Рішення від 07.03.2013 по справі 0908/3205/2012

Справа №0908/3205/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2013 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Мигович О. М.

секретаря Гладенька Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що згідно кредитного договору № IFK0АK10960001 від 19.04.2006р. ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 44550,00 грн зі сплатою 14,76% річних та з кінцевим терміном погашення кредиту 19.04.2011р.

Відповідач, отримавши суму кредиту свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме своєчасно не погасив чергову частину кредиту та просторочив сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із чим станом на 03.03.2012р. загальна сума заборгованості по договору становить 21584,27 грн., з них:

- 12217,12 грн. - заборгованість по кредиту;

- 7389,57 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1977,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 26.04.2006 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21150, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан - В, №кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до договору застави у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, заставодержатель має право задовольнити свої забезпечені договором застави вимоги шляхом зверненнстягнення на заставлене майно.

Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет заставленого майна.

Представник позивача, в судовому засіданні позов підтримав, та суду пояснив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 44550,00 грн. Відповідач - ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Тому вважає, що будь-яких порушень зі сторони банку не було, просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконував свої зобов'язання в повному обсязі - не відповідає дійсності. Те що ним не надавалися несвоєчасно кошти теж не відповідає дійсності, оскільки, ним щомісячно сплачувалися значно більші суми ніж передбачено в договорі. Також банком у кризовий період в односторонньому порядку підвищено відсотки за користуванням кредитом, що є порушенням Закону України №661-VI від 12.12.2008 року. Тому вважає, що з його боку всі умови договору від 19.04.2006 року виконані в повному обсязі, вважає позов безпідставним, та просить відмовити в задоволенні даного позову.

Суд, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № IFK0АK10960001 від 19.04.2006р. ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 44550,00 грн зі сплатою 14,76% річних та з кінцевим терміном погашення кредиту 19.04.2011р.

У забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 26.04.2006 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21150, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2.3.1 вищевказаного договору передбачено, що банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні конюктури ринку грошових ресурсів, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долар США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд, або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню долару США за згодою позичальника.

25.12.2008 року розпорядженням ПриватБанком відповідачу підвищено відсоткову ставку за користування кредитом з 14,76 % по договору до 25,44 %, Згідно реєстру №3 від 07.01.2009 року відповідачу було направлено рекомендований лист про підвищення процентної ставки за кредитним договором від 19.04.2006 року, однак доказів про його вручення останньому немає. Разом з тим, зміна відсоткової ставки мала місце з 01.02.2009 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» №661-VI від 12.12.2008 року, а відтак з порушенням вимог ст.1056-1 ЦК України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» №661-VI від 12.12.2008 року, яким ЦК України було доповнено ст.1056-1, набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. В даному випадку збільшення відсоткової ставки по кредитному договору від 19.04.2006 року згідно п.2.3.1 мала відбутись за згодою позивальника, що не було зроблено.

За змістом п.2.3.1 Договору банк зобов'язується надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. На підтвердження такої дії, яка є визначеною договором передумовою для зміни ставки, представник позивача посилається на повідомлення банку від 25.12.2008 року.

Об'єктивні докази, які підтверджують направлення такого в справі відсутні. Наявні у справі копія повідомлення від 25.12.2008 року та «Реєстру №3» такими доказами вважатися не можуть, оскільки останній не засвідчує факту отримання відповідачем листа про підняття відсоткової ставки та вважати таким, що він був належним чином повідомлений. Окрім того банком не представлено і доказів про саме прийняття рішення про підвищення з 01.02.2009 року процентної ставки за кредитним договором від 19.04.2006 року з 14,76% на 25,44 %, як такого.

Як вбачається з квитанцій, відповідачем сплачувались кошти в значно більшому розмірі ніж передбачено в договорі (а.с.54-64).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах зв'ялених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з безпідставністю позовних вимог.

На підставі наведенного ст.ст. 627, 629, 653 ч.3, 1056-1 ЦК України, та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України суд, -

РІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Попередній документ
130706326
Наступний документ
130706328
Інформація про рішення:
№ рішення: 130706327
№ справи: 0908/3205/2012
Дата рішення: 07.03.2013
Дата публікації: 06.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до суду касаційної інстанції (09.07.2013)
Дата надходження: 29.05.2012
Предмет позову: звернення стягнення