01 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/26213/23 пров. № А/857/13390/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 380/26213/23 за адміністративним позовом ТзОВ "КОМФОРТСПЕЦБУД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними рішень,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКисильова О.Й.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 380/26213/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач -Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні заяви позивача про присудження судових витрат -відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що присуджена сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу яка стосується додаткового рішення не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про присудження судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що фактично адвокат надав позивачу послуги зі складання позовної заяви у справі, подання заяви про виконання вимог ухвали, подання додаткових пояснень щодо визнання протиправними та скасування чотирьох рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а тому заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн є співмірним із складністю справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 380/26213/23 адміністративний позов ТзОВ "КОМФОРТСПЕЦБУД" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620078/44996374 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., м. Львів, вул. Бережанська, буд. 54, кв. 65; ЄДРПОУ 44996374) податкову накладну від 03.08.2023 № 2, датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620077/44996374 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2023 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., м. Львів, вул. Бережанська, буд. 54, кв. 65; ЄДРПОУ 44996374) податкову накладну від 09.08.2023 № 3, датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620076/44996374 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.08.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) податкову накладну від 11.08.2023 № 4, датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 9620079/44996374 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.08.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) податкову накладну від 15.08.2023 № 5, датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортспецбуд" (79070, Львівська обл., місто Львів, вул. Бережанська, будинок 54, квартира 65; ЄДРПОУ 44996374) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач- Головне управління ДПС у Львівській області звернувся з апеляційною скаргою.
За результатом розгляду апеляційної скарги рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 380/26213/23 залишено без змін, а скарга без задоволення.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що 22.10.2024 ТОВ "Комфортспецбуд" подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про стягнення з відповідачів понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
До вказаної заяви позивачем додано:
- договір від 17.10.2023 № 17-10/23 про правову допомогу в суді та у виконавчому провадженні (далі Договір № 17-10/23), відповідно до якого адвокатським об'єднанням "Кавчук і Партнери надаються ТОВ "Комфортспецбуд" (Клієнт) послуги у галузі права (правнича допомога);
- акту наданих послуг від 18.10.2024 № 18/10 за договором від 17.10.2023 № 17-10/23, відповідно до якого обсяг правничої допомоги включає: послуги в галузі права (правнича допомога адвоката у Львівському окружному адміністративному суді у справі № 380/26213/23 за позовом ТОВ "Комфортспецбуд" про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії).
Вартість робіт із надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн, що окрім акту наданих послуг від 18.10.2024 № 18/10, підтверджується також детальним описом послуг від 18.10.2024, що надавались адвокатом АО "Кавчук і партнери" у справі № 380/26213/23.
Згідно із платіжною інструкцією від 18.10.2023 № 89 на суму 5 000,00 грн та від 17.10.2024 № 528 на суму 5000,00 грн, ТОВ "Комфортспецбуд" сплатило сумарно на рахунок Адвокатського об'єднання "Кавчук і партнери" 10 000,00 грн за надання правничої допомоги.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 134 КАС України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З матеріалів справи убачається, що справа розглядалася у спрощеному письмовому провадженні. Фактично позивачу були надані послуги з професійної правничої допомоги зі складання позовної заяви у справі, подання заяви про виконання вимог ухвали, подання додаткових пояснень щодо визнання протиправними та скасування чотирьох рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам складу та розміру витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи яка не є складною, суті виконаних послуг, наявність численної судової практики та урахувавши відсутність юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 3000 грн, по 1500 грн з кожного.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Натомість, відповідачем при поданні апеляційної скарги приведених положень ч.7 ст.134 КАС України дотримано не було. Відповідач не привів суду жодних доказів, які вказували на не співмірність присуджених на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 380/26213/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Гуляк