01.10.2025 Справа №607/14205/25 Провадження №2/607/4249/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним ліцензійного договору та
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним ліцензійного договору.
Через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслав заяву про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 вказав, що суд задовольнив всі без виключення клопотання сторони позивача та відповідача-4 (яка, на його переконання, маніпулює позивачем в особистих інтересах), навіть ті, які не підлягали задоволенню в силу закону. В цей же час, суд необґрунтовано відхилив його клопотання та клопотання відповідача-2, попри те, що їх задоволення має суттєве значення для встановлення істини у справі та справедливого вирішення наявного спору у відповідності із вимогами закону. Крім того суд необґрунтовано пропустив стадію вирішення питання про можливість укладення мирової угоди, медіації або врегулювання спору за участю судді. Заявник переконаний, що якщо позивач прийме участь у будь-якій з зазначених форм врегулювання спору і дізнається про те, що весь цей час його вводила в оману відповідач-4, предмет спору буде відсутній, а провадження закрите. Цей спір виник і існує лише через маніпулятивну поведінку відповідача-4, яка в жодному випадку не допускає зустріч та/або спілкування позивача з відповідачами-1, 2 та 3. Посилається на те, що процесуальна поведінка головуючого судді вказує на те, що відповідач-4 здатна використовувати суд для досягнення протиправних цілей, а суд їй це дозволяє. У нього особисто, як у стороннього спостерігача за процесуальною поведінкою судді, виник обґрунтований сумнів в його неупередженості під час прийняття процесуальних рішень з підготовки справи до судового розгляду по суті, а також відносно ставлення судді до сторони позивача і відповідача-4, з одного боку, та інших відповідачів - з іншого боку. На переконання заявника, все наведене вище створює обґрунтований сумнів у неупередженості судді з точки зору «об'єктивного спостерігача» (стандарт ЄСПЛ). Наведене свідчить про те, що такі сумніви засновані на фактичних обставинах, а не є припущеннями про можливий розвиток подій. Також заявник вказує на те, що про підстави відводу йому стало відомо 26 вересня 2025 року під час участі в судовому засіданні у цій справі та спостереження процесуальної поведінки судді під час вирішення процесуальних завдань суду.
30 вересня 2025 року заяву про відвід передано головуючому судді Якімцю Т.І.
Відповідно до частин сьомої - восьмої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи.
Положеннями статей 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу та самовідводу суддів. Статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді. Згідно з вимогами частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд, розглянувши заяву та матеріали справи, вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим, виходячи із наступного.
Як передбачено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність розглядає через об'єктивний та суб'єктивний критерій. ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначав, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції , за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії“ (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії“ (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII) (§ 66).
У цій справі ЄСПЛ також звертав увагу, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (§ 67); застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності, тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення (перше речення § 69).
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
В силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, положеннями частини третьої статті 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Як вбачається із змісту поданої заяви, цей відвід уґрунтовано незгодою ОСОБА_1 із процесуальним рішенням судді у справі. Заявник вважає, що дії головуючої судді про задоволення клопотання сторони позивача та відповідача-4, та відмова у його та відповідача-2 клопотаннях свідчать про упередженість судді, проте в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України означене не є підставою для відводу судді.
Крім того, позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів того, що існують дійсні суб'єктивні чи об'єктивні критерії, які дозволяють зробити висновок про неможливість забезпечення конвенційного права особи на справедливий суд під головуванням судді Якімця Т.І., та що останній є необ'єктивним чи упередженим під час розгляду даної цивільної справи.
Таким чином, всі доводи заявника зводяться виключно до незгоди із процесуальними рішеннями судді, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді або могли б розцінюватися як заінтересованість судді у розгляді цієї цивільної справи.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частинами першою - другою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до вимог частини третьої статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а заява про відвід надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання, відтак заява про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36 - 37, 39 - 40, 258 - 261, 353 ЦПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним ліцензійного договору - визнати необґрунтованою.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним ліцензійного договору передати до канцелярії Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який вирішуватиме питання про відвід.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
4. Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи.
Повний текст ухвали суду складено 01 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Т. І. Якімець