01 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/13833/24 пров. № А/857/7017/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Гуляка В.В.
Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 460/13833/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
суддя у І інстанціїЗозуля Д.П.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У листопаді 2024 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати починаючи з 16.09.2024 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на шість років на умовах визначених абз.4 п. 2 ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, зарахувавши при цьому до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії період отримання виплати допомоги по безробіттю з 08.06.2004 по 05.03.2005, період роботи в КСП «Біле Озеро» відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника з 01.02.1990 по 19.03.2000 за винятком зарахованих періодів роботи, та період роботи в СВК «Прогрес» відповідно до записів в трудовій книжці з 20.03.2000 по 18.02.2004 за винятком зарахованих періодів роботи.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 460/13833/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 отримання виплати допомоги по безробіттю з 08.06.2004 по 05.03.2005, період роботи в КСП «Біле Озеро», відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 з 01.02.1990 по 19.03.2000 за винятком зарахованих періодів роботи, та період роботи в СВК «Прогрес», відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 з 20.03.2000 по 18.02.2004 за винятком зарахованих періодів роботи.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору 323,00грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами
Відповідач у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у заяві від 16.09.2024 року про призначення пенсії за віком позивачка не зазначала про те, що вона просить призначити їй пенсію за нормами ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не приймало рішення про відмову у призначення пенсії за віком за нормами ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Натомість, відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивачки відповідач не врахував трудову діяльність позивачки, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , оскільки, в документі відсутній запис дати заповнення книжки, що є порушенням вимог пункту 2.2 частини 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року.
Позивач у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, зважаючи на наявність посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи, яке засвідчує факт проживання позивачки на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 року необхідну кількість років. Крім того, позивачка звертає увагу на те, що форма заяви про призначення пенсії, яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 не дозволяє довільне формування заяви про призначення пенсії з зазначенням норм права відповідно до яких особа має намір отримувати пенсійні виплати. Тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що у заяві про призначення пенсії не зазначені правові норми на підставі яких позивачка просить призначити пенсію за віком.
Позивач та відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи позивачки трудову діяльність, згідно із трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , оскільки позивачка не несе відповідальність за правильність заповнення трудової книжки, зокрема через відсутність запису про дату заповнення трудової книжки. Також суд звернув увагу на те, що у заяві позивачки про призначення пенсії немає відомостей про те, на підставі норм якого закону позивачка просить призначити пенсію за віком, внаслідок чого позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком за нормами ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованими.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
16.09.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу.
До страхового стажу позивачки відповідач не зарахував трудову діяльність, згідно з трудовою книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки в документі відсутній запис про дату заповнення книжки.
Не погоджуючись з відмовою органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивачка звернулася до суду цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Апеляційний суд встановив, що 16.09.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком.
23.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення № 172050006451, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу. Відповідач не зарахував позивачці трудову діяльність позивачки, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , оскільки, в документі відсутній запис дати заповнення книжки, що є порушенням вимог пункту 2.2 частини 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року.
Аналізуючи спірне рішення відповідача апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про призначення пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, до реєстрації заяви про призначення пенсії відповідальний працівник структурного підрозділу Пенсійного фонду перевіряє повноту та зміст поданих документів і за наслідками цієї перевірки повідомляє заявника про виявлені недоліки.
Отже, відповідач, як структурний підрозділ мав з'ясувати зміст заяви про призначення пенсії за віком, яку подала позивачка, щоб переконатися на підставі норм якого закону позивачка просить призначити пенсію за віком. Однак, апеляційний суд зауважує, що відповідач не проаналізував заяву позивачки про призначення пенсії та самостійно визначив як прохання позивачки призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З цього приводу апеляційний суд також звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, виявивши недоліки заяви про призначення пенсії не виконало вимоги пункту 4.2 Порядку № 22-1 та не повідомило позивачку про виявлені недоліки, а самостійно, з порушенням принципу екстериторіальності, прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.
Отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 щодо відмови в призначенні пенсії є протиправним, а тому його необхідно скасувати.
Разом з тим, у спірному рішенні відповідач надав оцінку стажу роботи позивачки, згідно із поданою позивачкою заявою, однак суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області є територіальним органом Пенсійного фонду, яке прийняло заяву позивачки про призначення пенсії, однак не передало заяву позивачки для визначення територіального органу Пенсійного фонду, який вирішуватиме питання про призначення пенсії. Із цього слідує, що відповідач не є належним органом територіального органу Пенсійного фонду, який розглядає питання про призначення позивачці пенсії.
Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно досліджував правомірність не зарахування відповідачем певних періодів трудової діяльності позивачки до страхового стажу.
Разом з тим, апеляційний суд, зважаючи на норму статті 9 КАС України, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перевірку заяви позивачки та поданих документів в порядку передбаченому пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.
Підводячи підсумок наведеного вище апеляційний суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перевірку заяви позивачки та поданих документів в порядку передбаченому пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.
У задоволенні інших позовних вимог необхідно відмовити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг частково знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про часткове задоволення позову.
Досліджуючи питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем у даній справі, то колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги та адміністративного позову, суд присуджує на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою понесено витрати пов'язані з розглядом справи у вигляді сплати судового збору у сумі 968,96 грн у суді першої інстанції та 1453,20 грн у суді апеляційної інстанцій.
Як наслідок, суд присуджує за рахунок бюджетного фінансування відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2421,74 грн.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 460/13833/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 23.09.2024 № 172050006451 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перевірку заяви ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком та поданих документів в порядку передбаченому пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2421,74 грн. (дві тисячі чотириста двадцять один 74 копійки).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Гуляк