Справа № 522/16658/25
Провадження № 3/522/5637/25
02 жовтня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Із протоколу серії ГП № 313027 про адміністративне правопорушення вбачається, що 08 серпня 2025 року приблизно об 11:30 год. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила відносно свої доньки домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме вдарила рукою по обличчю в наслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду справи, а також для забезпечення дотримання процесуальних строків, їй було направлено судові виклики шляхом SMS-повідомлень, які були доставлені у додаток «Viber» за її номером телефону, згідно довідки про доставку, та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 справи, дати, час та місце його проведення.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові у справі № 0870/8014/12 від 15.05.2019, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на те, що попри повідомлення судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень щодо протоколу, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді. За таких обставин суд, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 38 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без її участі, спираючись на наявні матеріали.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 року за № 3733-ІХ статтю 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, яка набрала чинності 19 грудня 2024 року.
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в ред. від 19.12.2024 року на підставі ЗУ № 3733-IX від 22.05.2024), настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства та наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Конструкція норми, викладеної в ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Отже, домашнє насильство, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки потребує наявності не тільки певного протиправного діяння, але й спричинення завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що викладена в протоколі серії ГП № 313027 від 08.07.2025 фабула адміністративного правопорушення не містить всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не розкрито суть порушення відповідно до вимог закону, а саме констатовано факт його вчинення та припущення про можливе настання наслідків в результаті вчиненого діяння по відношенню до потерпілого.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Порядок збору та процесуального фіксування доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у цій категорії справ протокол про адміністративне правопорушення виступає як важливий юридичний документ акт, який свідчить про порушення уповноваженою особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладання адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 2) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 173-2, 245, 247, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко