Справа № 954/665/25
Номер провадження 2/954/1264/25
02 жовтня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що між позивачем фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою - ОСОБА_2 було укладено Цивільно-правовий договір №03/11/2022 від 03.11.2022. Відповідачем були порушені умови договору, що підтверджується рішенням суду у справі № 710/622/23, № провадження 22-ц/819/214/24 відповідно до якого з Відповідача стягнуто на користь позивача 78476,66 грн. Порушення умов договору викликало в позивача сильні душевні хвилювання та пошкодило її репутацію перед контрагентом, виходячи з наступного. Так, згідно пункту 1.1 договору: замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати наступні послуги перевезення вантажу та передати кошти отримані від вантажоодержувача за послуги перевезення: Україна - Польща. Керуючись п. 1.2. Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені п. 1.1. Договору до 09 грудня 2022 року. Розвантаження у Туреччині було здійснено 02.12.2022, що підтверджено датою у ваговому талоні фірми CEREZSA ic ve DIS TICARET LTD.STI Sanazi Mh.60413 Sk.N27 Sehitkamil, Gaziantep, SEHITKAMIL V.D.2420519012 TURKEZ, яка є отримувачем вантажу. Після цієї послуги перевезення вантажу водій ОСОБА_2 повинен був повернутися в Україну та згідно п. 2.1.8. повернути автомобіль з напівпричепом за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 204а. Відповідно до п 3.6. Договору. Підписуючи цей договір сторони підтверджують приймання-передачу автомобіля MAN, державний номер НОМЕР_1 з причепом, державний номер НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію у кількості 2 шт. На останню дату терміну дії договору автомобіль з напівпричепом повернуто не було. Після останнього вивантаження відповідач не ставив до відома, де саме знаходиться, коли поверне автомобіль, надасть підтверджуючі чеки використаних коштів, та поверне кошти. На дзвінки не відповідав. У зв'язку з відсутністю інформування з боку Відповідача та неповернення транспортного засобу, 21.12.2022 було подано заяву до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області поліцію про неповернення автомобіля MAN, державний номер № НОМЕР_1 з причепом держаний номер НОМЕР_3 . 22.12.2022 було встановлено місцезнаходження автомобіля з напівпричепом у м. Шпола в районі проживання на той час ОСОБА_2 . На 19.12.2022 було заплановано наступне перевезення. Від запланованої поїздки довелось відмовитись. З вини Відповідача, екстрені відмови перевізника від здійснення перевезень негативно відображаються на репутації надійного контрагента, який не буде зривати строки поставок. Більше того, протягом часу, поки Відповідач не виходив на зв'язок, не бажав повертати автомобіль, позивач не володіла ситуацією відносно місцезнаходження автомобіля MAN, державний номер НОМЕР_1 з причепом, державний номер НОМЕР_2 , не могла повноцінно брати та виконувати замовлення з перевезення, що завдало позивачу значної моральної шкоди. Враховуючи наведене позивач просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , на її користь моральну шкоду в сумі 315302,30 грн.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надав відзив на позов, зазначивши, що позивач володіла інформацією про місце перебування відповідача та її автомобіля, тому вважає, що доводи позивача про прострочення автомобіля є безпідставними та вважає, що позивачем не доведено факту вчинення ним протиправних діянь щодо спричинення позивачеві моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначила, що між нею та відповідачем виникли цивільно-правові відносини, а саме щодо послуг перевезення товарів. Відповідач прострочив повернення транспортного засобу, не реагував на її повідомлення щодо його місця перебування, у зв'язку з чим вона мала проблеми зі здоров'ям. Також додала, що розмір моральної шкоди складає саме 315302,30 грн як втрачена вигода, опираючись на наявні договір перевезення. Враховуючи наведене просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторона відповідача у судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги не визнають, просять відмовити у їх задоволенні, вважають, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Також додали, що під час листування в месенджерах з боку позивача вчинявся психологічний тиск на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з доводами сторін, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно доп. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому обов'язковою умовою для можливості відшкодування моральної шкоди судом має бути доведення у належний процесуальний спосіб фактів настання такої шкоди, протиправності дій, що призвели до неї, а також наявності між цими фактами причинно-наслідкового зв'язку.
Такі правові висновки зазначені у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2021 року у справі № 201/3997/18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19); постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16 .
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (виконавець) уклали цивільно-правовий договір №03/11/2022 від 03.11.2022 за яким узгоджені наступні умови послуг перевезення.
За копією рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області №710/622/23 від 21.03.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів, які були надані на витрати, пов'язані із перевезенням, задовольнено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 88476,66 грн.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21.03.2024 задоволено частково, зменшено суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 88476,66 грн до 78476,66 грн.
Враховуючи, що судовими рішеннями Нововоронцовського районного суду Херсонської області та Херсонського апеляційного суду з відповідача стягнуто кошти, тому справедливим і розумним буде присудження позивачці компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн, що на переконання суду є достатнім з врахуванням засад розумності, справедливості та співмірності і не призведе до безпідставного збагачення позивача.
Підсумовуючи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, тим самим частково задовольнивши позов.
Щодо вимоги про стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з платіжної інстукції №0.0.4319286267.1 від 18.04.2025, позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4729,54 грн (чотири тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень 54 копійок). Оскільки позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого нею судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на її користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 315302,30 грн (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 5000,00 грн (0,0158%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 75,00 грн (4729,54 х 0,0158 % = 75,00 грн).
На підставівикладеного такеруючись ст. 4, 12, 13,76,81,82,89, 133, 141, 211, 223, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду в сумі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) та судові витрати у розмірі 75,00 грн (сімдесят п'ять гривень 00 копійок) за сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02 жовтня 2025 року.
СуддяВ.О. Каневський