Справа 522/21275/25
Провадження 1-кп/522/3256/25
25.09.2025 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР № 12025163520000253 від 11.04.2025, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дружелюбовка Ананьївського району Одеської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, незаміжньої, є фізичною особою - підприємцем, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 6, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України,-
На розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 6, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені п. п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування зазначеного запобіжного заходу, не змінились та не відпали.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків, у зв'язку з чим просила змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена підтримала позицію захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Так, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2025 продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 тобто до 27.09.2025, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, докази суду не надавались та судом - не досліджувались.
Таким чином, вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує, що остання з посиланням на вагомі докази, перелік яких зазначено у реєстрі матеріалів досудового розслідування, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та у разі визнання винуватою, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років з конфіскацією майна.
Також, суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_7 , щодо якої відсутні відомості, які б перешкоджали триманню її під вартою, те, що вона раніше не судима, є фізичною особою - підприємцем, незаміжня,має постійне місце проживання.
При прийнятті рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Так, у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, застосування попереднього ув'язнення може бути виправданим.
Таким чином, зважаючи на пред'явлене обвинувачення та відомості про особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу раніше, а саме щодо спроб переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та/або свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не відпали та продовжують існувати.
При цьому, з урахуванням обставин справи, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, на даний час, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої та запобігти зазначеним ризикам.
За даних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах визначених ст. 197 КПК України, тобто до двох місяців.
Крім того, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, направленого на спричинення смерті іншій особі, суд з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України не вважає за можливе визначати розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 27,31,32, 177, 178, 183, 199, 314, 315, 331, 371, 372, 376,392,395,532 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 23.11.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3