Справа № 240/23517/24
02 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Курко О. П., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 вересня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
02 жовтня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Відповідно до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України сплата судового збору є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 5 днів з моменту вручення копії ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.
Роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, судом апеляційної інстанції буде повернуто апеляційну скаргу заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Курко О. П.