому просила провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити.
Малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні в присутності матері суду пояснила, що вона разом з друзями гуляли у дворі та біля під'їзду сиділи на лавці. Згодом до них підійшли дві старші жінки, які попросили звільнити лавку, після чого вона з друзями сіли на сходи біля під'їзду та переглядали відео на телефоні в застосунку «TikTok». Під час перегляду дійсно траплялися відео з російською музикою, де також були нецензурні слова, проте вони одразу ж переключали ці пісні та слухали українську музику. Жінки, які сиділи на лавці слідкували за їх поведінкою та почали їм робити зауваження щодо російської музики, погрожували, що обіллють водою, словесно ображали. Зазначила, що ніякого гімну росії не співала та й взагалі вона його не знає, а знає лише гімн України. Також пояснила, що жодного разу не сказала про те, що вона з росії чи щось подібне.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення малолітньої ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення, прізвища, адреси потерпілих, свідків, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Стаття 256 цього Кодексу встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей і тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
При цьому, стаття 184 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до ст. 12 Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Невиконання батьками або особами які їх заміняють обов'язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер.
Відповідно до ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Крім того, статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1) Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) Батьки зобов'язані поважати дитину; 5) Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. (стаття 155 Сімейного кодексу України).
Отже, під ухиленням від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей слід розуміти як пряме невиконання батьками або особами, які їх замінюють, цих обов'язків та свідомого нехтування ними.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції має бути розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у прослуховуванні останньою російської музики під час військового стану в країні, що є пропагандою, чим гр. ОСОБА_1 порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП. Саме таким чином працівником поліції викладено суть порушення.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено рапорт інспектора чергового ВП №1 Кам'янського РУП, згідно якого встановлюється, що 04.09.2025 о 13.30 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.09.2025 о 13.30 за адресою: АДРЕСА_2 , працівник поліції повідомила, що під час перевірки соціальних мереж виявили 3 дівчат неповнолітніх, які перебували біля будинку, вони слухали російський гімн, кричали, що вони з росії і чекають своїх визволителів.
Суд враховує, що наявний в матеріалах справи рапорт інспектора про отримання заяви від 04.09.2025 за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким працівник поліції інформує керівництво про законність та обґрунтованість його дій. Суд приймає до уваги те, що вказаний документ містить дані, які зокрема стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з цим суд також враховує, що до матеріалів справи не долучено жодного доказу щодо підтвердження обставин, викладених у рапорті. Не надано ні світлин з соціальної мережі, ні посилання на публікацію, а ні звукового або відео запису даної події.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені письмові пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.06.2025 року.
Згідно пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка опитана в присутності соціального педагога, вказано, що вона 25.08.2025 о 17.05 год. перебувала на дитячому майданчику поблизу маршрутної зупинки «Kruta» разом з подругами та лускала насіння. До них підійшла незнайома їм старша жінка та почала сваритись матерними словами та фотографувати їх на телефон, а також проганяти з двору, тому що їй не сподобалось, що вони прослуховували російську музику та смітили на дитячому майданчику. Щодо прослуховування російського гімну вказала, що не слухали його.
В поясненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка опитана в присутності соціального педагога, зокрема вказано, що 25.08.2025 о 17.05 на дитячому майданчику поблизу маршрутної зупинки «Kruta» виник конфлікт з незнайомою бабусею, стосовно того, що лускали насіння, остання почала лаятись нецензурними словами. Щодо прослуховування російського гімну вказала, що не слухали його.
В поясненнях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відібраних в присутності матері, зазначено що, він з друзями прийшли до двору по АДРЕСА_3 та сиділи на лавочці біля під'їзду, дівчата: Слава, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , лускали насіння і таким чином смітили. Через деякий час до них підійшли дві жінки віком 50-60 років, котрі просили звільнити лавочку, звільнивши лавочку сіли на сходи біля під'їзду. Дівчата продовжували лускати насіння та дивитися різноманітні відео у «TikTok». Жінки сказали піти їм в інший двір та сидіти там, на що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Слава почали сперечатись з ними та не хотіли йти. Після чого жінки дівчатам погрожували, що обіллють водою, словесно ображали, повідомляли за виховання. Вказано також, що ні він, а ні дівчата російський гімн та російську музику не слухали, про росію нічого не кричали.
Приймаючи до уваги вказані пояснення, слід дійти висновку, що інспектор поліції зазначаючи в протоколі про адміністративне правопорушення, склад адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки, що виразилося у прослуховуванні малолітньою ОСОБА_2 російської музики під час військового стану в країні, що є пропагандою, не зазначає, яка саме музика містила пропаганду, натомість відповідно до письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.06.2025 року, кожен з них зокрема зазначив, що російський гімн не слухали.
Обставини, які описані у протоколі серії ВАД №869194 від 18.09.2025, не дозволяють зробити висновок «поза розумним сумнівом» про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки інспектором поліції не розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків», не зазначено в яких саме діях ОСОБА_1 вбачається неналежне виконання батьківських обов'язків щодо її доньки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, у чому саме полягає її ухилення від виконання батьківських обов'язків. Натомість протокол містить лише формальне посилання на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що дійсно, вживання російської мови чи іншого інформаційного продукту країни агресора може викликати чи викликає занепокоєння та моральні переживання у окремих громадян, а прослуховування російської музики може бути пропагандою, особливо якщо це музика з дискредитуючим змістом. Однак до суду не надано доказів щодо прослуховування малолітньою ОСОБА_2 музики з дискредитуючим змістом. Перегляд дочкою ОСОБА_2 відео у «TikTok», який не містить забороненої законом пропаганди, оскільки протилежного судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виховання батьківських обов'язків.
Інші докази, які б свідчили про вину ОСОБА_1 , а саме докази того, що поведінка дитини зумовлена саме ухиленням матері від виконання своїх обов'язків суду надані не були.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти росії»(«Malofeyevav.russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelinv.russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Отже, наявними в справі доказами не доведено поза розумним сумнівом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання доньки, що в свою чергу не надає можливості зробити висновок про наявність в її діях складу правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ст.247, п.3 ч. 1 ст.284, ст.294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА