Справа № 560/13204/25
Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
02 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від 15.07.2025 ВП № 77897118 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 11.01.2024 здійснити нарахування та виплату пенсію ОСОБА_1 за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 роки, з урахуванням виплачених сум.
Розмір пенсії ОСОБА_1 за віком з 16.08.2019 становив 2000,00 грн, її розрахунок наступний: 4404,35 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2014 - 2016 роки 3764,40 грн х 1,17) х 0,92396 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 4069,44 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,32667 (коефіцієнт страхового стажу) = 1329,36 грн (основний розмір пенсії за віком) + 122,64 (доплата до прожиткового мінімуму, 1452,00 грн) + 26,59 грн (доплата за 2 роки понаднормового стажу, 1329,50 грн х 2%) + 85,41 грн (доплата до мінімальної пенсійної виплати, 1564,00 грн) + 436,00 грн (доплата на індексації ЗП для СС30/35) = 2000,00 грн.
З урахуванням виконаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24, розмір пенсії ОСОБА_1 з 11.01.2024 становив 2760,00 грн, розрахунок наступний: 6188,89 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2016 - 2018 роки) х 0,93320 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 5775,47 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,35250 (коефіцієнт страхового стажу) = 2035,85 грн (основний розмір пенсії за віком) + 72,60 грн (доплата за 5 років понаднормового стажу, 1452 грн х 5%) + 191,55 (доплата на індексації ЗП) + 460,00 грн (доплата на індексації ЗП для СС30/35) = 2760,00 грн.
В результаті перерахунку з 01.03.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,0796) та враховуючи зміни прожиткового мінімуму складав 2980,00 грн.
З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209. Зазначений перерахунок пенсій проведено шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 1,115 (7994,47 х 1,115 = 8913,83 грн).
В результаті перерахунку з 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,115) складає 3323,00 грн.
У подальшому старшим державним виконавцем постановою від 24.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77897118 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 №560/10084/24.
15.07.2025 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не виконане.
Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.2,4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення саме за відсутності поважних причин.
Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, якщо судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Суд зазначає, що в межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання рішення від 03.10.2024 у справі №560/10084/24 Хмельницького окружного адміністративного суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 11.01.2024 здійснити нарахування та виплату пенсію ОСОБА_1 за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 роки, з урахуванням виплачених сум.
Суд встановив, що листом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2025 №2200-0802-8/52058 відповідача повідомлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило з 11.01.2024 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки.
Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку станом на 11.01.2024 склав 2760,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 вже отримувала пенсію в зазначеному розмірі, доплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24 відсутня.
Розрахунок пенсії наступний: 6188,89 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2016 - 2018 роки) х 0,93320 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 5775,47 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,35250 (коефіцієнт страхового стажу) = 2035,85 грн (основний розмір пенсії за віком) + 72,60 грн (доплата за 5 роки понаднормового стажу, 1452 грн х 5%) + 191,55 (доплата на індексації ЗП) + 460,00 грн (доплата на індексації ЗП для СС30/35)=2760,00 грн.
Крім того, в результаті перерахунку з 01.03.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,0796) та враховуючи зміни прожиткового мінімуму складав 2980,00 грн.
З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209. Зазначений перерахунок пенсій проведено шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 1,115 (7994,47 х 1,115 = 8913,83 грн).
В результаті перерахунку з 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,115) складає 3323,00 грн.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено обрахунок пенсії, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної станом на 11.01.2024, без застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а тому рішення суду від 3.10.2024 у справі №560/10084/24 не виконане пенсійним органом.
Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати у зв'язку із донарахуванням нової заробітної плати не було спірним питанням у справі №560/10084/24.
Так, резолютивною частиною рішення суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 11.01.2024 здійснити нарахування та виплату пенсію ОСОБА_1 за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 роки, з урахуванням виплачених сум.
Суд звертає увагу на те, що абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
При цьому абз. 4 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 установлено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються в межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 цієї частини, а відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 1282 індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абз. абз. 2 і 3 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.
Таким чином, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок перерахунку пенсії з метою її індексації.
Однак, суд зауважує, що "показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії", про який йдеться в ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, не є тотожним "середній заробітній платі (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії", яка є складовою формули, за якою визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст.40 Закону № 1058.
Частиною 2 ст.40 Закону № 1058 передбачено, що порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистки. Таким порядком є Порядок № 4-4, п. 1.2 якого визначено, що показник заробітної плати (доходу) за рік використовується для визначення заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, скоригованої згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що механізми обчислення пенсії та проведення індексації з 01 березня кожного року є різними за своєю суттю процедурами.
Разом з тим, суд встановив, що у мотивувальній частині рішення у справі №560/10084/24 суд не надавав оцінку тому, який механізм індексації показника середньої заробітної плати та з урахуванням яких складових повинен бути застосований пенсійним органом для відновленння порушеного права ОСОБА_1 .
Суд в рішенні у справі №560/10084/24 констатував лише неправильність визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахування наведеного, суд наголошує, що повнота виконання рішення може оцінюватися виключно крізь призму обставин, які досліджувалися судом у справі №560/10084/24 та норм, що врегульовують спірні правовідносини і застосовувалися судом при ухваленні рішення.
Отже, у контексті вирішення спірних правовідносин істотним є те, що предметом спору у справі №560/10084/24 було незастосування пенсійним органом показника середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки при призначенні пенсії ОСОБА_1 , а тому державний виконавець не може посилатися на проведення обчислення пенсії зі зміною інших її складових, як на підставу для висновку про неналежне виконання рішення у вказаній справі.
Поряд з цим, суд враховує, що з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не було належним чином перевірено виконання боржником рішення суду від 03.10.2024 у справі №560/10084/24.
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 15.07.2025 ВП №77897118 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не дослідив всі фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.07.2025 ВП №77897118 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.