Справа № 163/1586/25
Провадження № 3-в/163/24/25
02 жовтня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року у справі 163/1586/25,-
ОСОБА_1 звернулась до Любомльського районного суду Волинської області з клопотанням про розстрочку виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року у справі 163/1586/25, згідно з якою її притягнуто до відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 136000 грн.
Клопотання мотивує тим, що на даний час не має можливості сплатити всю суму штрафу відразу, оскільки не працює, не має доходу, перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім того, зауважує, що на утриманні у неї 4 неповнолітні дитини, а її сім'я перебуває на відповідному обліку - як малозабезпечена сім'я. Разом з цим, стверджує, що має фінансові зобов'язання за кредитними договорами, на даний час має скрутне матеріальне становище, тому одразу оплатити всю суму штрафу не може.
В зв'язку з чим, посилаючись на положення ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 301-307 КУпАП, просить відстрочити виконання постанови Любомльського районного суду від 24.07.2025 та розстрочити її виконання до 24.07.2029 року, з врахуванням наданих нею пропозицій щодо графіку сплати штрафу, не передаючи постанову для примусового виконання до виконавчої служби.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду клопотання.
Представник Волинської митниці не заперечив щодо задоволення клопотання про розстрочку виконання постанови суду.
Дослідивши клопотання з доданими до нього документами, матеріали справи по порушення митних правил №163/1586/25, зважаючи на доводи заявниці, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Стаття 2 КУпАП встановлює, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Згідно ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Згідно положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2,300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статтіцього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 301 КУпАП, за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Так, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно з постановою Любомльського районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року у справі 163/1586/25, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів громадян, щ становить 136000 грн., та стягнуто з неї на користь держави 605,60 гривень судового збору. Постанова набрала законної сили 05.08.2025 року.
Заявниця ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що стверджено довідкою ЛКК «Полтавський районний клінічний центр Первинної медичної допомоги Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області" № 01 від 17.03.2025 року, її сім'я має пільги, встановлені для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.07.2025 по 31.12.2025 року в розмірі 7256,72 грн., що підтверджується довідкою № 3458 від 05.08.2025 року.
Таким чином, на підставі досліджених матеріалів, в межах вирішення клопотання, яке розглядається, враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1 , те, що її сім'я є багатодітною, малозабезпеченою, а також, зважаючи на розмір штрафу, який призначено судом як адміністративне стягнення, доходжу висновку, що сплата нею штрафу в розмірі 136000 грн. одним платежем становитиме для неї надмірний тягар, тому є підстави для розстрочення виконання постанови суду.
Однак, в своєму клопотанні заявниця просить розстрочити виконання постанови до 24.07.2029 року, тобто на 4 роки, що на думку судді є надмірним, а достатнім та розумним вважаю за доцільне встановити розстрочку сплати штрафу строком до 12 місяців.
В той же час, заявниця просить розстрочити виконання постанови суду в повному обсязі. Однак, слід зазначити, що заява в частині надання розстрочки для виплати судового збору на користь держави, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Проте, таке виключення передбачено у тому разі, коли остаточне рішення по справі ще не прийнято. В даному випадку постанова Любомльського районного суду Волинської області від 24.07.2025 року набрала законної сили 05.08.2025 року. Тому, заява в частині розстрочки виплати судового збору, не підлягає задоволенню.
В зв'язку з чим, доходжу висновку, що клопотання про розстрочення виконання постанови суду підлягає частковому задоволенню, а саме, клопотання слід задовольнити в частині розстрочення сплати штрафу строком до 12 місяців рівними платежами щомісяця по 11333,34 грн. В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Керуючись статтями 283, 284,301,302, 304 КУпАП, суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплату штрафу, призначеного згідно з постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року у справі 163/1586/25 у розмірі 136000 (сто тридцять шість тисяч) грн. рівними частинами протягом дванадцяти місяців, а саме: по 11333 (одинадцять тисяч триста тридцять три) грн. 34 коп. кожного місяця, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Відповідно до ст. 303 КУпАП перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення стягнення у виді штрафу зупиняється до закінчення строку розстрочки.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати чергового платежу, постанова про накладення адміністративного стягнення буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу в подвійному розмірі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л. Гайдук