Справа № 240/25110/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
02 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" до Житомирської обласної ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна" про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради 20-ї сесії 8-го скликання від 20.06.2024 року №765 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна".
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення Житомирської обласної ради від 20.06.2024 №765 порушує права та законні інтереси позивача. Вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням законних підстав, меж, повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. За своєю суттю спір полягає у тому, що рішенням обласної ради надано у користування третій особі мисливські угіддя на території Барашівської сільської ради, серед яких, 197 земельних ділянок належать на праві приватної власності членам громадської організації. Зазначено, що дозволів на користування наведеними ділянками члени Громадської організації "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" не надавали. Відтак стверджує, що рішення про надання у користування земель, прийнято за відсутності згоди власників цих земель. Крім того вказано, що спірне рішення прийнято всупереч вимог Регламенту роботи Житомирської обласної ради, затвердженого рішенням №13 від 24.12.2020 зі змінами, а саме ст. 29 цього Регламенту.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Житомирської обласною радою 20 червня 2024 року було прийнято рішення №765 «Про надання у користування мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна».
Дане рішення прийнято відповідно до Закону України "Про відповідно до Закону України «Про місцеве самоврадування в Україні», Закону України «Про мисливське господарство та полювання» на підставі розглянутого подання Державного агентства лісових ресурсів України від 24.04.2024 № 03-11/2248-24, погодження Житомирської обласної державної (військової) адміністрації від 15.04.2024 №2464/2-24/19, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна» від 29.05.2024 № 29/05, враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовище та використання природних ресурсів від 11.06.2024.
Пунктом 1 вказаного рішення визначено надати у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна» мисливські угіддя загальною площею 13340,3847 га на території Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області на 49 років, згідно з додатком.
Додатком до оскаржуваного рішення визначено перелік мисливських угідь, що надаються у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна» на території Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, законодавець визначив процедуру надання мисливських угідь, яка полягає у прийнятті уповноваженим органом, в даному випадку обласною радою, рішення про надання в користування мисливських угідь на підставі подання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - в даному випадку Житомирською обласною державною адміністрацією, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Відповідно до пп.21 п.4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 № 521, Держлісагентство відповідно до покладених на нього завдань, вносить пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають зазначені рішення.
Окрему увагу слід звернути на той факт, що обласна рада, як орган, що приймає рішення про надання у користування мисливських угідь не залучається до процесу підготовки подання та погодження їх надання з визначеними органами та суб'єктами, а повноваження у сфері розпорядження мисливськими угіддями виникають з моменту отримання подання Державного агентства лісових ресурсів України про надання мисливських угідь тому чи іншому суб'єкту, який виявив бажання отримати їх у користування.
Рішення про надання мисливських угідь приймається обласними радами виключно на підставі подання Державного агентства лісових ресурсів України.
Як встановлено судом, 27.05.2024 до Житомирської обласної ради надійшло подання Державного агентства лісових ресурсів України від 24.04.2024 №03-11/2248-24, щодо розгляду матеріалів про надання мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна».
Варто звернути увагу, що невід'ємним елементом подання, яке вноситься органу, уповноваженому на прийняття рішення про надання в користування мисливських угідь є наявність погодження з обласною державною адміністрацією а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Листом від 15.04.2024 №2464/2-24/19 Житомирська обласна державна адміністрація, Житомирська обласна військова адміністрація погодила надання у користування угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливська фауна» загальною площею 13 340,86 га, за умови погодження з власниками або користувачами.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Мисливська фауна» попередньо зверталась до Ємільчинської РО УТМР за погодженням та 01 лютого 2024 року отримала лист Ємільчинської РО УТМР про добровільну відмову від частини мисливських угідь на території Барашівської ОТГ загальною площею 33 832,86 га, з яких 10502,00 га - лісові.
У відповідь на звернення ТОВ «Мисливська фауна», 02 лютого 2024 року ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» надало лист про надання погодження щодо користування мисливськими угіддями на землях лісового фонду на території земель Барашівського лісництва, в межах Барашівської сільської ради, за межами населених пунктів, які розташовані в кварталах з 6 по 26, 41 по 59, 107, 109, 110, 113 по 121, 123 по 136, 140 по 157, 161 по 165, 167 по 168, загальна площа угідь складає 8182,1 га зі специфікацією.
До матеріалів справи відповідачем також надано інші погодження від фізичних та юридичних осіб: ТОВ «ЛЕНДКОМ ЦЕНТР» - 671,00 га; ФГ «КОРОЛЕВИЧ» - 812,00 га; ФОП ОСОБА_1 - 52,80 га; ФГ «ДЕМЕТРА +» - 62,00 га; ПП «ЗЛАГОДА АГРО» - 2000,00 га; ТОВ «АГРО ЄМІЛЬЧИНЕ» - 500,00 га; ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» - 204 га; ТОВ «БІОВЕНА ЛТД» - 800,00 га; ОСОБА_2 - 6,2869 га; ОСОБА_3 - 6,3663 га; ОСОБА_4 - 7,6884 га; ОСОБА_5 - 9,8582 га; ОСОБА_6 - 6,1024 га; ОСОБА_7 - 5,6621 га; ОСОБА_8 - 6,8986 га; ОСОБА_9 - 7,6218 га.
Всі наведені вище обставини, дозволяють зробити висновок, що на момент прийняття Житомирською обласною радою спірного рішення, нею було отримано повний пакет документів разом з визначеними Законом погодженнями.
Таким чином, об'єктивні причини та обґрунтовані підстави для відмови у наданні у користування мисливських угідь ТОВ «Мисливська фауна» у відповідача на момент прийняття спірного рішення були відсутні.
Вказане також спростовує твердження позивача про отримання товариством мисливських угідь без погодження власників земельних ділянок, оскільки в матеріалах справи наявні погодження як власників так і користувачів земельних ділянок, що відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Необхідність отримання погодження на мисливські угіддя від селищних та сільських рад, також не підтверджена в ході судового розгляду, оскільки положення Закону України «Про мисливське господарство та полювання» такої вимоги не містять.
На підтвердження вказаного у матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 29.05.2024 №224, яким засвідчено відсутність повноважень на надання додаткових погоджень.
Також слід звернути увагу на зміст першочергової редакції проєкту Закону України «Про мисливське господарство та полювання» прийняту Верховною Радою України - 16.07.1999.
Першочерговий зміст частини першої статті 22 проєкту Закону України «Про мисливське господарство та полювання» містив положення про погодження надання мисливських угідь із селищними та сільськими радами, однак до законопроекту Президентом України були висунуті пропозиції, які стосувалися частини першої статті 22, а саме Президентом України було зазначено наступне:
«Крім того вважаємо, що немає підстав для запровадження обов'язкового погодження рішень з цих питань з усіма сільськими та селищними радами. Адже така норма призведе до значного ускладнення процесу розвитку мисливського господарства в Україні. На нашу думку, питання має вирішуватися за погодженням лише з землевласниками, землекористувачами та відповідними державними органами».
У зв'язку з цим та з урахуванням статей 2 та 4 цього ж Закону частину першу статті 22 пропонуємо викласти у такій редакції:
"Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок"».
Водночас 22.02.2000 законопроект «Про мисливські господарства та полювання» був прийнятий Верховною радою України з урахуванням пропозицій Президента.
Статтею 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок надання у користування мисливських угідь. Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Аналіз вказаної норми чинного законодавства дозволяє суду зробити висновок про відсутність обов'язку отримання погодження від сільської чи селищної ради щодо надання мисливських угідь у користування.
Твердження позивача що частина власників земельних ділянок, які також є членами товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна", не надавала погодження на передачу ТОВ «Мисливська фауна» угідь у користування спростовуються наступними обставинами.
Норма статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» чітко визначає обов'язок отримання погодження такої передачі з власником або користувачем.
Тобто, отримання погодження у однієї зі сторін правовідносин (власника, користувача) виключає обов'язок отримання у іншої сторони.
Твердження позивача про протиправність дій, відповідей та погоджень ДП Ємільчинський лісгосп АПК (постійного користувача землями), Державного агенства лісових ресурсів судом не враховуються, оскільки не можуть бути предметом розгляду у спірних правовідносинах.
Стосовно доводів позивача, що оскаржуване рішення прийнято обласною радою з порушенням Регламенту обласної ради VIII скликання (далі - Регламент) затвердженим рішенням Житомирської обласної ради від 24.12.2020 №13 «Про Регламент обласної ради VIII скликання», зі змінами, щодо відсутності попереднього обговорення питання при прийнятті оскаржуваного рішення, слід зазначити наступне.
Частинами першою та четвертою статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Аналогічні норми визначені статтею 103 Регламенту.
Згідно із частиною першою, другою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Стаття 54 Регламенту визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення обласної ради приймаються на пленарному засіданні після їх обговорення.
Рішення ради можуть прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не наполягає на цьому.
Вказані норми вказують на наявність у депутатів ради права на прийняття рішення з обговоренням чи без обговорення у кожному конкретному випадку.
Що в свою чергу не може свідчити про наявність процедурного порушення при прийнятті рішення, та не може слугувати підставою для визнання такого рішення протиправним.
Так само, слід зосередити увагу на тому, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Відтак, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Отже, ймовірна наявність певних процедурних порушень при прийнятті рішення має породжувати наявність дефектів такого акта суб'єкта прийняття для встановлення підстав визнати його протиправним.
В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстнції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення Житомирської обласної ради не зачіпає конкретних прав позивача за теперішніх обставин справи.
Позивачем не наведено обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси від прийняття спірного рішення відповідача.
Натомість, позивач не надав жодних доказів того, що він є (був) користувачем спірних мисливських угідь або суміжним землекористувачем, як і не надав доказів, що на розгляді Житомирської обласної ради перебувало питання щодо надання позивачу мисливських угідь у користування, більш того в судовому засідання в суді першої інстнції представник позивача підтвердив, що дане питання на розгляд обласної ради взагалі ним не ставилось, а отже оскаржуване рішення обласної ради не створює жодних правових наслідків для позивача, тому не може порушувати його права чи інтереси.
З урахуванням встановлених обставин, Житомирською обласною радою за наявності законних підстав та наданих повноважень винесено рішення від 20.06.2024 №765 "Про надання у користування мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливська фауна".
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Громадської організації "Мисливці, рибалки та пасічники Барашівської територіальної громади" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.