Справа №0908/6559/2012
10.01.2013 року Калуський міськрайонний суд Івано -Франківської області
в складі : головуючої -судді ГАЛУЩАК Л.О.
секретаря ЗАТКАЛЬНИЦЬКОЇ Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ПАК КБ «Приватбанк» про визнання недійсними договору іпотеки , -
Що позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 11.09.2008 року між ним та ПАК КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №IF10GA0000000049 , згідно умов якого позивачу був наданий кредит в сумі 115000 доларів США для споживчих цілей.Відповідно до умов кредитних договорів з метою забезпечення виконання позичальниками зобов'язань за кредитним договором в іпотеку банку було передано житловий будинок по АДРЕСА_1 який належить йому на праві приватної власності , що підтверджується договором іпотеки 12.09.2008 року.На час укладення договору іпотеки у будинку без реєстрації проживали неповнолітні діти : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, після народження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 він також із ними проживав у будинку.При укладенні договору іпотеки нотаріус зобов»язаний був вимагати дозволу органу опіки й піклування на укладення іпотечного дозволу. По-скільки вказаний договір не отримувався, то слід вважати, що порушені права та інтереси дітей.
Згідно ч.3 ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства'батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. А ніякого дозволу орган опіки та піклування на укладання договору іпотеки не надавав. Тобто оскільки це зобов'язання впливає на подальший майновий стан дитини позивач вважає його таким, що протирічить діючому законодавству України.За таких обставин виходячи з незаконністю укладання договору іпотеки від 12.09.2008 року, як такого що порушує права дітей, вважає що це є підставою для визнання договору недійсним. Тому просить постановити рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки від 12.09.2008 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги й позов просить задоволити.
Представник відповідача - ПАК КБ «Приватбанк» Твердохліб А.І. в судовому засіданні позов не визнала , в задоволенні позову просить відмовити, по-скільки вважає його безпідставним та просить відмовити у задоволенні позову у зв»язку із спливом строку позовної давності.
Представник третьої особи, служби у справах дітей Калуської РДА при вирішення клопотання про сплив строку позовної давності покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши сторін, оглянувши матеріали справи, вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав:
11.09.2008 року між позивачем та ПАК КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №IF10GA0000000049 , згідно умов якого позивачу був наданий кредит в сумі 115000 доларів США строком на 10 років з терміном повернення до 11.09.2018 року включно .
Відповідно до договору іпотеки від 12.09.2008 року банку було передано житловий будинок по АДРЕСА_1 який належав ОСОБА_1 на праві приватної власності.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив суду, що позивач був присутній при укладенні договору іпотеки, однак в обов»язок нотаріуса входить вияснення фактичного місця проживання дітей.
Суд вважає обґрунтованою заяву представника відповідача Твердохліба А.І. про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позову, оскільки позивачу про зміст договору іпотеки та наявність порушеного права було відомо ще 12.09.2008 року в момент підписання, однак в той час йому було необхідно отримати кошти, заяви про поновлення процесуального строку з відповідним доведенням поважності причин його пропуску позивач чи його представник не подали, оскільки не вважають його пропущеним.
Відповідно до ст.. 256 позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що передбачено ст. 257 ЦК України. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч.1 ст. 261 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення . Відповідно до ч. 4 цієї ж статті , сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Сторона відповідача наголосила про сплив строку позовної давності для звернення до суду позивачем по справі.
Даний позов подано до суду 03.12.2012 року ( а.с.2) .
Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач дізнався про порушене право 12.09.2008 року, підстави для поновлення строків позовної давності не встановлені, отже до спірних правовідносин необхідно застосувати позовну давність і на підставі ч.4 ст.267 ЦК України відмовити у позові, в зв»язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 210 , 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАК КБ «Приватбанк» про визнання недійсними договору іпотеки відмовити у зв»язку із спливом строку позовної давності.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського Апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.